справа № 521/7403/20
провадження № 2-ві/521/25/21
06 грудня 2021 року
Малиновський районний суд міста Одеси в складі головуючого судді Михайлюка О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Малиновського районного суду міста Одеси Граніна В.Л. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей, -
В провадженні судді Малиновського районного суду міста Одеси Граніна В.Л. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей.
30 листопада 2021 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого по справі - судді Граніна В.Л., посилаючись на те, що дії головуючого по розгляду справи викликають сумніви в об'єктивності та його неупередженості, а саме те, що суддя Гранін В.Л., на її думку, без зазначення мотивів відмовив у клопотанні про витребування доказів, без виходу до нарадчої кімнати, в усній формі, тому має зацікавленість та прямий інтерес в цій справі, що призвели до втрати довіри ОСОБА_1 до суду. Просила відвести суддю Граніна В.Л. від розгляду даної справи.
Ухвалою суду від 01.12.2021 року суд, який розглядає справу (головуючий суддя Гранін В.Л.), дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та передав заяву до канцелярії Малиновського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Граніна В.Л.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2021 року, заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді, передано на розгляд судді
Михайлюку О.А.
Ознайомившись з заявою відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Малиновського районного суду м. Одеси Граніна В.Л., суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч.2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд вважає необґрунтованим заявлений відвід і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частинами сьомою та восьмою статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
До провадження судді Михайлюка О.А. надана заява про відвід головуючого судді по справі з додатками, а саме ухвалою судді Граніна В.Л. від 01.12.2021 року для вирішення питання про відвід. Інших доказів заявник, на підтвердження своїх доводів, у відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, не надала.
Обставини, на які посилається заявник, не викликають сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді Граніна В.Л. та є недоведеними.
Заява містить обставини, які зводяться до нібито сформованої думки головуючого судді Граніна В.Л. по справі щодо особи відповідача ОСОБА_1 , що виключає його неупередженість та об'єктивність при розгляді справи.
Однак суд вважає, що заявником не надано допустимих, належних, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували наявність підстав для відводу судді.
За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Частина 1 статті 6 Європейської Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Згідно ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, згідно до положень ч.4 вказаної статті, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини не викликають сумніву в об'єктивності та неупередженості судді Граніна В.Л. при вирішенні цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 37, 38, 40 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Малиновського районного суду міста Одеси Граніна В.Л. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Михайлюк
06.12.21