Справа № 331/5675/21
Провадження № 3/331/2288/2021
02 грудня 2021 року місто Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, за протоколом серії ВАБ №597808 від 18.10.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем-консультантом в магазині «Давид» ФОП ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст.44-3 КУпАП, -
Відповідно до опису протоколу серії ВАБ №597808 від 18.10.2021 року - 18.10.2021 року о 13-14 годин гр. ОСОБА_1 у м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 92 в магазині «DAVID» не забезпечила нанесення маркування на підлозі для дотримання дистанції в 1,5 метри під час очікування в черзі, чим порушила постанову КМУ № 1236 від 09.12.2020 року п.3 п.п.12, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст.44-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП не визнала, пояснила, що вона працює продавцем в магазині, в її повноваження не водить маркування підлоги, у зв'язку із чим просить закрити провадження по справі.
При вирішенні питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об'єкт, об'єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб'єкт та суб'єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).
Відповідно до ст.44-3КУпАП адміністративне правопорушення полягає, зокрема, в порушенні правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Таким чином, диспозиція ст. 44-3 КУпАП є бланкетною нормою і відсилає до правил та обмежень, що визначаються іншими нормативно-правовими актами, зокрема ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», та прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів.
В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено,що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
Згідно пункту першого Постанови Кабінету міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Підпунктом 12 пункту 3 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється: діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра.
Адміністративна відповідальність, яка передбачена ч. 1 ст. 44-3 КУпАП на час вчинення інкримінованих ОСОБА_1 дій наступала за порушення п.п. 12 п. 3 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України виключно суб'єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення.
Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом даного адміністративного правопорушення, адже вона не є суб'єктом господарювання та посадовою особою.
В судовому засіданні було досліджено свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 №573685, відповідно до якого ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, трудовий договір від 01.03.2016 року, додаткову угоду про внесення змін до трудового договору, наказ № 1 від 01.03.2016, де ОСОБА_2 приймає ОСОБА_1 на роботу на посаді консультанта-продавця в магазині «DAVID». Окрім цього судом було досліджено свідоцтво платника єдиного податку, відповідно до якого ОСОБА_2 проводить свою господарську діяльність за адресою АДРЕСА_3 , та копію трудової книжки, де ОСОБА_1 працює на посаді консультанта-продавця у ФОП « ОСОБА_2 ».
Також, дослідивши протокол, складений відносно ОСОБА_1 , судом встановлено, що відповідальність за порушення п.п. 12 п. 3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року настає за діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра, а не за забезпечення самого маркування. Таким чином, суть даного правопорушення хибно відображається в самій фабулі протоколу.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини ("Малофеєв проти Росії" та "Карелін проти Росії"), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Таким чином, враховуючи положення ст.62 Конституції України,відповідно до яких,вина особи,яка притягається до відповідальності,має бути доведена належними доказами,а не ґрунтуватись на припущеннях,усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь,враховуючи,що матеріали про адміністративне правопорушення не містять належних та беззастережних доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення,суд приходить до висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст.44 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 247, 251, 256, 278 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя продовж 10 днів з дня її проголошення.
Суддя: Кольц Д.М.