печерський районний суд міста києва
Справа № 757/51297/21-ц
07 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі головуючого судді - Волкової С.Я. при секретарі судових засідань Топал А.І., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15-Б, поверх перший, ЄДРПОУ: 38569246) про захист прав споживачів,
установив:
22.09.2021 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», просить визнати недійсним кредитний договір № 946546726 від 04.03.2021 р. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.03.2021 р. між ними було укладено договір, за умовами якого отримала позику, втім, ознайомившись зі змістом укладеного договору, вважає його недійсним.
Ухвалою суду від 30.09.2021 р. відкрито спрощене позовне провадження в справі.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Позивачем ОСОБА_1 відповіді на поданий відзив відповідача не подано.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, суду надано договір № 946546726, укладений 04.03.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - «Кредитодавець») та ОСОБА_1 (далі - «Позичальник»), за яким Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові кредит на суму 18 250,00 грн. строком на 30 днів, на умовах строковості, зворотності та платності, а Позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
У пункті 4.13 договору Позичальник підтверджує, що отримала від Кредитодавця до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені в законодавстві України, в тому числі інформацію, передбачену статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» та статтею 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в Паспорті споживчого кредиту та Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»; що інформація, надана Кредитодавцем, з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Суд вбачає, що невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - «Правила»). Уклавши цей договір, Позичальник підтверджує, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайт Товариства www.moneyveo.ua (пункт 4.1 договору), отже Правила є у загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб і є публічною офертою Кредитодавця до укладення договору.
Згідно пункту 4.4 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Зазначений договір укладений в електронній формі з проставленням електронного підпису ОСОБА_1 .
За Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», які визначають порядок і умови надання Кредитодавцем грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Кредитодавцем і клієнтом, а також є пропозицією укласти електронний договір в розумінні частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», та які розроблені відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 913 від 07.12.2016 р., та інших нормативно-правових актів щодо регулювання ринків фінансових послуг,
електронний договір або договір - домовленість між Кредитодавцем та клієнтом, де визначені істотні умови, права та обов'язки сторін щодо отримання та повернення кредиту, згенерована інформаційно-телекомунікаційною системою Кредитодавця, оформлена та підписана сторонами в електронній формі;
електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у виді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних клієнтом та пересилаються Кредитодавцю;
заявка - анкета встановленої Кредитодавцем форми, що інтегрована в інформаційно-телекомунікаційну систему Кредитодавця, яка заповнюється клієнтом на сайті Кредитодавця або через мобільний додаток Кредитодавця або через програмне забезпечення партнерів Кредитодавця, яке забезпечує обмін інформації з інформаційно-телекомунікаційною системою Кредитодавця по захищеним каналам зв'язку. Заявка заповнюється з метою вчинення електронного правочину, ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавцяу відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» та містить всі необхідні дані для прийняття Кредитодавцем рішення щодо видачі чи відмови у видачі кредиту;
одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує клієнт, приймаючи пропозицію (оферту) Кредитодавця, та, погоджуючись з Правилами та умовами електронного договору в особистому кабінеті, та яка відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» використовується з метою підписання пропозиції (оферти) та електронного договору. Кредитодавець передає одноразовий ідентифікатор клієнту засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його інформаційно-телекомунікаційній системі (вказаний в особистому кабінеті клієнта), в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому смс-повідомлення за номером телефону, вказаним клієнтом під час заповнення заявки;
особистий кабінет - сукупність захищених сторінок, що формуються клієнту в момент його реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі (особистий розділ клієнта), за допомогою якого клієнт здійснює повну взаємодію з Кредитодавцем, має постійний доступ до електронного договору, додаткових угод до електронного договору, свого графіка розрахунків та до іншої інформації/документів, пов'язаних з наданням Кредитодавцем фінансових послуг. Доступ до особистого кабінету здійснюється клієнтом після авторизації, яка проходить шляхом введення логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету та шляхом конкретного введення клієнтом otp-пароля, надісланого Кредитодавцем на номер телефону клієнта, що має юридичне значення ідентифікації клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця в розумінні частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало кошти ОСОБА_1 на картку.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа першогоГлави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Суду надано документи, які свідчать про те, що 04.03.2021 р. між сторонами було укладено договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором на суму 18 250,00 грн. зі сплатою процентів строком на 30 днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника (банківська картка № НОМЕР_2 ), зазначений у заявці Позичальника, що засвідчує факт передачі грошових коштів від Кредитодавця до Позичальника і факт укладання між ними договору у формі електронного документу. Згідно пунктів 1.1, 1.4 договору Позичальник зобов'язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Позичальника для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Термін «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором» задекларовано у частинах 3-4 пункту 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію». Факт оформлення заявки на отримання кредитних коштів, яку оформила ОСОБА_1 , є акцептом на укладення кредитного договору (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до загального порядку дій Позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця з метою отримання кредиту клієнт, ознайомившись з Правилами, заповнює заявку, вказуючи всі дані, визначені в заявці як обов'язкові. У випадку схвалення заявки на отримання кредиту інформаційно-телекомунікаційна система Кредитодавця генерує індивідуальну частину електронного договору, що є офертою та містить усі істотні умови, про що інформує клієнта в особистому кабінеті, а також шляхом надсилання відповідного повідомлення на номер телефону клієнта та/або електронним листом на електронну пошту, вказану в заявці. Кожен з клієнтів, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надає згоду шляхом направлення повідомлення Кредитодавцю, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови електронного договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка може стати активною лише після введення одноразового ідентифікатора. Після підписання електронного повідомлення клієнтом зазначене повідомлення надходить в інформаційно-телекомунікаційну систему Кредитодавця та свідчить/повідомляє Кредитодавця про те, що клієнт надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) Кредитодавця щодо укладення електронного договору з клієнтом. Після зазначених дій електронний договір між Кредитодавцем та клієнтом вважається укладеним і Кредитодавець здійснює дії, передбачені умовами укладеного електронного договору щодо надання кредиту. Вчинення клієнтом вказаних вище дій по зміні даних в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та введення одноразового ідентифікатора є проставленням електронного підпису одноразовим ідентифікатором в електронному договорі та сторонами відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Що стосується визнання недійсним кредитного договору, оскільки такий, на думку позивача, укладено з недотриманням порядку укладення електронного договору, встановленого статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», то суд знаходить такі вимоги недоведеними, оскільки, як зазначалося вище, без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення позивачем входу на сайт відповідача за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не було б укладено, суд вбачає, що ОСОБА_1 пройшла весь алгоритм дій фінансової установи при укладенні кредитного договору, що є спростуванням її ж доводів, що товариство не надало повної, всебічної, об'єктивної, достовірної інформації про умови кредиту.
Згідно статтей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у виді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. Якщо автором створюються ідентичний за документарною інформацією та реквізитами електронний документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Отже юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а допустимість електронного документа, як доказу, не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Щодо підписання договору, то відповідно до пункту 2.1.15 Правил одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує клієнт, приймаючи пропозицію (оферту) Кредитодавця, та, погоджуючись з Правилами та умовами електронного договору в особистому кабінеті, та яка відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» використовується з метою підписання пропозиції (оферти) та електронного договору. Кредитодавець передає одноразовий ідентифікатор клієнту засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його інформаційно-телекомунікаційній системі (вказаний в особистому кабінеті клієнта), в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому смс-повідомлення за номером телефону, вказаним клієнтом під час заповнення заявки. Договір № 946546726 від 04.03.2021 р. було підписано позивачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Сторони договору підтверджують, що електронний договір та всі додатки до нього мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в прості письмовій формі (пункт 3.20 Правил), отже твердження позивача про недотримання порядку укладення електронного договору не відповідають дійсності.
Що стосується того, що укладена угода не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки умови укладеного договору є несправедливими, то кредит на суму 18 250,00 грн. надавався строком на 30 днів, на умовах строковості, зворотності та платності, Позичальник прийняла на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно пункту 1.4 укладеного договору. Судом встановлено і не заперечується позивачем, що суму кредиту вона отримала в повному обсязі шляхом безготівкового перерахування на особистий рахунок.
Доводи ОСОБА_1 про несправедливість та невідповідність закону умов укладеного між сторонами договору не знайшли свого підтвердження, а тому вимоги про визнання цього договору недійсним є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Кодексу, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 1 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко прояснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні і грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.
Зі змісту оспорюваного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить її заявка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Втім в ході розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов договору № 946546726 вимогам законодавства та про несправедливість його умов, так як доводи позивача в цій частині ґрунтуються виключно на її поясненнях і спростовуються самим змістом договору, отже відсутні підстави для визнання означеного договору недійсним з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України, статтями 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Так, на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано суду в якості письмових доказів: копію договору № 946546726 від 04.03.2021 р., копії паспорту, картки платника податків. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною восьмою статті 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача про визнання кредитного договору недійсним не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні належними доказами. З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 26-265, 280-282, 352, 353, 355 ЦПК України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15-Б, поверх перший, ЄДРПОУ: 38569246) про захист прав споживачів.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Волкова С.Я.