Справа № 545/2959/16-ц
Провадження № 6/545/92/21
03.12.2021 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Шелудякова Л.В.,
при секретарі Лабовкіній Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава заяву представника Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради», заінтересована особа: Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області, учасники справи: в.о. головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи Шпилько Лариса Олександрівна, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи про відстрочення виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 липня 2017 року у справі № 545/2959/16-ц щодо стягнення на користь ОСОБА_2 заробітної плати в сумі 60767,32 грн.,-
встановив:
Представник Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради» звернувся до суду з вищевказаною заявою, в якій просив відстрочити до 01 січня 2022 року виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 липня 2017 року у справі № 545/2959/16-ц про стягнення з КП «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи Полтавської обласної ради на користь ОСОБА_2 заробітної плати в сумі 60767,32 грн.
Посилався на те, що 13 квітня 2020 року Полтавським районним судом Полтавської області у справі № 545/2959/16-ц на виконання рішення від 11 липня 2017 року видано виконавчий лист про стягнення з КП «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради 60767,32 грн. в рахунок відшкодування заробітної плати. Згідно довідки про зміни до помісячного плану використання бюджетних коштів № 149/07 від 16 липня 2021 року сума коштів, яка б могла б бути використана для стягнення на користь ОСОБА_2 заробітної плати складає 195700 грн. Вказана сума передбачена на липень 2021 року по КЕКВ 2800 «Інші видатки», однак ця сума вже використана з метою оплати праці персоналу КП. Інших коштів за рахунок яких можливо було б стягнути моральну шкоду на користь ОСОБА_2 планом використання бюджетних коштів на 2021 рік не передбачено. Виконати вказане рішення суду вбачається можливим з 01 січня 2022 року після затвердження кошторису та плану використання бюджетних коштів на 2022 рік.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про день та час розгляду заяви були повідомлені у встановленому законом порядку.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11 липня 2017 року у справі № 545/2959/16-ц, яке ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 19 вересня 2017 року залишено без змін, позов ОСОБА_2 до Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, треті особи: в.о. головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи Шпилько Лариса Олександрівна, ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення, як такого, що є незаконним та поновлення на посаді - задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано наказ Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи № 122-К від 15 липня 2016 року «Про звільнення ОСОБА_2 з посади лікаря- терапевта обласної МСЕК Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи з 15 липня 2016 року; стягнуто з Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 15 липня 2016 року по час розгляду справи в суді 11 липня 2017 року з розрахунку середньоденної заробітної плати, що становить 243 грн. 68 коп., а саме в сумі 60 676 грн. 32 коп.; стягнуто з Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи на користь ОСОБА_2 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнуто з Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи в дохід держави судовий збір в сумі 2260 грн. 36 коп.
На виконання вказаного рішення Полтавським районним судом стягувачу видано два виконавчі листи на суму 5000 грн. (на відшкодування моральної шкоди) та на суму 60676 грн. 32 коп. (в рахунок відшкодування заробітної плати за час вимушеного прогулу), де боржником вказано Полтавський обласний цент медико-соціальної експертизи - ІК 26553989.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2018 року у справі № 545/2959/16-ц заяву ОСОБА_2 замінено у виконавчому провадженні № 54301636 щодо виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 липня 2017 року у справі № 554/29959/16-ц задоволено та замінено у виконавчому провадженні №54301636 щодо виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 липня 2017 року в цивільній справі №554/2959/16-ц боржника Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи його правонаступником - Комунальним підприємством «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради (вул.Володарського,7 м. Полтава, 36011, код ЄДРПУО 41467163).
13 квітня 2020 року Полтавським районним судом Полтавської області у вказаній справі видано виконавчий лист про стягнення з КП «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради 60676 грн. 32 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», було б ілюзорним, як би національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»).
За приписами ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Таким чином, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
З наведених норм вбачається, що суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об'єктивними, такими що не залежать від волі сторін. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 21.02.2019 у справі № 2-54/08.
Обставини, на які покликається заявник як на підставу для відстрочення виконання рішення суду, суд не вважає такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заявником не доведено наявність жодних виняткових обставин, що виникли в ході виконання рішення суду та мають особливий характер і ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з наявністю яких ст. 435 ЦПК України, пов'язує можливість здійснити відстрочення виконання судового рішення. На даний час рішення набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню.
Із врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що вимоги заяви є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 18, 261, 353, 435 ЦПК України,-
постановив:
У задоволенні заяви представника Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради», заінтересована особа: Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області, учасники справи: в.о. головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи Шпилько Лариса Олександрівна, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи про відстрочення виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 липня 2017 року у справі № 545/2959/16-ц щодо стягнення на користь ОСОБА_2 заробітної плати в сумі 60767,32 грн. - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Л. В. Шелудяков