Постанова від 06.12.2021 по справі 420/12194/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/12194/21

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участі третьої особи управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

14 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в підготуванні та направленні подання до управління Державної казначейської служби України в Одеській області для повернення ОСОБА_1 коштів в сумі: 6 277,92 гривень збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області підготувати та направити до управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна і проведення реєстрації права власності на житло у розмірі 6 277,92 гривень (шість тисяч двісті сімдесят гривень 92 коп) відповідно до квитанції №1986 від 13.06.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 13.06.2019 року при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири, сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 % від його вартості в загальній сумі: 6 277,92 гривень. Враховуючи, що придбання житла здійснено вперше, позивач вважає, що вона не повинна була сплачувати збір. 17.06.2021 року позивач подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про підготовку та здійснення подання до управління державного казначейства в Одеській області для повернення суми: 6277,92 гривень збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло. Відповідач листом відмовив у поверненні коштів та зазначив, що позивач не надала підтвердження того, що вона придбала житло вперше.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що відповідно до приписів чинного законодавства підставою для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є придбання житла і перебування у черзі на одержання житла або придбання житла вперше, однак ОСОБА_1 не надано доказів на існування в неї обставин які є підставою для звільнення від сплати збору.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в підготуванні та направленні подання до Управління Державної казначейської служби України в Одеській області для повернення ОСОБА_1 коштів в сумі: 6277,92 гривень збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області підготувати та направити до Управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна і проведення реєстрації права власності на житло у розмірі 6277,92 гривень (шість тисяч двісті

Не погодившись з прийняти рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції проігнорував те, що у відповідача відсутня інформація щодо права власності громадян на нерухоме майно, а подання про повернення коштів може бути сформовано лише за наявності документального підтвердження компетентного органу, який є розпорядником інформації щодо прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

13 червня 2019 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_2 , відповідно до якого придбала нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (а.с.8).

Відповідно до квитанції № 1986 від 13.06.2021 року ОСОБА_1 , сплатила 6 277,92 грн збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна до Пенсійного фонду (а.с.7).

29 червня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, у відповідь на звернення позивача щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6277,92 грн, повідомило позивача, що нею не надано підтвердження того, що житло придбано позивачем вперше (а.с.5-6).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для громадян, які придбавають житло вперше, законодавством регламентовано пільгу у вигляді звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Однак, законодавством України не визначено механізму перевірки відомостей про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження таких даних. Зазначені обставини не можуть бути правовою підставою для позбавлення особи її прав на повернення помилково або надміру сплачених нею коштів, що були зараховані до бюджету, та покладення на неї додаткового тягаря зі сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування при придбанні житла вперше за наявності законодавчо регламентованої пільги.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.

Відповідно до абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Абзацом 2 пункту 9 цієї статті визначено, що нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

При цьому, згідно абзацу 3 пункту 9 статті 1 Закону 400/97-ВР, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740).

За приписами п. 15-1 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 15-3 Порядку №1740 визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З наведеного вбачається, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Судова колегія зауважує, що законодавство України не містило визначення слова "придбавають", внаслідок чого існувала процесуальна прогалина та слово "придбавають" трактувалось як оплатне набуття права власності на певний об'єкт.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 23 вересня 2020 року №866 внесено зміни до Порядку №1740, а саме:

"- Пункт 15-2 доповнено підпунктами "в" і "г" та викладено у такому змісті: "збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

- Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту: нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, з аналізу викладених вище змін до Порядку №1740, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, була усунена правова невизначеність щодо розуміння юридичного терміну "придбавають".

Наразі, під "придбаває житло вперше" необхідно розуміти, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя.

Визначення "придбаває", охоплює не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його приватизацію, успадкування, дарування та купівля частки в спільному майні подружжя, тобто фактично є набуттям права власності на квартиру вперше.

Лише у разі відсутності наведених способів придбавання нерухомого майна, особа відповідно до пункту 15-2 Порядку №1740 не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.

З наведеного вбачається, що на час звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу з відповідною заявою про повернення сплаченого збору, законодавчо вже чітко визначено перелік документів, якими позивач повинна підтвердити факт набуття права власності на майно вперше, а саме:

- заява про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

- данні про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

В свою чергу, в матеріалах справи наявний лише витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно якого за позивачем на праві власності від 13.06.019 року зареєстрована квартира АДРЕСА_1 , що відповідно до вищевикладених норм не підтверджує факту набуття позивачем права власності на квартиру вперше.

Суд першої інстанції при розгляді даної справи помилково застосував висновок, викладений у постанові ВС по справі №819/1249/17 від 20 березня 2018 року, оскільки обставини тієї справи виникли до врегулювання на законодавчому рівні питання щодо переліку документів, необхідних для підтвердження факту придбавання житла вперше.

Враховуючи, що позивач належними та допустимими доказами не підтвердила обставини наявність в неї пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія звертає увагу позивача, що викладене вище не спростовує права позивача на повернення сплаченого збору від пенсійного органу, однак за таким поверненням необхідно звертатись після отримання документів, передбачених п.15-2 Порядку № 1740.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 19 липня 2021 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308,310,315,317,321,322,325,328 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року - скасувати.

Ухвалити постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко

Попередній документ
101649412
Наступний документ
101649414
Інформація про рішення:
№ рішення: 101649413
№ справи: 420/12194/21
Дата рішення: 06.12.2021
Дата публікації: 08.12.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (16.05.2022)
Дата надходження: 19.04.2022
Предмет позову: про зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
06.12.2021 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд