03 грудня 2021 року Справа № 991/7525/21
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Провадження №11-сс/991/736/21
Головуючий (суддя-доповідач)
в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2
щодо ухвали від 03 грудня 2021 року
місто Київ
I. Зміст прийнятого рішення.
1. 03.12.2021 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - Апеляційна палата) у справі №991/7525/21 постановила ухвалу, якою (1) у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовила, (2) апеляційну скаргу задовольнила - ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2021 скасувала та постановила нову, якою повернула матеріали за скаргою ОСОБА_3 до Вищого антикорупційного суду для виконання вимог ст. ст. 304, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
II. Стисла позиція щодо прийнятого рішення.
2. Із ухваленим рішенням в частині мотивів і наслідків відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження я не згодний.
2.1. На мою думку, більшість колегії суддів дійшла помилкового висновку, що ОСОБА_3 не пропустила строк на апеляційне оскарження.
2.2. Вважаю, що ОСОБА_3 пропустила строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 12.11.2021, у зв'язку з чим, ураховуючи відсутність умов для його поновлення, в Апеляційної палати не було підстав для перегляду в апеляційному порядку рішення слідчого судді.
III. Детальні мотиви незгоди із рішенням більшості.
3. Моя незгода з рішенням більшості колегії суддів обґрунтовується нижченаведеним.
4. Оскаржувану ухвалу слідчого судді ОСОБА_3 отримала в понеділок 22.11.2021, у зв'язку з чим п'ятий день на її оскарження, виходячи із положень ч. 5 ст. 115 КПК, припадав на суботу 27.11.2021.
5. Роблячи висновок про те, що ОСОБА_3 своєчасно звернулася з апеляційною скаргою до Апеляційної палати, надіславши її до суду поштою не 27.11.2021, а 29.11.2021, більшість членів колегії суддів виходила із такого розуміння другого речення ч. 7 ст. 115 КПК, згідно з яким суботу 27.11.2021 слід вважати «неробочим днем», а понеділок 29.11.2021 наступним за вказаною суботою робочим днем.
(§1) Неправильне тлумачення змісту ч. 7 ст. 115 КПК
6. Водночас таке тлумачення не відповідає змісту ч. 7 ст. 115 КПК, згідно з якою: (1) при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні…; (2) якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
6.1. Так, наведені положення свідчать, що для цілей обчислення процесуальних строків днями і місяцями законодавець у ч. 7 ст. 115 КПК окремо виділив «вихідні дні», «святкові дні», «неробочі дні».
6.2. Поняття «вихідні дні» та «неробочі дні» за своїм змістом не є тотожними.
6.3. При цьому кримінальний процесуальний закон: (1) не визначає, які саме дні відносяться до вихідних, святкових та неробочих у розумінні ч. 7 ст. 115 КПК; (2) не містить положень, які б вказували, що згадане у ч. 7 ст. 115 КПК поняття «неробочі дні» є більш ширшим (загальним) та включає у себе «вихідні дні» та «святкові дні».
6.4. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).
6.4.1.Однією із таких загальних засад є законність (п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК), за змістом якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК).
6.4.2. Тому, виходячи із принципу законності, у ході тлумачення змісту ч. 7 ст. 115 КПК необхідно виходити з того, що питання віднесення певних днів до вихідних, святкових і неробочих регулює Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП).
6.5. У КЗпП, серед іншого, між собою чітко розмежовані вихідні дні (ст. 67), святкові дні (ч. 1 ст. 73) та неробочі дні (ч. 2 ст. 73), що підтверджують зміст ч. ч. 1, 2 ст. 53 (Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч. ч. 3, 4, ст. 67 (Вихідні дні), ст. 73 (Святкові і неробочі дні), ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 241-1 КЗпП.
6.5.1. При цьому загальним вихідним днем є неділя (ч. 2 ст. 67 КЗпП).
6.5.2. Перелік святкових і неробочих днів міститься у ст. 73 КЗпП, про що свідчить не лише її назва (Святкові і неробочі дні), але й посилання на цю норму у ч. ч. 3, 4 ст. 67, ч. 1 ст. 78-1, ч. 1 ст. 182-1 КЗпП.
6.6. Так, святковими днями вважаються 1 січня - Новий рік, 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове, 8 березня - Міжнародний жіночий день, 1 травня - День праці, 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги), 28 червня - День Конституції України, 24 серпня - День незалежності України, 14 жовтня - День захисників і захисниць України (ч. 1 ст. 73 КЗпП).
6.7. Натомість неробочими днями є дні релігійних свят: 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове, один день (неділя) - Пасха (Великдень), один день (неділя) - Трійця (ч. 2 ст. 73 КЗпП).
6.8. Ураховуючи, що в розумінні ч. 2 ст. 73 КЗпП субота 27.11.2021 не вважається неробочим днем, вона не є таким днем і згідно з другим реченням ч. 7 ст. 115 КПК.
6.9. Й відсутні підстави до того, щоб словам «неробочий день», використаним законодавцем у другому реченні ч. 7 ст. 115 КПК (для цілей обчислення перебігу строків у кримінальному провадженні), надавати якогось іншого значення, ніж зазначене у ст. 73 КЗпП, зважаючи на: (1) похідний характер норм кримінального процесуального закону щодо обчислення строків від законодавчих положень КЗпП, які регулюють питання робочого часу і часу відпочинку; (2) однакове і достатньо чітке розмежуваннязаконодавцем в обох кодексах (КПК і КЗпП) між собою таких трьох самостійних один від одного понять як «вихідні дні», «святкові дні», «неробочі дні»; (3) подібність, за деякими винятками, порядків обчислення строків у трудовому законодавстві (ч. 5 ст. 241-1) і кримінальному процесуальному законодавстві(ч. ч. 5, 7 ст. 115 КПК); (4) відсутність норми, яка б пов'язувала поняття «неробочий день», використане законодавцем у ч. 7 ст. 115 КПК, із графіком роботи суду.
(§2) Неврахування цілі диференційованого підходу до обчислення строків на апеляційне оскарження
7. Крім того, з аналізу змісту ст. 395 КПК вбачається, що законодавцем запроваджено диференційований підхід до обчислення строків на апеляційне оскарження задля надання однакової можливості на своєчасне звернення з апеляційною скаргою як тій особі, яка була присутня під час проголошення ухвали слідчого судді і не має об'єктивних перешкод для її своєчасного отримання (п. 3 ч. 2), так і особі, яка (1) має відповідні перешкоди, перебуваючи під вартою (абз. 1 ч. 3 ст. 395 КПК), та/або (2) яка не повідомлялася судом про розгляд справи, а, отже, не знала про прийняття ним рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК).
7.1. Тобто ціль абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК полягає у тому, щоб особа упродовж п'ятиденного строку могла скористатися правом на звернення з апеляційною скаргою.
7.2. У свою чергу у ситуації, коли останній день п'ятиденного строку на апеляційне оскарження рішення слідчого судді припадає на суботу, то ціллю ч. 7 ст. 115 КПК не є безумовне надання особі додаткового дводенного строку (до понеділка) для оскарження, і в такий спосіб збільшення часу на оскарження, а її ціль полягає у (1) наданні для всіх, незалежно від дати отримання рішення, однакової кількості часу для оскарження, а також (2) забезпеченні реальної можливості скористатися правом на апеляційний перегляд.
7.3. Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту (ч. 1 ст. 116 КПК).
7.4. Ураховуючи, що у понеділок 29.11.2021 ОСОБА_3 саме з допомогою поштового зв'язку направила свою апеляційну скаргу до апеляційного суду, ніщо не свідчить про відсутність у неї можливості це зробити у суботу 27.11.2021, зважаючи на те, що: (1) в апеляційній скарзі не було зазначено жодних обставин, які б вказували на наявність у неї об'єктивних перешкод у межах п'ятиденного строку (вівторок 23.11.2021 - субота 27.11.2021) підготувати апеляційну скаргу та направити її до суду; (2) факт роботи поштових відділень у такий день як субота є загальновідомим.
7.5. Тому не можна розцінювати як своєчасне звернення ОСОБА_3 з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді на сьомий день після отримання нею оскаржуваного рішення.
(§3) Висновок
8. Апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК).
9. Із огляду на вищенаведене більшість колегії суддів дійшла помилкового висновку, що ОСОБА_3 звернулася до Апеляційної палати з апеляційною скаргою із дотриманням строків на апеляційне оскарження.
Суддя: ОСОБА_2