П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 766/10166/21
Головуючий в І інстанції: Зуб І.Ю.
Місце ухвалення: м. Херсон
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
(у зв'язку із неявкою у судове засідання сторін, справа розглядається
в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України)
розглянувши у порядку письмового провадження місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 вересня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив скасувати постанову від 14.06.2021 року серії ЕАН №4351541 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та закрити справу за відсутності правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою серії ЕАН №4351541 від 14.06.2021 року накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. Зазначає, що немає жодних доказів, що він був не пристебнутий пасками безпеки. Позивач зазначив, що йому не було зачитано права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП. Щодо правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП позивач зазначив, що поліцейським навмисно вписано в протокол цифри сп'яніння та невірно вказано адрес його проживання, внаслідок чого позивач не був сповіщений повісткою в суд, та не знав про розгляд справи, не отримував рішення про позбавлення його на право керування транспортним засобом, що виключає склад умислу правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 16 вересня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано постанову від 14.06.2021 року серії ЕАН №4351541 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Департамент патрульної поліції Національної поліції України подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення від 16 вересня 2020 року та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що доводи суду 1-ї інстанції щодо того, що позивач не знав та не був повідомлений про наслідки притягнення його до відповідальності за ст. 130 КАС України не є підставою до не притягнення його до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП України.
Також апелянт зазначає, що позивач був обізнаний про складання щодо нього протоколу, про що сам вказує в своєму адміністративному позові, однак жодного разу не цікавився ходом розгляду своєї справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 грн.
Також судом зазначено, що згідно постанови серії ЕАН № 4351541 від 14.06.2021 року вбачається, що 14.06.2021 року о 16:08:27 год. у м. Херсоні по вул. Перекопська, 153А, водій керував транспортним засобом та був непристебнутий засобами пасивної безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України, а також був позбавлений права керування ТЗ згідно постанови Херсонського міського суду від 05.10.2020 року № 766/15043/20, чим порушив п.2.1.а ПДР України керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів того, що позивач був повідомлений про наслідки притягнення його до відповідальності, враховуючи заперечення позивача щодо його обізнаності з даним фактом, оскільки ч.2 ст. 77 КАС України обов'язок доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст. 33 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім цього, рішенням Конституційного суду України від 26 травня 2015 року по справі №1-11/2015 визначено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був непристебнутий засобами пасивної безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України, а також керував транспортним засобом як особа, позбавлена права керування транспортним засобом відповідно до постанови суду по справі №766/15043/20 від 05.10.20р. чим порушив п.2.1.а. ПДР України.
Відповідачем до матеріалів справи надано диск із відеозаписом із нагрудної камери інспектора поліції.
В свою чергу, дослідивши вказаний відеозапис, колегія суддів не змогла встановити факт вчинення порушення позивачем п. 2.3.в ПДР України, а саме встановити чи був позивач пристебнутий засобами пасивної безпеки.
При цьому, норма статті 36 КУпАП України зазначає, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ч.4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З оскарженої позивачем постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом. Отже, стягнення на позивача було накладено в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Спростовуючи вказані твердження відповідача, позивач зазначив, що його не сповіщали про розгляд справи №766/15043/20 в суді, в нього не вилучались права при складенні протоколу, що був предметом розгляду у вказаній справі, а тому він був необізнаний про позбавлення його права керування та вилучення водійських прав строком на один рік, та дізнався про це лише 14.06.2021 року при винесенні постанови серії ЕАН №4351541, яку позивач оскаржує в даній справі.
В свою чергу, колегія суддів не приймає до уваги такі доводи позивача, погоджується з доводами апеляційної скарги та наголошує, що постанова Херсонського міського суду по справі №766/15043/20 набрала законної сили, а отже, на момент складання відповідачем постанови від 14.06.2021 року серії ЕАН №4351541 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, - ОСОБА_1 вже був позбавлений права керування ТЗ строком на 1 рік.
Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що його не сповіщали про розгляд справи №766/15043/20 в суді, оскільки вони спростовуються постановою від 05.10.20р. по вказаній справі (а.с.43-44), в якої зазначено, що у судове засідання правопорушник ( ОСОБА_1 ) не з'явився, а про дату та час слухання справи був повідомлений як судовою повісткою, так і повідомленням в протоколі про адміністративне правопорушення.
У вказаній постанові від 05.10.20р., суд визнав неявку ОСОБА_1 у судове засідання як обраний спосіб захисту з метою уникнути від відповідальності за вчинене правопорушення.
В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що позивач, зазначаючи про те, що дізнався про позбавлення його права керування ТЗ лише 14.06.21р. під час складання Постанови, з вказаного часу жодних дій щодо її оскарження не здійснив як на час розгляду даної справи в суді першої інстанції, так і на час розгляду апеляційної скарги (про розгляд якої повідомлений належним чином).
Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що при складанні постанови, яку він оскаржує в данні справі, йому не було зачитано права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, оскільки, як вбачається з самої постанови (а.с.11), позивачу права за ст. 268 КУпАП та строк оскарження постанови було роз'яснено, копію постанови ним було отримано, про що є розпис позивача в постанові.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про правомірність винесення постанови серії ЕАН №4351541 та накладення на позивача штрафу у розмірі 20400 грн. за порушення ним п.2.1.а ПДР України, а саме керування транспортним засобом особою, яку позбавлено права керування транспортним засобом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, у зв'язку з чим, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 317 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 134, 139, 286, 311, 315, 317, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 вересня 2021 року скасувати.
Прийняти по справі нову постанову якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 07 грудня 2021 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук