Справа № 158/1080/21 Провадження №33/802/814/21 Головуючий у 1 інстанції:Сіліч Ю. Л.
Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доповідач: Денісов В. П.
06 грудня 2021 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2021 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 31 березня 2021 року, вказаної дати о 14 год. 00 хв. по вул. Першотравневій с. Хопнів, керував транспортним засобом марки «Альфа», безномерний, перебуваючи при цьому з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка мова, нечітка хода та, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що не керував мопедом в стані алкогольного сп'яніння, горілки не вживає взагалі, внаслідок отриманих контузій та поранень, на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння він нічого не відповідав, оскільки думав що поліцейські нададуть Драгер для перевірки його стану. Зазначає, що про складання відносно нього протоколу він дізнався лише після отримання повістки про виклик до суду, підписи в протоколі йому не належать, пояснення написані не ним, підписів ніяких не ставив. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не з'явилися, про причини неявки апеляційний суд не повідомили, хоча належним чином та завчасно повідомлялися про дату, час місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 24.11.2021, яка міститься в матеріалах справи (а.с.59). Жодних клопотань від них про відкладення розгляду справи не надходило.
А тому відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримався.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №457791 від 31 березня 2021 року (а.с.2), який складений поліцейським відносно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, зафіксовано ознаки сп'яніння останнього: нечітка мова, нестійка хода, а також відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Також в протоколі ОСОБА_1 власноручно написав «з порушенням згідний» (а.с.2).
Вина правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину повністю підтверджується і відеозаписом з бодікамер працівників поліції (а.с.6), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.3), в яких останній повністю визнав як факт керування транспортним засобом, так і факт вживання ним алкогольних напоїв перед керуванням транспортним засобом.
Крім того, відеозаписи які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксована належним чином.
Так, згідно вказаного відеозапису, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, при цьому таку відмову аргументував тим, що в доцільності проходження такого огляду немає, оскільки він живав алкогольні напої (а.с.6).
Зазначені відеозаписи події та особисті пояснення ОСОБА_1 відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є будь-які фактичні дані та показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Отже, надання поліцейським до суду доказів є виконанням покладеного на нього обов'язку і не свідчить про недопустимість таких доказів.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що повністю та об'єктивно підтверджують вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Також факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується його письмовими поясненнями, які записані працівником поліції зі слів ОСОБА_1 , останній пояснив «що 31 березня 2021 року близько 14 години 00 хвилин по вулиці Першотравневій в с. Хопнів керував ТЗ мотоциклом «Альфа» в стані алкогольного сп'яніння, випив пів літри горілки, ТЗ не зареєстрований» (а.с.3).
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не підписувався в протоколі про адміністративні правопорушення, а також пояснення в протоколі не писав, тому ці пояснення не можна брати до уваги, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки жодних доказів того, що він з приводу неправомірних дій працівників поліції звертався до відповідних органів, до апеляційного суду стороною захисту не надано, а тому такі доводи розцінюються судом як намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Апеляційним судом у повному обсязі досліджені та проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисником під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для закриття провадження з підстав виклеєних в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2021 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов