30 листопада 2021 р.Справа № 480/1103/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою 12 Регіональної військово - лікарської комісії на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2021, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, м. Суми, повний текст складено 05.07.21 року по справі № 480/1103/21
за позовом ОСОБА_1
до 12 Регіональної військово - лікарської комісії , ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 12 Регіональної військово-лікарської комісії, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом також - відповідачі), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Сумського ОВК щодо невчинення дій, передбачених пунктами 21.22, 21.31, 21.33 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, а саме: розшуку архівних медичних документів ОСОБА_1 , ненадання документів, які підтверджують факт медичного огляду ВЛК колишнього військовослужбовця у період проходження ним військової служби, ненадання довідок про медичний огляд ВЛК комісаріату, необхідних для вирішення питання про причинний зв'язок захворювань колишніх військовослужбовців;
- визнати протиправним та скасувати рішення 12 РВЛК щодо відсутності підстав для встановлення причинного зв'язку захворювань колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , 1962 року народження, з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, викладене у листі № 837 від 04.08.2020;
- зобов'язати 12 РВЛК повторно провести медичний огляд і обстеження ОСОБА_1 та вирішити питання щодо встановлення причинного зв'язку його захворювань з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невчинення дій, передбачених пунктами 21.22, 21.31, 21.33 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, а саме: розшуку архівних медичних документів ОСОБА_1 , ненадання документів, які підтверджують факт медичного огляду ВЛК колишнього військовослужбовця у період проходження ним військової служби, ненадання довідок про медичний огляд ВЛК комісаріату, необхідних для вирішення питання про причинний зв'язок захворювань колишніх військовослужбовців.
Визнано протиправним та скасовано рішення 12 Регіональної військово-лікарської комісії щодо відсутності підстав для встановлення причинного зв'язку захворювань колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , 1962 року народження, з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, викладене у листі № 837 від 04.08.2020.
Зобов'язано 12 Регіональну військово-лікарську комісію повторно провести медичний огляд і обстеження ОСОБА_1 та вирішити питання щодо встановлення причинного зв'язку його захворювань з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 12 Регіональна військово-лікарська комісія оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, з посиланням на обставини справи та нормативно-правове обґрунтування, зазначені ним у відзиві на позовну заяву, вказує про відсутність у 12 РВЛК обов'язку щодо проведення медичного огляду і обстеження ОСОБА_1 , як колишнього військовослужбовця. Апелянт просив розглядати справу без його участі.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Звертає увагу, що твердження відповідача, наведені в апеляційній скарзі, є хибними та спростовуються положеннями чинного законодавства України. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Сумський обласний військовий комісаріат правом на висловлення свого ставлення до апеляційної скарги не скористався.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.09.1986 по 01.12.1986 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі в/ч 73413, у зв'язку з чим набув статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 (а.с. 74).
За результатами повторного медичного огляду 25.02.2020 Медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, причиною якої вказано загальне захворювання (а.с. 9).
З метою встановлення причинного зв'язку захворювання з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 09.07.2020 ОСОБА_1 подав до Сумського ОВК заяву, до якої були додані, зокрема, копія довідки МСЕК та медична картка (а.с. 72). Вказана заява та документи Сумським ОВК, відповідно до листа № 11/1358 від 16.07.2020, направлені 12 РВЛК (а.с. 71).
Розглянувши отримані документи, 12 РВЛК дійшла висновку про відсутність підстав для встановлення причинного зв'язку захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що листом № 837 від 04.08.2020 повідомлено Сумський ОВК (а.с. 15).
Як убачається зі змісту зазначеного листа, таких висновків 12 Регіональна військово-лікарська комісія дійшла у зв'язку з наданням амбулаторної картки позивача лише за період з 1997 по 2020 рік та відсутністю даних про стаціонарне обстеження і лікування у перші роки після участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з приводу захворювань, що могли б в подальшому стати причиною розвитку патології, яка має місце на теперішній час.
Позивач, не погоджуючись із висновками 12 Регіональної військово-лікарської комісії, звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставне невиконання Сумським ОВК обов'язку щодо розшуку архівних документів, необхідних для вирішення питання про причинний зв'язок захворювання ОСОБА_1 , передбаченого Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та, як наслідок, наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання такої бездіяльності протиправною.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність оскаржуваної відмови у встановленні причинного зв'язку захворювання критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та про обґрунтованість позовних вимог в частині її скасування.
З метою ефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 , про захист яких поданий позов, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в частині зобов'язання 12 РВЛК повторно провести медичний огляд і обстеження позивача, та вирішити питання щодо встановлення причинного зв'язку його захворювань з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за:
1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою;
3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статті 12 Закону, причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначений Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення).
Згідно з пунктом 21.3. вказаного Положення, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз'яснення.
Відповідно до пункту 21.6 Положення, при встановленні причинного зв'язку захворювань військовослужбовців з аварією на Чорнобильській АЕС та інших ядерних об'єктах, учасників ядерних випробувань і випробувань ядерної зброї та тих, що брали участь у складанні ядерних боєприпасів і здійснювали на них регламентні роботи для проведення відповідних випробувань і військових навчань, постанови приймаються у формулюваннях (наявність посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії (постраждалого від наслідків аварії) на Чорнобильській АЕС відповідної категорії при встановленні причинного зв'язку обов'язкова):
а) "Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" - якщо захворювання виникли у період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, загострились або ускладнились, призвели до інвалідності чи смерті у строки, передбачені Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 травня 1997 року N 150 "Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за N 448/2252, (далі - Наказ МОЗ України від 17 травня 1997 року N 150), і військовослужбовець, колишній військовослужбовець має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
б) "Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації аварії на ядерному об'єкті" - якщо військовослужбовець, колишній військовослужбовець брав участь у ліквідації аварії на ядерних об'єктах (АЕС, ядерних енергетичних установках, ядерних реакторах тощо), крім аварії на Чорнобильській АЕС, внаслідок чого в нього виникли захворювання у строки, передбачені Наказом МОЗ України від 17 травня 1997 року N 150, і має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
в) "Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при випробуванні ядерної зброї" - якщо військовослужбовець, колишній військовослужбовець брав участь у випробуванні ядерної зброї, бойових радіоактивних речовин, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, внаслідок чого у нього виникли захворювання у строки, передбачені наказом МОЗ України від 17 травня 1997 року N 150, і має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
г) "Захворювання, ТАК, пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби" - якщо захворювання військовослужбовця, визнаного постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби в зонах підвищеного радіаційного забруднення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, які визначаються Кабінетом Міністрів України, виникли у період проходження військової служби в зазначених зонах, загострились або ускладнились, призвели до інвалідності або смерті у строки, передбачені Наказом МОЗ України від 17 травня 1997 року N 150.
На виконання пункту 21.22 Положення, розшук архівних документів, необхідних для вирішення питання про причинний зв'язок захворювань (поранень) колишніх військовослужбовців, проводять військові комісаріати.
Штатні ВЛК також проводять розшук додаткових документів та надають консультації з питань визначення причинного зв'язку захворювань (поранень) у колишніх військовослужбовців.
Пунктом 21.31. Положення передбачено, що військові комісаріати при зверненні до штатної ВЛК з питання причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) особи, яка звільнена з військової служби, видають довідку про проходження нею військової служби, вказують повну назву військової частини та її підпорядкованість, термін служби в ній і перебування у діючій армії, термін участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, випробуваннях ядерної зброї, проходження військової служби на забруднених територіях внаслідок Чорнобильської катастрофи, виконання регламентних робіт на ядерних боєприпасах, час і причину звільнення з військової служби.
Крім того, залежно від конкретного випадку військові комісаріати надають до ВЛК:
а) військово-медичні та військово-облікові документи, які підтверджують факт медичного огляду ВЛК колишнього військовослужбовця у період проходження ним військової служби, оригінал свідоцтва про хворобу або довідку ВЛК (або їх копії, завірені військовим комісаром), довідки з архівів про перебування у військових (цивільних) лікувально-профілактичних закладах, про медичний огляд ВЛК, медичну книжку військовослужбовця, книжку червоноармійця, прохідне свідоцтво, витяг із наказу по частині про звільнення, свідоцтво про звільнення від військового обов'язку, військовий квиток тощо;
б) інші документи, які є в наявності у військовому комісаріаті або у колишнього військовослужбовця, які прямо чи опосередковано підтверджують військову службу, перебування на лікуванні, медичному огляді у ВЛК;
в) військові документи, які підтверджують факт поранення, каліцтва, контузії, травми (витяги із наказів по частині, бойові, службові характеристики, атестації, нагородні листи);
г) медичні справи на інвалідність (акти медичного огляду) із МСЕК, пенсійні справи, особові (пенсійні) справи офіцерів, прапорщиків, мічманів, жінок-військовослужбовців, які перебувають у запасі або у відставці;
ґ) дані про захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва) за матеріалами спецперевірки після звільнення із полону.
Згідно з пунктом 21.32 Положення, медичний огляд і встановлення причинного зв'язку захворювань у військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших аварій на ядерних об'єктах та випробуваннях ядерної зброї або мають статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, проводиться тільки після стаціонарного обстеження у лікувальних закладах.
Рішення про причинний зв'язок захворювань у військовослужбовців ВЛК приймають у випадках, коли захворювання зазначені у Наказі МОЗ України від 17 травня 1997 року N 150.
Питання причинного зв'язку захворювань у колишніх військовослужбовців (військовозобов'язаних, призваних на збори з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС), які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інших ядерних об'єктах, випробуванні ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і здійснювали на них регламентні роботи, покладається на штатні ВЛК.
Питання причинного зв'язку захворювань у зазначених колишніх військовослужбовців мають право вирішувати Центральна та регіональні міжвідомчі експертні комісії, обласні спеціалізовані лікарсько-консультативні комісії МОЗ України у формулюваннях причинного зв'язку захворювань, передбачених цим Положенням. Обов'язковий перелік необхідних документів, які підлягають розгляду ВЛК для встановлення причинного зв'язку захворювань з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на ядерному об'єкті, при випробуваннях ядерної зброї, з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби:
а) направлення на ВЛК командира частини, начальника установи для військовослужбовця; заява від громадянина або направлення із військового комісаріату для колишніх військовослужбовців;
б) довідка про тривалість роботи у зоні аварії та отриману дозу опромінювання (для військовослужбовців, які брали участь у випробуваннях ядерної зброї, - довідка про перебування у зоні випробування), яка надається військовослужбовцям командирами частин (начальниками установ або кадровими органами), на військовозобов'язаних - військовими комісарами, а також архівними установами; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посвідчення постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році;
в) медичні документи, що характеризують стан здоров'я особи, яка брала участь у роботі (випробуваннях ядерної зброї) у до- та післяаварійний період. Документи подаються з лікувально-профілактичних закладів за місцем стаціонарного або амбулаторного обстеження, лікування та нагляду;
г) дані про характер перебігу захворювання у післяаварійний період із зазначенням діагнозу, частоти загострень та рецидивів, тривалості ремісій.
У складних випадках розгляд постанов про причинний зв'язок захворювань проводиться ЦВЛК із залученням, за необхідності, головних медичних спеціалістів Міністерства оборони України, Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України та інших фахівців за їх згодою.
Пунктом 3.4 Інструкції по застосуванню Переліку хвороб, при яких може бути встановлено причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та Переліку хвороб і патологічних станів, ризик виникнення яких підвищується в результаті впливу на організм дитини іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 150 від 17.05.1997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.09.1997 за № 448/2252, визначено, що при встановленні причинного зв'язку за 4 групою Переліку хвороб для всіх категорій постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС обов'язково береться до уваги час виникнення хвороб та наявність витягу з акта огляду медико-соціальної експертної комісії щодо стійкої втрати працездатності за Переліком хвороб.
За 4 групою Переліку хвороб розглядаються медичні справи учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3), а також потерпілих від Чорнобильської катастрофи, визначених пунктом 2 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (категорія 2), евакуйованих осіб та осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення (категорія 2), гарантованого добровільного відселення (категорія 3), посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).
В учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2) причинний зв'язок встановлюється, якщо хвороба виникла і це підтверджено стаціонарним лікуванням, у період аварійних робіт у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС та/або протягом п'яти - семи років після закінчення робіт з ліквідації наслідків аварії.
Отже, за змістом указаних норм, для вирішення питання щодо встановлення причинного зв'язку захворювання з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особі, яка має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, визначальним є встановлення таких обставин, як: виникнення хвороби у період аварійних робіт у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС та/або протягом п'яти - семи років після закінчення робіт з ліквідації наслідків аварії; та підтвердження виникнення цієї хвороби стаціонарним лікуванням.
Питання щодо встановлення причинного зв'язку вирішується штатними ВЛК за результатами розгляду визначених Положенням документів. При цьому, у разі відсутності певних документів, обов'язок щодо їх розшуку законодавцем покладений на військові комісаріати.
Разом з тим, штатні ВЛК також наділені повноваженнями здійснювати розшук додаткових документів для встановлення причинного зв'язку захворювання, а у складних випадках, мають право залучати для вирішення цього питання ЦВЛК, головних медичних спеціалістів Міністерства оборони України, Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України та інших фахівців за їх згодою.
Як убачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваної відмови, 12 РВЛК стверджує про дотримання законодавства при розгляді документів ОСОБА_1 та про відсутність підстав для встановлення причинного зв'язку захворювання.
Проте, судовим розглядом установлено, що для вирішення питання щодо встановлення причинного зв'язку захворювання ОСОБА_1 з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 16.07.2020 Сумський ОВК направив 12 РВЛК інформацію та пакет документів, а саме: заяву, військово-медичні документи на 11 арк. та амбулаторну карту за період з 1997 по 2020 рік (а.с. 111).
При цьому, амбулаторна карта позивача за період з 1986 по 1997 рік, або інші документи, які підтверджують факт медичного огляду ВЛК у період проходження позивачем військової служби, або довідки з архівів про перебування у військових (цивільних) лікувально-профілактичних закладах, про медичний огляд ВЛК, або медичну книжку військовослужбовця, книжку червоноармійця, прохідне свідоцтво тощо, у згаданий період, Сумським ОВК не надавались.
Доказів вжиття заходів, направлених на розшук указаних документів, так само, як і пояснень стосовно неможливості вжиття цих заходів, Сумський ОВК до матеріалів справи не надав.
Колегія суддів апеляційної інстанції уважає за необхідне звернути увагу на те, що Сумським ОВК рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується, разом з тим, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Сумського ОВК щодо невчинення відповідних дій, задоволена судом першої інстанції, стосується і 12 РВЛК, оскільки інші вимоги позову є похідними.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставне невиконання Сумським ОВК обов'язку щодо розшуку архівних документів, необхідних для вирішення питання про причинний зв'язок захворювання ОСОБА_1 , передбаченого Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та, як наслідок, наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання такої бездіяльності протиправною.
Доводи 12 РВЛК у відповідній частині є необґрунтованими та колегією суддів до уваги не приймаються.
Як убачається зі змісту листа № 837 від 04.08.2020, єдиною підставою для відмови ОСОБА_1 у встановленні причинного зв'язку захворювання з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 12 РВЛК визначила відсутність даних про стаціонарне обстеження та лікування у перші роки після участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з приводу захворювань, що могли б в подальшому стати причиною розвитку патології, яка має місце на теперішній час.
Тобто, фактично, 12 Регіональна військово-лікарська комісія прийняла рішення про відсутність підстав для встановлення причинного зв'язку захворювання без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
При цьому, доказів проведення розшуку додаткових документів та надання консультацій з питань визначення причинного зв'язку захворювань, 12 РВЛК до матеріалів справи не надала.
З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції про невідповідність оскаржуваної відмови у встановленні причинного зв'язку захворювання критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та про обґрунтованість позовних вимог в частині її скасування є правомірним.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за змістом підпункту 3.4.1 пункту 3.4 Інструкції по застосуванню Переліку хвороб, при яких може бути встановлено причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та Переліку хвороб і патологічних станів, ризик виникнення яких підвищується в результаті впливу на організм дитини іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, для встановлення причинного зв'язку захворювання, факт виникнення хвороби у період аварійних робіт у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС та/або протягом п'яти-семи років після закінчення робіт з ліквідації наслідків аварії має бути підтверджений стаціонарним лікуванням.
При цьому, доводи 12 РВЛК про те, що підтвердження факту виникнення хвороби стаціонарним лікуванням має відбутись у період аварійних робіт у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС та/або протягом п'яти-семи років після закінчення робіт з ліквідації наслідків аварії, є помилковими, оскільки синтаксичне тлумачення вказаної норми дає підстави дійти висновку, що цей строк визначає період виникнення хвороби, а не період підтвердження факту її виникнення стаціонарним лікуванням.
З урахуванням встановлених обставин та наведеного нормативно-правового регулювання, з метою ефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 , суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині зобов'язання 12 Регіональної військово-лікарської комісії повторно провести медичний огляд і обстеження позивача та вирішити питання щодо встановлення причинного зв'язку його захворювань з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав уважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Суд апеляційної інстанції враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд апеляційної інстанції також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи відповідача, 12 Регіональної військово-лікарської комісії, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
З урахуванням приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу 12 Регіональної військово - лікарської комісії залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 по справі № 480/1103/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 06.12.2021 року