17 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/6543/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року в адміністративній справі №160/6543/21 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ФІДЕЯ" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ФІДЕЯ", в якому просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “ФІДЕЯ” (код ЄДРПОУ 41223117).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач відмовив у допуску до проведення фактичної перевірки з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів за наявності законних підстав для її проведення, тому позивач правомірно прийняв рішення про застосування арешту майна платника податків відповідно до ст. 94 ПК України від 17.02.2021 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та задовольнити позов з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач умисно ухиляється від проведення перевірки, а тому у контролюючого органу були підстави застосування адміністративного арешту майна.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області керуючись ст. 19-1, ст.20, пп.75.1.3 п. 75.1 ст.75, на підставі пп. 80.2.5 п 80.2 ст. 80 Кодексу та наказу від 15.02.2021 року №729-п “Про проведення фактичної перевірки ТОВ Фірма “ФІДЕЯ” (код ЄДРПОУ 41223117)” з 16.02.2021 року призначено проведення фактичної перевірки ТОВ Фірма “ФІДЕЯ” (код ЄДРПОУ 41223117)” за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, Західний проїзд, 5, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів.
16.02.2021 року у допуску до перевірки було відмовлено через незгоду з наказом від 15.02.2021 №729-п, у зв'язку з чим представника позивача складено акт відмови від допуску до проведення фактичної перевірки від 16.02.2021 року, який вручено представнику адвоката ТОВ Фірма “ФІДЕЯ” Колєсніку С.В. особисто під підпис.
В подальшому позивачем прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Фірма “ФІДЕЯ” (код ЄДРПОУ 41223117).
17.02.2021 року контролюючим органом було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, яке було направлено відповідачу засобами поштового зв'язку 17.02.2021 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з вимогами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надалі ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Пунктом 81.2 статті 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
Відповідно до пункту 81.3 статті 81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктом 94.3 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно з пунктом 94.5 статті 94 ПК України, умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Згідно з пунктом 94.10 - 94.13 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
У всіх випадках, коли контролюючий орган вищого рівня або суд скасовує рішення про арешт майна, контролюючий орган вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про арешт майна та приймає рішення про притягнення винних до відповідальності відповідно до закону.
При прийнятті рішення про арешт майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.
Платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих контролюючим органом внаслідок неправомірного застосування арешту майна такого платника податків, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених контролюючим органам, згідно із законом. Рішення про таке відшкодування приймається судом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно з частинами 2, 3 статті 283 КАС України, заява подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до нього документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Відповідно до частин 4, 5 статті 283 КАС України, суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року у справі № 160/2434/21 заяву ТОВ Фірма “ФІДЕЯ” про закриття провадження у справі за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ФІДЕЯ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків задоволено. Закрито провадження в адміністративній справі №160/2434/21 за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ Фірма “ФІДЕЯ” про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, через наявність між сторонами спору про право. Роз'яснено заявнику право на звернення до суду з тими самими вимогами в загальному порядку.
26.03.2021 повторно ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду із позовною заявою з тими самими вимогами в загальному порядку. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ Фірма “ФІДЕЯ” про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна повернуто позивачеві, через не підписання позову посадовою особою позивача.
23.04.2021 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області втретє звернулося до суду із позовною заявою з тими самими вимогами в загальному порядку.
Згідно відомостей автоматизованої програми “ДСС” Дніпропетровського окружного адміністративного суду судом також встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року позовну заяву ТОВ Фірма “ФІДЕЯ” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказа №729-п від 15.02.2021 р. “Про проведення фактичної перевірки ТОВ Фірма “ФІДЕЯ” задоволено. Визнано протиправним та скасувати наказ №729-п від 15.02.2021 р. “Про проведення фактичної перевірки ТОВ Фірма “ФІДЕЯ”.
Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 року у справі №813/191/18 зазначив, враховуючи наявність судового рішення, яким фактично встановлено відсутність законних підстав для проведення перевірки, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу про застосування арешту коштів на рахунках Закритого акціонерного товариства “Проектно-будівельне об'єднання “Львівміськбуд”, адже як вже було зазначено вище, метою накладення арешту на підставі пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України має бути спонукання платника податків (способом забезпечення) виконання його обов'язків, визначених законом. Проте у зв'язку з скасуванням наказу на проведення перевірки, відсутні підстави для проведення перевірки, а відповідно і обв'язок позивача допуску посадових осіб до її проведення на підставі такого наказу.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області №729-п від 15.02.2021 р. “Про проведення фактичної перевірки ТОВ Фірма “ФІДЕЯ” (код ЄДРПОУ 41223117) визнаний у судовому порядку протиправним та скасований, то у даному випадку відсутні підстави для підтвердження обґрунтованості накладення умовного адміністративного арешту майна платника податків згідно рішення від 17.02.2021 року, оскільки передумова для прийняття даного рішення скасована як протиправна, про що вірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні.
Окрім цього, як зазначено судом вище, відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
Відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Таким чином податковий орган повинен звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд може підтвердити обґрунтованість такого арешту. Сплив вищезазначеного строку, який в силу абзацу 2 пункту 94.10 статті 94 ПК України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду.
Отже, в разі, коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту, він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №815/3986/16, від 13.01.2021 року у справі №520/9872/18, від 16.12.2020 року №820/5045/18, від 24.04.2020 року у справі №805/4974/18-а, від 28.03.2019 року у справі №П/811/1722/17, від 27.08.2019 року у справі 520/11050/18, від 15 травня 2018 року у справі №820/2312/17, від 22 травня 2018 року у справі №820/2040/17.
Враховуючи те, що на час звернення ГУ ДПС у Дніпропетровській області з такою позовною заявою, адміністративний арешт майна платника податків ТОВ Фірма “ФІДЕЯ”, застосований рішенням від 17.02.2021 року, є припиненим, заявлені ГУ ДПС у Дніпропетровській області позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року в адміністративній справі №160/6543/21 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року в адміністративній справі №160/6543/21- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва
суддя Н.А. Олефіренко