Справа № 166/658/21 Головуючий у 1 інстанції: Лозицький С. О.
Провадження № 22-ц/802/1315/21 Категорія: 70 Доповідач: Карпук А. К.
06 грудня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Киці С. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 подану його представником ОСОБА_3 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 29 липня 2021 року,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 21 червня 2010 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно починаючи з 03 червня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням цього ж суду від від 12 грудня 2017 року змінено розмір аліментів та зобов'язано позивача сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно починаючи з 28 листопада 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Після ухвалення рішення про стягнення аліментів в іншому шлюбі народилася дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також на його утриманні перебуває мама, про яку він зобов'язаний подбати після смерті батька.
У нього тяжке матеріальне становище, оскільки ніде офіційно не працює та навчається в Старовижівському професійному ліцеї, де отримує стипендію у розмірі 490 гривень.
Тобто з часу ухвалення вищевказаного судового рішення про стягнення аліментів його матеріальний стан та сімейний стан змінився, що є підставою для зменшення розміру аліментів відповідно до положень статті 192 СК України.
З урахуванням викладеного просив суд змінити розмір аліментів, що стягуються з нього відповідачці на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/3 частини всіх видів заробітку на ј частину всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Ратнівського районного суду від 29 липня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить оскаржуване судове рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Зазначає, що суд не врахував положень статті 192 Сімейного Кодексу, якими передбачено право на зміну розміру аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я у платника або одержувача аліментів.
Суд не врахував, що у платника аліментів народилась дитина від іншого шлюбу та наданих доказів про його доходи - довідку з ліцею про розмір стипендії.
Відповідач не скористалась правом подати відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справ.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття постанови у даній справі є 06.12.2021, тобто, дата складення повного судового рішення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 21 червня 2010 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно починаючи з 03 червня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року змінено розмір аліментів та зобов'язано позивача сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно починаючи з 28 листопада 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач офіційно не працевлаштований, навчається в Старовижівському професійному ліцеї та отримує стипендію у розмірі 490 гривень щомісячно.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржене судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі N 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народилася дочка від іншого шлюбу з ОСОБА_6 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він дбає про свою матір після смерті батька, навчається у професійному училищі та отримує мізерну стипендію.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд першої інстанції на виконання вищевказаних вимог закону надав правильну правову оцінку поданим позивачем доказам та дійшов обґрунтованого висновку, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження доньки ОСОБА_5 не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Належить звернути увагу , що визначений відповідно до рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину від іншого шлюбу без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та суперечитиме його інтересам.
Позивач не подав доказів про те , що він витрачає кошти на утримання матері, та про те, що матір потребує такої допомоги. Не доведено належними доказами того, що будучи батьком неповнолітніх дітей він вживав заходів щодо працевлаштування і йому у працевлаштуванні відмовлено, що унеможливлює його сплачувати аліменти у визначеному судовм розмірі.
Встановивши обов'язок позивача надавати матеріальну допомогу дітям, місцевий суд обгрунтовано відмовив у позові, надавши правильну правову оцінку поданим доказам та застосувавши матеріальний закон, яким врегульовано правовідносини між сторонами.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 29 липня 2021 року в даній справі залишити без змін
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді