Житомирський апеляційний суд
Справа №278/1290/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст.286 КК України Доповідач ОСОБА_2
01 грудня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020060170000779 від 21.11.2020 року за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 07.09.2021 року,
щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноярськ Російської Федерації, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
представника потерпілого ОСОБА_9 ОСОБА_10
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , вирок суду просить змінити в частині призначеного покарання та призначити більш м'яке покарання із застосуванням ст.75,76 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами. Посилається на те, що його підзахисний визнав вину, щиро розкаявся, добровільно відшкодував потерпілому заподіяну злочином шкоду, прокурор та потерпілий, просили суд не призначати ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а ОСОБА_7 потребує постійного використання транспортного засобу, через характер своєї роботи, а тому призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, залишить його без єдиного джерела доходу.
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 07.09.2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням протягом двох років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК зобов'язано ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 не обирався.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 6374 (шість тисяч триста сімдесят чотири) грн. 40 коп. судових витрат на залучення експертів при проведенні експертиз.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 23.11.2020 на автомобіль "Nissan Juke", реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", - скасовано, а вказаний транспортний засіб залишено в розпорядженні власника (законного володільця).
Питання про речові докази вирішено відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Як визнав суд, 20 листопада 2020 року близько 18 год. 55 хв. ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем "Nissan Juke", реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", рухався по 167 км + 500 м автодороги "Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський" в с. Оліївка Житомирського району та області, у напрямку м. Коростень.
Рухаючись у вказаний день, час та місці, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного відповідною дорожньою розміткою 1.14.1 "нерегульований пішохідний перехід" та дорожнім знаком 5.35.1 "Пішохідний перехід", водій ОСОБА_7 в порушення вимог пунктів 12.3 та 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями, далі - ПДР) при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода, якого він об'єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не надав перевагу пішоходу, в результаті чого передньою частиною керованого ним автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , який перетинав проїзну частину по вказаному пішохідному переходу зліва направо.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла, які призвели до його смерті.
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 12.3 та 18.1 ПДР знаходяться у прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити подану захисником апеляційну скаргу, представника потерпілого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_7 , у вчинені злочину за обставин наведених у вироку грунтується на зібраних у кримінальному провадженні та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності і є обґрунтованим, а його дії за ч.2 ст.286 КК України кваліфіковано правильно.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання суд врахував, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, неодружений, за місцем проживання характеризується нейтрально, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував шкоду, думку потерпілого, який не наполягав на призначенні йому суворого покараня, вчинив неумисний тяжкий злочин, вналідок якого загинула людина, а тому призначив йому покарання в межах санкції ст. 286 ч.2 КК України у виді позбавлення волі з позбавленям права керувати транспортними засобами, а на підставі ст. 75 КК України звільнив обвинуваченого від відбування призначеного судом основного покарання.
Призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для звільнення обвинуваченого від відбування додаткового покарання навіть з врахуванням обставин на які посилається в апеляційній скарзі захисник, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 07.09.2021 року, щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: