02 грудня 2021 року справа № 160/8203/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №160/8203/20 (суддя Захарчук-Борисенко Н.В., справа розглянута в письмовому провадженні) за адміністративним позовом Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Комунальне підприємство “Жовтоводськтепломережа” (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Ш” від 08.04.2020 року №0025905530 Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі відповідач), яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) нараховано штраф у сумі 191 534,21 грн..
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд визнав протиправними та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на не повне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що застосування штрафних санкцій згідно акту перевірки від 13.03.2020р. проведено в терміни, визначені ст.102 ПКУ, а саме в період 1095 днів з дня, що настає за днем фактичної сплати грошового зобов'язання. Винесене податкове повідомлення-рішення є правомірним, а отже у суду не було підстав для його скасування.
Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами. На думку позивача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги, скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку КП “Жовтоводськтепломережа” (код ЄДРПОУ 23645975) з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за серпень-грудень 2015 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року.
За висновками акту від 11.03.2020 року (а.с.16-18), дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату КП “Жовтоводськтепломережа” узгодженої суми податкового зобов'язання в зв'язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку за такими деклараціями:
податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, серпень 2015 № 9194598831 від 21.09.2015 (граничний термін сплати 30.09.2015);
податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, за вересень 2015 № 9211958718 від 15.10.2015 (граничний термін сплати 30.10.2015);
податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, за жовтень 2015 № 9234126467 від 16.11.2015 (граничний термін сплати 30.11.2015);
податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, за листопад 2015 № 9256586946 від 18.12.2015 (граничний термін сплати 30.12.2015);
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (звітний (податковий) період, за який виправляються помилки) за червень 2015 № 9240363774 від 25.11.2015 (граничний термін сплати 25.11.2015);
податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, за грудень 2015 № 9273822605 від 20.01.2016 (граничний термін сплати 30.01.2016).
Тобто, перевіркою встановлено, що в порушення вимог ПК України комунальним підприємством “Жовтоводськтепломережа” несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 957671,05 грн., із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
08.04.2020 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0025905530 (а.с.14,15), яким до позивача на підставі п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 1533, 1532, 1531, 1528, 1527, 1526, 1525, 1524, 1521, 1520, 1519, 1518, 1517, 1514, 1513, 1512, 1511, 1510, 1509, 1508, 1507, 1506, 1505, 1504, 1503, 1500, 1499, 1498, 1497, 1496, 1494, 1493, 1492, 1491, 1490, 1489, 1486, 1485, 1484, 1483, 1481, 1480, 1479, 1478 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 957671 грн. 05 коп. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 191534,21 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням, 23.04.2020 позивач подав скаргу (за вих.. №295/20) до Державної податкової служби України (а.с.19).
18.06.2020 Державна податкова служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги, відповідно до якого оскаржене податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 08.04.2020 №0025905530 залишено без змін.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення потиравним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене рішення відповідача, прийшов до висновку, що нарахування суми штрафу контролюючим органом відбулося поза межами 1095 днів. До того ж, протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок, безпідставність застосування штрафу.
Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Спірне податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято у зв'язку із тим, що за результатами камеральної перевірки контролюючим органом встановлена несвоєчасна сплата позивачем узгоджених податкових зобов'язань (у даному випадку зобов'язання зі сплати ПДВ, як самостійно обчисленого та задекларованого).
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ПК України).
Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Так, згідно п.п. 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
При цьому, згідно з пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, стають податковим боргом.
Відповідно до п.п. 113.1 ст.113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
У відповідності до п. 114.1ст.114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до п. 126.1ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п.102.1ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, контролюючий орган ( в даному випадку відповідач) вправі не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків.
Суд встановив, що за податковою декларацією з ПДВ за серпень 2015 року №9194598831 (подана 21.09.2015), згідно розрахунку, наведеному у Додатку до повідомлення-рішення, зобов'язання сплачені позивачем у період з 23.10.2019 року по 11.11.2019 при граничному терміні сплати 30 вересня 2015 року;
за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2015 року № 9211958718 (подано 15.10.2015) згідно розрахунку, наведеному у Додатку до податкового повідомлення-рішення, сплачено зобов'язання позивачем у період з 11.12.2019 по 17.12.2019, при граничному терміні сплати 30 жовтня 2015 року;
за податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2015 року № 9234126467 (подано 16.11.2015) згідно розрахунку, наведеному у Додатку до податкового повідомлення-рішення, зобов'язання сплачено позивачем у період з 17.12.2019 по 20.12.2019, при граничному терміні сплати 30 листопада 2015 року;
за податковою декларацією з ПДВ за листопад 2015 року № 9256586946 (подано 18.12.2015) сплачено зобов'язання позивачем у період з 24.01.2020 по 26.02.2020, при граничному терміні сплати 30 грудня 2015 року;
за податковою декларацією з ПДВ за грудень 2015 року № 9273822605 (подано 20.01.2016) сплачено зобов'язання позивачем у період з 26.02.2020 по 02.03.2020, при граничному терміні сплати 30 січня 2016 року;
по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року № 9240363774 (подано 25.11.2015) згідно розрахунку, наведеному у Додатку до повідомлення-рішення, сплачено позивачем 17.12.2019, при граничному терміні сплати 25.11.2015 року.
Так, за положеннями пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Нарахування відповідачем штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України.
Так, позивачем самостійно визначені (обраховані) податкові зобов'язання у поданих (зазначених вище) податкових деклараціях та уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість, починаючи з вересня (за серпень 2015 року) та закінчуючи січнем (за грудень 2015 року) 2015 року, відтак і граничні строки їх сплати підпадають на відповідні місяці 2015 року (30 вересня 2015 року за податковою декларацією № 9194598831, 30 жовтня 2015 року за податковою декларацією № 9211958718, 30 листопада 2015 року за податковою декларацією № 9234126467, 30 грудня 2015 року за податковою декларацією 9256586946, 30 січня 2016 року за податковою декларацією № 9273822605 та 25 листопада 2015 року за уточнюючим розрахунком № 9240363774).
Враховуючи дати граничних строків сплати грошових зобов'язань, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що нарахування суми штрафу відповідачем здійснено поза межами 1095 днів.
Крім того, відповідно до п. п.75.1.1. п.75.1. статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Стаття 76 ПК України встановлює строк, в межах якого може бути проведена камеральна перевірка. В п. 76.3. вказаної статті зазначено: камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Верховний Суд у своїй постанові від 05.02.2019 р. у справі № 824/51/16-а зазначив, що оскільки предметом контролю при проведенні камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій (розрахунків) та сплата узгоджених зобов'язаннь, то документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Камеральна перевірка може проводитися виключно на підставі даних, вказаних в звітності.
Періодичність проведення камеральних перевірок чинним законодавством не визначена, відповідно, податковий орган може проводити таку перевірку після кожного подання платником податків декларації (розрахунку). Таким чином строки проведення камеральних перевірок залежать від строків подачі звітності та або строків сплати за конкретний період.
Після подання податкової звітності, дані, зазначені у декларації, перевіряються податковим органом на протязі 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, не складання податковим органом акта за спливом строку перевірки свідчить про відсутність порушення. Проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено.
З огляду на наведені норми права, а саме пункт 102.1. статті 102 у сукупності із п.п. 75.1.1. п.75.1ст.75 та п.76.1 ст.76 ПК України пов'язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.
Відповідачем при винесенні податкового повідомлення-рішення №0025905530 по деклараціям: за серпень 2015, де граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платника податків спливає 30 вересня 2018; за вересень 2015, де граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платника податків спливає 30 жовтня 2018; за жовтень 2015, де граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) спливає 30 листопада 2018; листопад 2015, де граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платника податків спливає 30 грудня 2018; за грудень 2015, де граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) спливає 30 січня 2019; уточнюючий розрахунок за червень 2015, де граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платника податків спливає 25 листопада 2018, порушено строки для донарахування платнику податків КП “Жовтоводськтепломережа” штрафних санкцій.
Відповідач може самостійно нарахувати суму грошових зобов'язань не пізніше закінчення дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (уточнюючого розрахунку до неї) та /або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Після закінчення зазначеного строку донараховане грошове зобов'язання стає безнадійним податковим боргом і списується з платника податків самим податковим органом.
Тобто, сплата грошового зобов'язання із затримкою є підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій, однак при цьому такі штрафні санкції можуть бути застосовані в межах строку 1095 днів.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач у справі не довів суду правомірності свого рішення, а тому у суду були підстави для задоволення позовних вимог і скасування такого рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 160/8203/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак