Провадження № 3-10297/21
Справа № 760/26401/21
03 грудня 2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Агафонов С. А., за участі прокурора Ганай І.М., захисника Вожакіної Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працює на посаді поліцейського УПП в м. Києві, інспектора взводу № 2 роти № 1. батальйону тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №19/2021 від 28.09.2021 вбачається, що з моменту вступу у дію Рішення НАЗК № 2 від 10.06.2016 «Про початок роботи системи подання Та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуваючи на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону тактико-оперативного реагування, УПП у м. Києві ДПП НП України не своєчасно, без поважних причин, 11.04,2021 року подав щорічну декларацію за 2020 рік, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що є вчиненням правопорушення, пов'язаного з корупції передбаченого ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 Кодексу України і адміністративні правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення підтримала та просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУПАП та накласти на нього стягнення у межах санкції зазначеної норми.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не визнав, повністю заперечував проти обставин вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення та просив закрити провадження відносно нього у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а саме суб'єктивної сторони - умислу в його діях, оскільки не мав на меті приховувати таку інформацію від уповноважених на те органів так як заповнив декларацію раніше.
Захисник Вожакіна Т.В. підтримала позицію свого підзахисного та надала суду свої письмові заперечення та просила закрити провадження відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд, вислухавши прокурора, враховуючи пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів того, що в діях останнього вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №19/2021 від 28.09.2021 вбачається, що ОСОБА_1 , не своєчасно, без поважних причин, 11.04.2021 подав щорічну декларацію за 2020 рік.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
Правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП є правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Така ж позиція підтверджена і Київським апеляційним судом в постановах від 25.02.2019 року у справі № 761/34041/18, від 31.01.2018 року у справі № 752/15993/17, від 05.02.2018 року у справі 758/8717/17.
Разом з тим, матеріали провадження не містять доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 , мав умисел, спрямований на порушення вимог фінансового контролю чи переслідувала будь-який корупційний інтерес, оскільки раніше, у лютого 2021, ним було вчинено дії спрямовані на заповнення всіх необхідних розділів декларації за 2020 рік, але через погіршення самопочуття, систематичні болі у спині, останній не перевірив чи подана його декларація до Реєстру, та вважав, що її було подано в лютому.
Отже, у даному випадку відсутність у ОСОБА_1 умислу, спрямованого на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, свідчить про відсутність однієї із складових його елементів, а саме суб'єктивної сторони, а отже і складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 172-6, 245, 247, 251, 252, 278, 280 КУпАП, суддя,-
провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Агафонов С.А.