Головуючий І інстанції: С.М. Глазько
06 грудня 2021 р. Справа № 480/4202/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 по справі № 480/4202/21
за позовом ОСОБА_1
до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання відмови протиправною, стягнення індексації грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив:
- визнати протиправною відмову Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року за період з 07.10.2016 по 28.02.2018;
- стягнути з Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року за період з 07.10.2016 по 28.02.2018 в загальній сумі 61 059,72 грн;
- зобов'язати Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 07.10.2016 по 28.02.2018.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Сумського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 07.10.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язано Сумський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 07.10.2016 по 28.02.2018.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати рішення суду в цій частині та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не обґрунтував належним чином відмову у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача індексації, при цьому зобов'язав його нарахувати та виплатити таку індексацію. Також судом не прийнято до уваги доводи позивача щодо необхідності застосування базового місяця, а саме січня 2008 року, для обрахунку індексації, а також наявність у позивача права на компенсацію втрати частини доходів.
Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач) не надав відзив на апеляційну скаргу.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 07.10.2016 по 13.12.2018 проходив службу в Сумському обласному військовому комісаріаті, що підтверджується довідкою №2/275 від 28.04.2021 (а.с. 28).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) № 460 від 13.12.2018 позивача виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення з 13.12.2018 (а.с. 26).
З довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період проходження військової служби вбачається, що позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення (а.с. 29-30).
Вважаючи, що при звільненні не проведено відповідного розрахунку в частині виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з жовтня 2016 року по лютий 2018 року в сумі 61 059,72 грн, з урахуванням базового місяця - січень 2008 року (а.с. 31-33).
07.05.2021 за результатами розгляду заяви позивача, Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив ОСОБА_1 , що індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Згідно роз'яснень Міністерства соціальної політики України № 10685/0/14-15/10 від 16.04.2015, № 252/10/136-16 від 09.06.2016, № 22/5140 від 04.07.2017, № 78/0/66-17 від 08.08.2017 відсутній механізм нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди. Згідно роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністнрства оборони України № 248/1485 від 26.03.2018 у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерстві оборони не було (а.с. 34).
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за вказаний період, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу індексацію за спірний період, тому Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний нарахувати та виплатити таку індексацію. Разом з тим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача індексації грошового забезпечення у сумі 61 059,72 грн, з урахуванням базового місяця - січень 2008 року; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, частково погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача при нарахування індексації грошового забезпечення встановити базовий місяць січень 2008 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абзаців 1-2 п.5 та п.10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Так, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008, у зв'язку з чим відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до п. 14 Порядку № 1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики, зокрема, роз'яснення № 48/о/66-17 від 08.08.2017 на запит ДФ Міноборони № 248/3/9/1/863 від 18.07.2017 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики № 28/о/66-18 від 18.04.2018 зазначено, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Зі змісту роз'яснення Мінсоцполітики № 024-106 від 09.02.2005 вбачається, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.
Отже, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України».
Таким чином, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач, здійснюючи нарахування індексації не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.
Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов'язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.
Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, починаючи з грудня 2015, повинен був застосовувати січень 2008 як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені Порядком №1078.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 200/9297/19-а, де судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватись січень 2008.
Однак, суд першої інстанції зазначеного не врахував, з огляду на що дійшов помилкового висновку щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача визначити при нарахування індексації грошового забезпечення базового місяця січень 2008.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача встановити базовий місяць для нарахування індексації січень 2008, із прийняттям в цій частині нової постанови про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 07.10.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008.
Що стосується позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача індексації грошового забезпечення в сумі 61 059,72 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В силу статті 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення).
Приписи Закону №1282-XII та Порядку №1078, дають підстави для висновку про те, що обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) та визначати суму індексації, зокрема розміру посадового окладу, покладено саме на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. І оскільки така індексація позивачу не нараховувалася за спірний період, тому суд позбавлений можливості стягнути на користь позивача її суму.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за вищевказаний період, без визначення конкретного розміру сум.
Стосовно позовних вимог щодо нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу колегія суддів зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та відповідно до ч. 1 зазначеного Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з ч. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, компенсація втрати частини доходів нараховується та виплачується на вже нараховані суми. При цьому, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію особа набуває в момент отримання доходу.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у зв'язку з порушенням строків його виплати, мають компенсаторний характер. При цьому, Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Враховуючи, що виплата суми індексації грошового забезпечення на даний час позивачу не проведена, колегія суддів звертає увагу на відсутність виплати основної суми доходу в розумінні Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», за наявності якої можлива виплата суми компенсації.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.09.2020 у справі № 300/544/19.
Отже, оскільки позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми індексації, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, враховуючи їх передчасність.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 по справі № 480/4202/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Сумський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 07.10.2016 по 28.02.2018 застосувати базовий місяць - січень 2008 року.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий