Справа № 826/7508/18 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
02 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 14.11.2017 перерахунок та виплату пенсії за віком з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначенні коефіцієнта страхового стажу для обчислення пенсії.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про протиправність застосування відповідачем при обчисленні його пенсії за віком величини оцінки одного страхового стажу 1% з посиланням на пункт 4-3 та 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, оскільки не було автоматичного переведення з пенсії державного службовця на пенсію за віком. Наголошував, що він самостійно 14.11.2017 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV, а тому при обчисленні йому пенсії повинна застосовуватися величина оцінки одного року страхового стажу 1,35% відповідно до вимог пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року, у задоволені позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року у справі №826/7508/18 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року позов задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 14.11.2017 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначенні коефіцієнта стажу для обчислення пенсії.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апелянт зазначає, що позивач на час звернення до пенсійного органу із заявою вже отримував пенсію за віком, але розмір його пенсії був обрахований із застосуванням вимог статті 37 Закону України «Про державну службу». Після звернення із заявою Управління здійснило обрахунок розміру пенсії за віком позивача із застосуванням вимог частини 1 статті 27, частини 1 статті 25 та частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судами встановлено, що у 1991 році ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком (на пільгових умовах). З 2004 року позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
14.11.2017 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У розписці-повідомленні про прийняття заяви відповідачем було вказано про недостатність окремих документів для призначення пенсії зокрема : довідки про заробітну плату та довідки про перейменування організації.
12.01.2018 позивач подав заяву, до якої долучив відповідні довідки.
З 12.01.2018 позивач отримує пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій зазначив, що попередній вид пенсії, яку отримував позивач, була пенсія державного службовця призначена відповідно до Закону України «Про державну службу», а з 14.11.2017 позивачу призначена пенсія за віком на підставах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак при обчисленні пенсії була застосована величина оцінки одного року страхового стажу 1%. У зв'язку з тим, що фактично мало місце нове призначення пенсії, позивач просив обчислити з 14.11.2017 пенсію за віком із застосуванням величини оцінки одного року стажу 1,35% відповідно до пункту 4-4 Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У листі від 24.04.2018 № 7165/15/Р-715 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що відповідно до заяви позивача від 12.01.2018 здійснено переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком відповідно до «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також пенсійний орган зазначив, що відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148-08 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» розрахунок пенсії проведено з урахуванням страхового стажу, один рік якого дорівнює 1%.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (статті 44 Конституції України).
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час звернення до відповідача із заявою від 14.11.2017 про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-ІV позивач отримував пенсію за віком на підставі Закону України «про Державну службу», яка була призначена відповідно до статті 37 зазначеного Закону.
Водночас при обчисленні пенсії позивача на підставі Закону № 1058-ІV виник спір щодо застосування пунктів 4-3 та 4-7 або 4-4 Прикінцевих положень зазначеного Закону.
Так, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (набрав чинності 11.10.2017) Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV, серед іншого було доповнено наступними пунктами:
« 4-3. Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
4-7. Особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматично, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява»;
Також Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV були доповнені пунктом 4-4 наступного змісту:
з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Позивач наполягає на застосуванні до спірних правовідносин пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, оскільки автоматично його пенсію не перераховано та, на його думку, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення.
Водночас пунктом 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV передбачено, що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України, серед яких і Закон України «Про державну службу», розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматично, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Отже, зміст вищенаведених норм свідчить про те, що застосуванню пунктів 4-3, 4-7 або 4.4 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV передує встановлення судами чи буде більший розмір пенсії позивача у разі перерахунку відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, оскільки за наявності підстав для автоматичного перерахунку пенсії відповідно до пунктів 4-3 та 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV відсутні підстави для застосування пункту 4-4 Прикінцевих положень зазначеного Закону, зміст якого передбачає застосування відповідних розрахунків пенсії при призначенні пенсії.
З метою встановлення зазначених обставин ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 01 листопада 2021 року здійснено перехід із письмового провадження у відкрите судове засідання та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати до суду розрахунок пенсії ОСОБА_1 у разі здійснення перерахунку пенсії відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.
Однак, станом на 18 листопада 2021 року відповідні докази суду не були надані та причини їх неподання не були повідомлені, у зв'язку з чим Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 листопада 2021 року повторно витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві розрахунок пенсії ОСОБА_1 у разі здійснення перерахунку пенсії відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.
25 листопада 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано клопотання про долучення до матеріалів справи, до якого додано копії рішень про перерахунки пенсії позивача за 2019-2021 роки із відповідними розрахунками та копію вже наявного у матеріалах справи розпорядження №149261 від 06.03.2018 про проведення з 14.11.2017 перерахунку пенсії позивача.
Таким чином, на неодноразові вимоги суду апеляційної інстанції надати розрахунок пенсії ОСОБА_1 у разі здійснення перерахунку пенсії відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, з метою встановлення визначених Верховним Судом обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві відповідний розрахунок не надано.
Відтак, колегія суддів виходить з наявних у матеріалах справи доказів та враховуючи положення частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, приходить до висновку про те, що розмір пенсії позивача у разі здійснення пенсійним органом перерахунку відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV не був би більшим, оскільки відповідачем такий перерахунок не здійснено.
При цьому, враховуючи висновки Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності підстав для автоматичного перерахунку пенсії відповідно до пунктів 4-3 та 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, наявні підстави для застосування пункту 4-4 Прикінцевих положень зазначеного Закону, зміст якого передбачає застосування відповідних розрахунків пенсії при призначенні пенсії.
Вирішуючи питання з якої дати позивачу повинно бути перераховано пенсію, колегія суддів виходить з положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Так, за змістом пункту 1.7 розділу І Порядку №22-1, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся 14.11.2017, а додаткові документи подано не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність здійснення з 14.11.2017 перерахунку та виплати пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначенні коефіцієнта стажу для обчислення пенсії.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 07 грудня 2021 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко