Дата документу 26.11.2021
Справа № 334/3296/20
Провадження № 2/334/566/21
26 листопада 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
за участю секретаря Панасюри Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Логінової В.В.
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача адвоката Пацалюк Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири. В позові зазначив, що він є власником двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
20.11.2019 року приблизно о 14:00 годині квартиру позивача було затоплено гарячою водою. З метою ліквідації аварії за викликом Позивача приблизно о 15:00 годині прибула цілодобова ремонтна бригада ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», яка встановила наявність течії труби централізованого опалення в приміщенні зали квартири НОМЕР_3 , ліквідація якої знаходиться в межах відповідальності власника квартири НОМЕР_3 , здійснила перекриття стояка системи теплопостачання квартир НОМЕР_4 , НОМЕР_3 будинку. 21.11.2019 року після ліквідації течії Відповідачем, теплопостачання відновлено цілодобовою ремонтною бригадою.
25.11.2019 року комісією у складі трьох представників ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» було складено акт огляду технічного стану квартири НОМЕР_4 , в якому вказано, що у зв'язку із виникненням 20.11.2019 р. аварійної ситуації на трубопроводі централізованого опалення в квартирі АДРЕСА_4 , перекрито стояк системи центрального опалення по квартирам НОМЕР_4 , НОМЕР_3 . Після ліквідації течії на трубопроводі централізованого опалення в кв. НОМЕР_3 , по стояку подано теплоносій в повному обсязі. Також в акті зазначено, що при обстеженні квартири в результаті затоплення пошкоджено стелю, стіни приміщення зали квартири НОМЕР_4 .
Для встановлення вартості відновлювального ремонту квартири позивач 24.12.2019 року звернувся до Запорізької товарної біржі «Гілея», сума вартості послуг з проведення оцінки майнового збитку склала 2000 грн. Відповідно до звіту з оцінки майна (майнового збитку) внаслідок затоплення, визначено, що ринковий майновий матеріальний збиток, нанесений об'єкту дослідження квартири позивача, виходячи з мети оцінки і сфери застосування звіту про оцінку станом на 20.11.2019 року становить 34683,00 грн. в тому числі ПДВ (20 %) 5780,50 грн.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири у розмірі 34683,00 грн., суму вартості послуг з проведення оцінки майнового збитку 2000 грн. та судові витрати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, про невизнання позовних вимог з посиланням на те, що наданий позивачем акт обстеження від 25.11.2019 року не може бути доказом по справі, оскільки не відповідає вимогам Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року № 76., тому вважають, що відсутні підстави для відшкодування позивачу матеріальної шкоди.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позов.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07.06.2011 року ( а.с. 7-12).
Квартира за адресою: АДРЕСА_5 належить на праві власності ОСОБА_2 , вказані обставини не оспорювались Відповідачем та представником Відповідача та підтверджені останніми під час судового розгляду.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №213543488 від 23.06.2020 року, квартира за адресою: АДРЕСА_5 належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №5483, від 12.09.2007 року. (а.с. 95).
Згідно відповіді Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 03.07.2020 №01-71/8706 на запит суду ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 з 23.10.2007 року. (а.с.102)
Житлова квартира відповідача за адресою: за адресою: АДРЕСА_5 , розташована поверхом вище над квартирою позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Квартири обладнані інженерними системами централізованого опалення.
25.11.2019 року було складено акт обстеження квартири ОСОБА_1 , який підписано комісією у складі трьох вповноважених працівників комунального підприємства ТОВ «Місто для людей Запоріжжя».
Відповідно до вказаного акту обстеження комісією встановлено, що 20.11.2019 року в квартирі АДРЕСА_6 (5 поверх) сталося залиття з вище розташованої квартири НОМЕР_3 (6 поверх). 20.11.2019 року цілодобовою ремонтною бригадою у зв'язку з виникненням аварійної ситуації по трубопроводу централізованого опалання, які зі слів мешканців кв. НОМЕР_4 мешканці кв. НОМЕР_3 замінили самостійно, було перекрито стояк трубопроводу по квартирам НОМЕР_4 , НОМЕР_3 в приміщеннях зала. 21.11.2019 року після ліквідації течі на трубопроводі централізованого теплопостачання в квартирі НОМЕР_3 , теплоносій було подано в повному обсязі. Зі слів мешканців кв. НОМЕР_4 причиною залиття є то, що мешканці кв. НОМЕР_3 самостійно неякісно виконали роботи по заміні трубопроводу центрального опалення. (а.с.13-14).
В судовому засіданні Позивач допитаний у якості свідка, пояснив суду про те, що 20.11.2019 року після виникнення залиття його квартири, він, Відповідач та працівники аварійної бригади оглядали квартири НОМЕР_4 , НОМЕР_3 будинку для встановлення причини аварії. В результаті огляду квартир встановлено, що в приміщенні зали квартири НОМЕР_3 труби системи централізованого теплопостачання закриті гіпсокартоном, який на момент затоплення був вологим в місцях з'єднання пластикової частини труби із металевою. Відповідачка повідомила, що здійснила в своїй квартирі заміну металевих труб на пластикові централізованої системи теплопостачання. Для припинення залиття необхідно забезпечити доступ до місця з'єднання труб та ліквідувати їх протікання, тому аварійною бригадою 20.11.2019 року було перекрито стояк системи централізованого опалення, а 21.11.2019 року, після того, як Відповідач із залученням сантехніка ліквідувала течію, теплопостачання було повністю відновлено по стояку квартир НОМЕР_4 , НОМЕР_3 . Позивач пояснив, що за згодою Відповідача зробив фотозйомку місця течії труби централізованого теплопостачання в квартирі НОМЕР_3 , фотографії долучені до позовної заяви як докази. Крім того, Позивач пояснив суду, що 25.11.2019 року на момент складання акту обстеження його квартири після залиття, Відповідач була відсутня за власним бажанням, хоча представники обслуговуючої компанії та він сам її запрошували на огляд квартири. Позивач неодноразово звертався до Відповідача щодо відшкодування наслідків залиття, однак дійти згоди не вдалось. Позивач також пояснив, що 05.06.2020року він разом із ОСОБА_2 та менеджером ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» ОСОБА_4 , яка була членом комісії при складанні акту затоплення 25.11.2019 року, знаходились в квартирі Відповідача НОМЕР_3 , і ОСОБА_2 підтвердила, що в своїй квартирі здійснила заміну труб системи централізованого теплопостачання з металевих на пластикові у 2019 році.
Позивачем надана Довідки ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» від 05.06.2020 року, відповідно до якої за адресою АДРЕСА_1 на прохання мешканців кв. НОМЕР_4 , так як на момент складання акту залиття кв. НОМЕР_4 від 25.11.2019 року, мешканців вище розташованої квартири НОМЕР_3 не було вдома, 05.06.2020 року було проведено обстеження технічного стану труб центрального опалення в квартирі (залі) кв. 32. При обстеженні встановлено, що був проведений ремонт і зі слів жителів кв. НОМЕР_3 в липні 2019 року вони самостійно виконали роботи по заміні труб центрального опалення в квартирі, цей факт був підтверджений підписом мешканців кв.32. (а.с. 15-16)
Відповідно до відповіді ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» за № 21/291-2 від 16.04.2021 року, наданої на запит представника Позивача від 31.03.2021 року, ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» надає послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_7 на підставі договору № 06/09/17- 391. Відповідно до інформації, яка міститься програмі «гарячої лінії» управляючої компанії ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» 20.11.2019 року о 14 годині 23 хвилини зафіксована заявка про залиття квартири ОСОБА_1 за № 620475, здійснено виїзд цілодобової ремонтної бригади за адресою: АДРЕСА_1 , для ліквідації аварії з приводу залиття квартири заявника. Після прибуття на місце бригадою встановлено наявність течії труби системи централізованого теплопостачання в приміщенні зали квартири АДРЕСА_4 , ліквідація якої знаходиться в межах відповідальності власника квартири НОМЕР_3 зазначеного будинку. Бригадою здійснення перекриття системи теплопостачання, яка обслуговує квартири НОМЕР_4 , НОМЕР_3 будинку. 21.11.2019 року після ліквідації течії в квартирі НОМЕР_3 , теплопостачання відновлено цілодобовою ремонтною бригадою. (а.с. 150).
В судовому засіданні безпосередньо досліджені фотографії та відеозапис приміщення квартири Позивача після залиття 20.11.2019 року, в яких зафіксовані місця розташування, характер пошкоджень приміщення зали в результаті затоплення.(а.с. 102 ).
Відповідно до звіту з оцінки майна (майнового збитку) складеного Запорізькою товарною біржею «Гілея» розмір майнового матеріального збитку в результаті затоплення гарячою водою 20.11.2019 року нанесений об'єкту дослідження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату залиття 20.11.2019 року становить - 34 683,00 грн., в тому числі ПДВ - 5 780,50 грн. (а.с.18-91).
Відповідно до договору № 24/12-2019 на надання послуг з оцінки майнового матеріального збитку від 24.12.2019 року, який був нанесений об'єкту дослідження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_1 та Запорізькою товарною біржею «Гілея» для встановлення вартості відновлювального ремонту квартири позивача, сума вартості послуг з проведення оцінки майнового збитку склала 2000 грн., про що свідчить квитанція про сплату вартості проведення оцінки (а.с.92-94).
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі статтею 151 ЖК України та абзацу 5 пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (з наступними змінами), власник зобов'язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди завдано не з його вини.
У справах про відшкодування шкоди потерпілі подають докази, що підтверджують факт завдання їм шкоди за участю відповідача, розмір такої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду, при цьому обов'язок доведення відсутності своєї вини несе відповідач.
У пункті 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Мін'юсті 25 серпня 2005 року за № 927/11207, зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.
Згідно усталеної судової практики при розгляді позовів про відшкодування шкоди необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Суд, враховуючи вищевказані норми процесуального законодавства, встановлені судом фактичні обставини справи, проаналізувавши підстави звернення до суду та норми цивільного законодавства України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зазначає, що цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини особи, яка завдала шкоду (заподіювача шкоди). Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року(справа № 757/31418/15-ц, провадження № 61-17928св18).
Також, у постанові від 08 травня 2018року (справа № 638/9035/16-ц, провадження № 61-7511св18) при розгляді справи за подібними правовідносинами, Верховним Судом звернуто увагу на те, що законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Наданий ОСОБА_1 акт комісії засвідчує факт певної події, наведені в ньому дані відповідачем спростовані не були. Відповідно до вказаного акту обстеження встановлено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_6 є протікання трубопровода системи централізованого теплопостачання з вище розташованої поверхом квартири НОМЕР_3 , мешканці якої здійснили самостійну заміну трубопроводу системи централізованого теплопостачання в квартирі.
Відповідач ОСОБА_2 не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема, на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляла та не надала інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є її процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача ОСОБА_2 покладено обов'язок доведення відсутності її вини у завданні шкоди позивачу.
Посилання ОСОБА_2 , на те, що акт обстеження технічного стану квартири за адресою АДРЕСА_1 , складався за її відсутності є необґрунтованими, оскільки в судовому порядку відповідачем не спростовано відомості, зазначені в цьому акті.
Розмір збитків, завданих позивачу ушкодженням його квартири визначено у звіті з оцінки майна, складеному Запорізькою товарною біржею «Гілея» за результатом огляду 24.12.2019 року квартири становить 34683,00 грн. Однак, суд вважає, що розмір такої шкоди підлягає зменшенню на суму ПДВ - 5780,50 грн., оскільки матеріали справи не містять доказів понесення Позивачем витрат на проведення ремонтних робіт.
Крім того, позивач також поніс додаткові витрати на послуги з оцінки вартості матеріальної шкоди, що підтверджується копіями: договору № 24/12-2019 від 24.12.2019 на надання оціночних послуг з визначення майнового матеріального збитку, який був нанесений залиттям квартири; акту від 21.01.2020 року виконання послуг з оцінки майна згідно договору № 24/12-2019 від 24.12.2019; квитанції від 24.01.2020 про сплату 2000 грн.
За загальним правилом, встановленим у статях 89, 264 ЦПК України обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти, об'єктивності й безпосереднього з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 840,80 грн. сплачений за подання позовної заяви підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , матеріальну шкоду у розмірі 28 902,50 грн. (двадцять вісім тисяч дев'ятсот дві гривні 50 коп.) та вартість сплачених послуг з оцінки майна в розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.)
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде складено 06.12.2021 року.
Суддя: Баруліна Т. Є.