вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.12.2021м. ДніпроСправа № 904/5921/21
за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс", м. Київ
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Товариство 2018", м. Слов'янськ, Донецька область
відповідача-3: ОСОБА_2 , м. Дніпро
про визнання недійсними Кредитного договору № 04/14/11-КЛТ від 16.11.2011 року та Іпотечного договору № 04/14/101/11-КЛТ від 16.11.2011 року
Суддя Золотарьова Я.С.
Секретар судового засідання Бєльченко М.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: Шевченко Л.П. дов. № б/н від 30.06.21 адвокат
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: не з'явився
ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Дніпропетровської області до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Товариство 2018", відповідача-3: ОСОБА_2 та просить суд:
- визнати недійсним кредитний договір № 04/14/11-КЛТ від 16.11.2011, що укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ Фірма "Мушкетер";
- визнати недійсним Іпотечний договір № 04/14/101/11-КЛТ від 16.11.2011, що укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_2 .
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.09.2021.
Представник відповідача-1 подав 17.09.2021 відзив на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2021 відкладено підготовче засідання на 11.10.2021.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021 відкладено підготовче засідання на 09.11.2021.
Представник позивача подав 12.10.2021 відповідь на відзив.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 24.11.2021.
У судове засідання 24.11.2021 позивач та відповідачі-2,3 не з'явилися, про його дату та час повідомлялися.
У судовому засіданні 24.11.2021 розглянуто справу по суті: заслухано виступ відповідача-1, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів відповідач-1 просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.
У судовому засіданні 24.11.2021 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.
Узагальнена позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:217:0054, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, Лоцманський узвіз, 4 . Вказана земельна ділянка була набута у власність позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 12.07.2016.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 04/14/101/11-КЛТ, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. за реєстровим номером 1320, власником якого є ОСОБА_1 , а саме, на нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,2684 га, що розташована на території Жовтневого району м.Дніпропетровська, Лоцманський узвіз, 4 (чотири). Цільове призначення земельної ділянки - обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий 1210100000:03:217:0054, шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Позивач зазначає, що під час укладення договору купівлі-продажу вона не знайомилась із умовами спірних договорів та не передавала в якості забезпечення виконання кредитного договору своє майно.
Також, позивач вказує, що спірні договори є недійсними, у зв'язку з недодержання в момент вчинення правочинів сторонами вимог, які встановлені частинами першою, другою статті 203 Цивільного кодексу України та статтею 230 Цивільного кодексу України. Підставами для визнання недійсним кредитного договору, є ненадання банком інформації про істотні умови кредитного договору, а також ведення позичальника в оману стосовно таких істотних характеристик як валюта кредитних коштів, складу, кількості та порядку їх надання. Тому, позивач вважає, що в діях Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», під час укладення Кредитного договору 04/14/11-КЛТ від 16.11.2011 року був факт обману та недобросовісної підприємницької практики. Доказом приховування істотної інформації, що необхідна для здійснення позичальником свідомого вибору, є не проведення ПАТ «Кредитпромбанк» переддоговірної роботи, що мало безпосередній вплив на прийняття Позичальником (ТОВ Фірма «Мушкетер») рішення щодо кредитування на певних умовах та призвело до укладення останнім кредитного договору за невигідною для нього, та водночас, за найбільш прибутковою для банку схемою.
Крім того, з отриманих документів по справі № 904/3614/19 вбачається, що кредитний договір № 04/14/11-КЛТ від 16.11.2011 є таким, що укладений від імені ТОВ «МУШКЕТЕР» особою, яка не мала на те відповідних повноважень та без відповідного рішення Загальних Зборів Товариства. Іпотечний договір також має бути визнаним недійсним з підстав його підписання неуповноваженою особою зі сторони ПАТ «Кредитпромбанк».
Позиція відповідача
Відповідач зазначає, що кредитний договір № 04/14/11-КЛТ від 16.11.2011 з боку позичальника ТОВ «Мушкетер» було підписано Заступником директора з матеріально-технічного постачання Квітко Т.В., яка діяла на підставі довіреності № 10/11 від 03.08.2011, додаткові угоди до вказаного договору за № 1 від 17.11.2011, № 2 від 17.11.2011 , № 3 від 05.12.2011, №4 від 06.12.2011, № 5 від 07.12.2011, № 6 від 07.12.2011 , було також підписано ОСОБА_3 на підставі довіреності, додаткові угоди № 7 від 23.03.2012, №8 від 23.03.2012, №9 від 14.01.2013, № 10 від 14.01.2013, № 11 від 14.05.2013, № 12 від 14.05.2013, № 13 від 30.09.2013, було підписано Директором ТОВ «Мушкетер» Факторовичем Б.М., який діяв на підставі Статуту товариства.
З вищевикладеного слідує, що для підписання кредитного договору № 04/14/11-КЛТ від 16.11.2011 та - додаткових угод до нього з № 1 по № 6, ТОВ «Мушкетер» в особі директора було видано довіреність на Заступника директора з матеріально-технічного постачання Квітко Т.В., яка, підписуючи договір, діяла саме на підставі довіреності.
Крім того, відповідач вказує, що іпотечний договір був нотаріально посвідчений та при його підписанні нотаріус у відповідності до вимог законодавства перевіряла повноваження сторін, а тому не має будь-яких підстав вважати, що Заступник керуючого Запорізькою філією ПАТ «Кредитпромбанк» з роздрібного бізнесу Жарик Є.В., який представляв інтереси ПАТ «Кредитпромбанк» на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 08.12.2010, реєстровий № 2189 діяв без відповідних повноважень.
Також, відповідач звертає увагу, що оскільки ОСОБА_1 не є стороною кредитного договору, та суду не надано доказів, яким чином внаслідок укладення цього договору були порушені зі сторони відповідачів її права, тому відсутні підстави для визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2021 у справі №904/3614/19 встановлено таке:
«16.11.2011 ТОВ "Фірма "Мушкетер" (перейменоване на ТОВ "Торгівля 2018") та ПАТ "Кредитпромбанк" уклали кредитний договір №04/14/11-КЛТ (далі - Кредитний договір). ПАТ "Кредитпромбанк" надало ТОВ "Фірма "Мушкетер" кредитні кошти у розмірі, обумовленому договором.
16.11.2011 на забезпечення зобов'язань за Кредитним договором ОСОБА_2 (за договором - іпотекодавець) та ПАТ "Кредитпромбанк" (за договором - іпотекодержатель) уклали іпотечний договір №04/14/101/11-КЛТ (далі - Іпотечний договір), предметом якого є нерухоме майно:
- будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, буд. 8 а , які належить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2006 у справі №17/416-06, зареєстрованого КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 17979260 (далі - Будівлі);
- земельна ділянка площею 0,2684 га, розташована на території Жовтневого району м. Дніпропетровська, Лоцманський узвіз, 4 (далі - Земельна ділянка); цільове призначення Земельної ділянки - обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий № 1210100000:03:217:0054; ділянка належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на Земельну ділянку серії ДП №093214, виданого 11.04.2005 Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів; акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010510401076.
Іпотечним договором передбачено таке:
- іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно з метою погашення заборгованості боржника за Кредитним договором у разі набуття такого права, згідно з розд. 4 цього договору (п. 3.2.1);
- іпотекодержатель має право у випадку порушення іпотекодавцем вимог п.3.1.6. цього договору вимагати від боржника незалежно від настання строку виконання зобов'язань, погашення заборгованості за Кредитним договором в повному обсязі; у випадку невиконання боржником цієї вимоги звернути стягнення на майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розд. 4 цього договору, на умовах передбачених цим договором (п. 3.2.2);
- іпотекодержатель має право, зокрема, звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (п. 4.4).
14.06.2016 Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська заочним рішенням у справі №202/3726/16-ц частково задовольнив позов ОСОБА_2 до ПАТ "Кредитпромбанк", ОСОБА_4 , треті особи - ТОВ "Фірма "Мушкетер", ПАТ "Дельта Банк", про визнання Іпотечного договору припиненим, зняття заборони відчуження та стягнення штрафу, записи про обтяження були скасовані.
У ході проведення ліквідаційної процедури ПАТ "Дельта Банк" було виявлено факт вилучення з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна інформації про обтяження щодо Земельної ділянки (іпотека та заборона відчуження). Земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_1
11.04.2017 Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у цивільній справі №202/3726/16-ц постановив ухвалу про скасування заочного рішення від 14.06.2016.
20.11.2017 Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська ухвалою у цивільній справі №202/3726/16-ц залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ "Кредитпромбанк", ОСОБА_4 , треті особи - ТОВ "Фірма "Мушкетер", ПАТ "Дельта Банк" про визнання Іпотечного договору припиненим, зняття заборони відчуження та стягнення штрафу.
За заявою ПАТ "Дельта Банк" записи про іпотеку та обтяження були відновлені.
28.08.2020 з підстав ліквідації ПАТ "Дельта Банк" відбулися відкриті торги (аукціон) з продажу активів, що обліковуються на його балансі. На цьому аукціоні за лотом №GL22N618879 виставлявся на продаж пул активів ПАТ "Дельта Банк", до якого включено права вимоги та майнові права за кредитними договорами, укладеними з суб'єктами господарювання та фізичними особами. До складу лоту №GL22N618879 серед активів ПАТ "Дельта Банк" включено, зокрема, право вимоги за Кредитним договором та додатковими угодами до нього, Іпотечним договором.
Переможцем електронних торгів визнано Фінансову компанію.
09.09.2020 ПАТ "Дельта Банк" та Фінансова компанія уклали Договір про відступлення прав вимоги №2304/К/1 (далі - Договір відступлення №2304/К/1):
- ПАТ "Дельта Банк" відступило Фінансовій компанії право вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та за дебіторською заборгованістю, які зазначені у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами), договорами застави, договорами або контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, іншими договорами, в тому числі за Кредитним договором від 16.11.2011 №04/14/11-КЛТ та додатковими угодами до нього
- новий кредитор не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору набуває усі права кредитора за основними договорами (п. 2).
Фінансова компанія сплатила ПАТ "Дельта Банк" грошові кошти у сумі 46 067 676, 39 грн відповідно до п. 4 Договору про відступлення №2304/К/1.
ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Торгівля 2018" за Кредитним договором перед ПАТ "Дельта Банк", яка станом на 15.07.2019 складала 13 675 514,37 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, власником якого є ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 29.04.2021 позов задовольнив: звернув стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 27.07.2021 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.».
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2021 у справі №904/3614/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс" задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №904/3614/19 скасовано. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 у справі №904/3614/19 залишено без змін.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Під час розгляду справи № 904/3614/19досліджено умови укладення та виконання кредитного договору, а також договору іпотеки.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Позивач в обґрунтування позову вказує, що кредитний та іпотечний договори є недійсними, у зв'язку з недодержання в момент вчинення цих правочинів сторонами вимог, які встановлені частинами першою, другою статті 203 Цивільного кодексу України та статтею 230 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинам першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Суд зазначає, що особа яка звертається до суду із позовом про визнання договору недійсним, повинна довести факти порушення її майнових прав та інтересів.
При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статтей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.
За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 3-449гс16).
Суд зауважує, що вирішуючи спір він надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18 та від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18.
Суд зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не є стороною кредитного та іпотечного договорів та суду не надано доказів, яким чином внаслідок укладення цих договорів були порушені зі сторони відповідачів її права, тому відсутні підстави для визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними.
Більше того, під час укладення цих договорів позивач не була власницею майна, яке було передано в іпотеку, що також виключає порушення її прав.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку що позов не підлягає задоволенню.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 4 540,00 грн слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139; ідентифікаційний код 43086924), відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Товариство 2018" (84100, м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Дарвіна, 214; ідентифікаційний код 20211130), відповідача-3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) про визнання недійсними Кредитного договору № 04/14/11-КЛТ від 16.11.2011 року та Іпотечного договору № 04/14/101/11-КЛТ від 16.11.2011 року - відмовити повністю.
Судовий збір у розмірі 4 540,00 грн залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 06.12.2021
Суддя Я.С. Золотарьова