Справа № 640/16425/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.
02 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 26 травня 2006 року по 29 серпня 2019 року;
- зобов'язати Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 26 травня 2006 року по 29 серпня 2019 року в сумі 244 564,49 грн.;
- зобов'язати Апарат Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки з 23 листопада 2007 року по день фактичного розрахунку, з 12 грудня 2012 року по день фактичного розрахунку, з 27 листопада 2014 року по день фактичного розрахунку, з 29 серпня 2019 року по день фактичного розрахунку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог, що стосуються періоду роботи ОСОБА_1 з 03 квітня 2017 року по 29 серпня 2019 року.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спір щодо невиплати відповідачем грошової компенсації за невикористану відпустку у період з 03 квітня 2017 року по 29 серпня 2019 року не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки у цей період позивач працювала на посаді помічника - консультанта народного депутата України Верховної Ради України та дія Закону України «Про державну службу» на неї не розповсюджувалась, а тому такий спір підлягає розгляду у порядку норм Цивільного процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апелянт зазначає, що на даний спір поширюється юрисдикція адміністративних судів, оскільки посада, з якої було звільнено позивача, відноситься до публічної служби, що також підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1594/17.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Пунктами 1, 2, 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
За приписами пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 92 Закону України «Про державну службу» визначено, що до посад патронатної служби належать посади, зокрема, помічників-консультантів народних депутатів України.
З наведеного вбачається, що поняття «публічна служба» включає також діяльність у патронатній службі у державних органах, а тому саме до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник з приводу прийняття на посаду у патронатну службу, її проходження та звільнення з патронатної служби.
У постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1594/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі появи спору з приводу проходження особою служби на одній з посад патронатної служби, який виник у період, коли з 01 травня 2016 року вказана посада за законом перестала відноситися до посад державної служби і сама діяльність до державної служби, але не втратила характеристик публічної служби, поширюється юрисдикція адміністративних судів.
У постанові від 29 вересня 2020 року у справі №368/561/19 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в її постанові від 2 жовтня 2019 року у справі № 815/1594/17, вказавши, що такі спори належить вирішувати за правилами цивільного судочинства, якщо їхній розгляд ініційований у суді в період з 1 травня 2016 року до 14 грудня 2017 року включно.
Стосовно ж юрисдикції суду для розгляду спорів, ініційованих з 15 грудня 2017 року, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року, згідно з яким КАС України викладений у новій редакції. У юрисдикції адміністративного суду залишився розгляд спорів про прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19). Однак перелік видів діяльності, які охоплюються поняттям публічної служби, був розширеним, зокрема, за рахунок патронатної служби в державних органах (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України). Тому спори про призначення на посаду патронатної служби, перебування на цій посаді та звільнення з неї, розгляд яких ініційований з 15 грудня 2017 року, слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Беручи до уваги такі висновки Великої Палати Верховного Суду, враховуючи, що даний спір ініційовано 10 червня 2021 року, колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про непоширення юрисдикції адміністративного суду на даний спір в частині позовних вимог за період з 03 квітня 2017 року по 29 серпня 2019 року, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Вимоги апеляційної скарги щодо скасування ухвали та прийняття судового рішення по суті позовних вимог за період з 03 квітня 2017 року по 29 серпня 2019 року задоволенню не підлягають, оскільки процесуальним законом передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про закриття провадження у справі справа передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 312 КАС України).
Керуючись статтями 312, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 07 грудня 2021 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко