233 Справа № 233/4112/18
06.12.2021 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючої судді Бєлостоцькій О.В.,
секретаря Теліціної О.О.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
03 грудня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» звернулось до суду із заявою про забезпечення вказаного позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом накладення арешту на транспортний засіб - легковий-седан марки AUDI, моделі А6, 2020 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , номер державної реєстрації - НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 ; накласти арешт на транспортний засіб - легковий-седан марки BMW, моделі 320І, 2011 року випуску, чорного кольору, що належить ОСОБА_2 .
Заяву обґрунтовує тим, що в провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Станом на 26 січня 2018 року розмір заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором № НL 16210 від 19 квітня 2013 року становить 117000,00 гривень. Відповідачі протягом тривалого часу не здійснюють виконання зобов'язань за кредитними договором та договором поруки щодо погашення суми боргу і процентів за користування кредитом; діють недобросовісно, ухиляються від виконання зобов'язань, покладених кредитним договором. Тому існує ймовірність неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів з боржників за рахунок наявного у них майна. У випадку відчуження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належного їм на праві власності майна або переходу до іншої особи права власності на це майно буде неможливо звернути на нього стягнення у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу та його виконання. Вважає, що накладення арешту на транспортні засоби, належні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є єдиним дієвим, ефективним та співмірним заходом забезпечення позову, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною заявою.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин не свідчить про необхідність вжиття відповідних засобів забезпечення позову та про співмірність вказаного способу забезпечення позову заявленим позовними вимогам.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» посилається на те, що відповідачі навмисно протягом тривалого часу ухиляються від виконання зобов'язань за кредитним договором та за договором поруки.
Тому заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення його позову. Однак відповідних доказів та обґрунтувань про можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення заявник суду не надав. Невиконання відповідачами кредитного договору та договору поруки не свідчить про те, що відповідачі ухилятимуться від виконання судового рішення, у випадку задоволення позову.
В заяві про забезпечення позову, заявник не зазначив вартість майна, на яке просить накласти арешт, внаслідок чого суд позбавлений можливості оцінити співмірність заходів забезпечення позову з позовними вимогами позивача.
У зв'язку з викладеним суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: