Справа №: 343/2327/21
Провадження №: 4-с/0343/12/21
08 грудня 2021 року м. Долина
Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:
головуючого судді - Андрусіва І.М.,
з участю секретаря судового засідання - Семків В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано -Франківської області скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця щодо визначення вартості майна,
за участю: скаржника - ОСОБА_1 ,
представника скаржинка - ОСОБА_2 ,
старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби - Тиндик С.Б.,
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить: поновити йому строк на оскарження звіту про оцінку майна, скасувати звіт про оцінку магазину - кафетерію в розмірі 190 635 грн., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Обґрунтовує подану скаргу тим, що згідно з звітом про оцінку нерухомого майна виготовленого ТОВ «Реноме Груп» від 15.09.2021 вартість магазину - кафетерію становить 190 635 грн. Однак, з даною оцінкою він не погоджується і вважає її заниженою, оскільки відповідно до попереднього висновку експерта, вартість вищезазначеного майна складала - 280 635 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив скаргу задоволити , оскільки, магазин-кафетерій на протязі тривалого часу вже не працює, експерт чи оціювач для огляду даної будівлі не приїжав, обміри не проводив, а його, як власника не викликали для проведення вказаних дій.
Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні просив анулювати даний звіт про оцінку майна, оскільки вартість даного майна є суттєво заниженою порівняно із висновком експерта від 20.02.2020 , яка є значно більшою. Оцінювач на місце знаходження нерухомого майна не приїжджав.
Старший державний виконавець Долинського відділу державної виконавчої служби Тиндик С.Б. заперечила проти скасування звіту про оцінку майна, оскільки звіт складається із 38 сторінок і оцінка була призначена постановою державного виконавця від 07.06.2021.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані матеріали справи та надані докази, суд дійшов такого висновку.
В поданій скарзі, скаржник ОСОБА_1 ставить питання про поновлення строку на подання скарги, оскільки він він отримав звіт про оцінку майна лише 09.11.2021.
З метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю, за можливе в даному випадку поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги.
Матеріалами справи та в судовому засіданні встановлено, що на виконанні в Долинському РВ державної виконавчої служби перебуває виконавчий лист № 343/137/19 виданий 22.01.2021 Долинським районним судом у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Постановою про призначення суб'єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні №64556163 від 07.06.2021, призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТзОВ "Реноме Груп" згідно виконавчого провадження з примусового виконання в/л №343/137/19 виданого 22.01.2021.
Згідно звіту про оцінку майна, виконаного ТОВ "Реноме Груп", а саме: магазину - кафетерію, загальною площею 56,0 м?, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 15.09.2021, ринкова вартість вказаного об'єкта становить без ПДВ: 190 635 гривень.
З матеріалів цивільної справи №343/137/19 встановлено, що згідно з висновком експерта №112 від 20.02.2020 ринкова вартість магазину - кафетерію, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на час проведення дослідження, становить 280 672 грн.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно -правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
З аналізу Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об'єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов'язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.
Таким чином, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 оскаржує оцінку майна в порядку оскарження рішень та дій виконавця.
Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Згідно із ч. 4 ст. 3 вищезазначеного Закону, процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.
Підставою для проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 даного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна (ч. 2 ст. 12 зазначеного Закону).
За змістом ст. 3 даного Закону, оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно із ч. 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМ України від 10.09.2003 №1440 (далі - Національний стандарт № 1) є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою КМ України від 28.10.2004 №1442 (далі - Національний стандарт № 2), також є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.
Згідно з положеннями п. 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Згідно з п.п. 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Відповідно до п. 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (п. 54 Національного стандарту № 1).
За змістом п. 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Абзац 2 пункту 57 Національного стандарту № 1 передбачає, що у звіті про оцінку майна, складеному у стислій формі, повинні зазначатися етапи проведення незалежної оцінки майна, здійснені оціночні процедури, міститися висновок про вартість, а також зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація.
Виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Відповідно до п. 15 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Таким чином, експертна оцінка нерухомого майна була проведена із порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснив огляду нерухомого майна, зокрема внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості майна.
Суду не надано доказів того, що державний виконавець чи безпосередньо сам оцінювач звертались до ОСОБА_1 з вимогою забезпечити доступ до об'єкта.
Окрім цього, як встановлено в судовому засіданні вартість даного нерухомого майна 20.02.2020 вже була предметом експертного дослідження і різниця вартості, порівняно із звітом про оцінку майна від 15.09.2021 - є суттєвою.
З метою недопущення реалізації майна за заниженою ціною, що може завдати суттєвих збитків стягувачеві у виді неотриманого доходу, а боржнику у виді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Враховуючи, що під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження було порушено положення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Нацонального стандарту №2 з урахуванням вимог Національного стандарту №1, то є достатьо підстав для визнання такої оцінки майна недійсною.
Керуючись ст.ст. 247, 260, 354, 355, 447, ст.ст. 1, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 3, 9, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», п.п. 15, 16, 52, 54, 56, 57 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМ України від 10.09.2003 №1440, суд
поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги.
Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця щодо визначення вартості майна - задовольнити.
Визнати недійсним звіт про оцінку майна - магазину - кафетерію, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виконаного ТОВ "Реноме Груп" від 15.09.2021 у виконавчому провадженні ВП №64556163.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.М.Андрусів