06 грудня 2021 року м. Київ № 320/11774/21
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Панової Г.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа»
про стягнення штрафу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа», в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа» штраф в сумі 34 000 грн. в дохід державного бюджету згідно Рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 04.06.2021 №53.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На адресу суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що на його думку дана справа становить значний суспільний інтерес, тому розгляд необхідно проводити в судовому засіданні, тому просить провести розгляд справи в загальному порядку у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання суд зазначає таке.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Приписами частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266 1 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з часиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням тієї обставини, що предметом позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа» штрафу в сумі 34 000 грн. в дохід державного бюджету згідно Рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 04.06.2021 №53, суд вважає, що дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, яка має бути розглянута без проведення судового засідання.
Приписами пункту 4 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Крім того, відповідач не пояснив, у чому полягає складність предмету доказування яка має визначатися судом як вирішальна обставина для призначення розгляду справи у судовому засіданні з огляду на закріплений у статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відтак відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про здійснення розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомлення сторін.
Також, 25.11.2021 на адресу суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа» про зупинення провадження у справі № 320/11774/21.
Водночас, досліджуючи вказане клопотання, судом встановлено, що відповідачем не надано до суду доказів надіслання вказаного клопотання Головному управлінню Держпродспоживслужби в Київській області.
Отже, з метою надання можливості позивачу висловити власне волевиявлення щодо заявленого клопотання відповідача про зупинення провадження, суд вважає за необхідне надіслати позивачу копію вказаного клопотання та запропонувати подати до суду письмові пояснення щодо заявленого клопотання.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовити.
2. Копію клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа» про зупинення провадження у справі направити Головному управлінню Держпродспоживслужби у Київській області.
3. Запропонувати позивачу подати до суду письмові пояснення щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа».
4. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Панова Г. В.