ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.12.2021Справа № 910/14885/21
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/14885/21
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
до Державного підприємства дорожнього зв'язку інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок"
про стягнення грошових коштів
Без виклику учасників судового процесу.
13 вересня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (позивач) надійшла позовна заява № 703 від 07.09.2021 року до Державного підприємства дорожнього зв'язку інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 382 від 01.03.2002 року в розмірі 5008,96 грн. (п'ять тисяч вісім гривень 96 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 382 від 01.03.2002 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 року у справі № 910/14885/21 позовну заяву № 703 від 07.09.2021 року Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Державного підприємства дорожнього зв'язку інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
27.09.2021 року через відділ діловодства суду від Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" надійшли пояснення № 944 від 23.09.2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14885/21, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105478556590 ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 року у справі № 910/14885/21 вручено уповноваженому представнику відповідача - 11.10.2021 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 26.10.2021 року (включно).
На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.03.2002 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (надалі -енергопостачальна організація) та Харківським лінейно-технічним цехом шляхового зв'язку ДП «Укршляхзв'язок» (надалі - споживач) укладено договір про постачання теплової енергії № 382 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, енергопостачальна організацій бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Сторонами не оспорювалася правомірність зазначеного договору, а тому в силу встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, цей договір постачання є дійсним, а його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.
Згідно п. 2.1. договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.
Пунктом 6.1. договору визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатах якого підписується акт відпуск-получення теплової енергії (п. 6.2. договору).
Споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальної організації попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду (пункт 6.3. договору).
Згідно з пункт 6.4. договору, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
В п. 6.5. договору визначено, що споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.
Договір набуває чинності з дня його підписання та дії до 31.12.2002 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 10.1., 10.4. договору).
Матеріали справи не містять доказів направлення сторонами договору заяв про його припинення, у зв'язку з чим договір є пролонгованим.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої договірні зобов'язання виконав та здійснив відпуск теплової енергії відповідачу у період з лютого 2014 року по квітень 2014 року, що підтверджується актом підключення споживача до джерела теплової енергії № 178/742 від 27.11.2013 року, актом відключення споживача № 178/61 від 19.03.2014 року, актами виконаних робіт № 74, № 75, № 76 за квітень 2014 року та відомостями обліку споживання теплової енергії.
Згідно наданого позивачем розрахунку нарахувань по ДП дорожнього зв'язку інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" за спожиту теплову енергію, позивачем здійснено розрахунок заборгованості за період з лютого 2014 року по березень 2014 року у на загальну суму 9131,89 грн.
На оплату за спожиту теплову енергію відповідачу виставлялись рахунки-фактури № 17800-4141 від 07.03.2014 року на суму 6728,77 грн. та № 17800-4141 від 07.04.2014 року на суму 2403,12 грн.
Як зазначає позивач, через неоплату спожитої теплової енергії за договором № 382 від 01.03.2002 року відповідач, за розрахунками позивача, має заборгованість за договором в розмірі 5008,96 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов'язання з оплати спожитої згідно договору № 382 від 01.03.2002 року теплової енергії, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 5008,96 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно із ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України).
Факт наявності заборгованості на суму 5008,96 грн. за період з лютого 2014 року по квітень 2014 року підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі, а саме: актом підключення споживача до джерела теплової енергії № 178/742 від 27.11.2013 року, актом відключення споживача № 178/61 від 19.03.2014 року, актами виконаних робіт № 74, № 75, № 76 за квітень 2014 року, відомостями обліку споживання теплової енергії та рахунками-фактур № 17800-4141 від 07.03.2014 року на суму 6728,77 грн. та № 17800-4141 від 07.04.2014 року на суму 2403,12 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 5008,96 грн.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати за спожиту теплову енергію не спростований відповідачем, доказів оплати заборгованості у сумі 5008,96 грн. відповідач суду не надав, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 382 від 01.03.2002 року у розмірі 5008,96 грн.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв'язку інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" (ідентифікаційний код 05422987, адреса: 03179, м. Київ, вул. Михайла Чалого, 3) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (ідентифікаційний код 31557119, адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11) грошові кошти: основного боргу - 5008,96 грн. (п'ять тисяч вісім гривень 96 копійок) та судовий збір - 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 07.12.2021р.
Суддя О.В. Котков