про повернення позовної заяви
06 грудня 2021 року м. Житомир справа №240/37307/21
категорія 1060300000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби без урахування індексації у складі грошового забезпечення з якого обчислено розмір одноразової грошової допомоги при звільнені та без урахування періоду проходження військової служби, які обраховуються у пільговому обчисленні;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та здійснити доплату належної одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби, обчисливши її розмір за 39 років служби з урахуванням періодів проходження військової служби, які обраховуються в пільговому обчисленні, та з врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні, індексації.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалу суду від 23 листопада 2021 року було надіслано позивачу 23 листопада 2021 року (№1001429293430).
На офіційну електронну адресу суду 01.12.2021 надійшла від позивача заява про усунення недоліків з додатками. В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду позивача зазначає, що відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівників має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком. Крім того, зазначає, що немає юридичної освіти, а тому і не знав про порушення своїх прав.
Предметом цього адміністративного спору є зобов'язання нарахувати та виплатити в повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні.
Як визначено частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина п'ята статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
За приписами частин першої, другої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
У Рішенні від 22.02.2012 у справі №4-рп/2012 Конституційний Суд України роз'яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
В свою чергу, у вказаному наказі від 08.06.2021 прописано про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу.
Дана допомога не входить до складу грошового забезпечення та носить одноразовий характер.
Таким чином, положення частини другої статті 233 КЗпП України щодо права звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком до спірних правовідносин застосуванню не підлягають. При цьому КАС України визначено місячний строк звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, а КЗпП України - тримісячний строк.
Враховуючи те, що спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України як норми спеціального процесуального закону.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі №815/2681/17, від 23.12.2020 у справі №560/4006/19.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви (грошового атестату №71/2/331 від 08.06.2021), Військова частина НОМЕР_1 провела повний розрахунок та виплатила належні при звільненні з військової служби кошти 08.06.2021. Отже, з 08.06.2021 розпочався місячний перебіг строку звернення до суду з позовом.
Однак з даним позовом позивач звернувся до суду 09.11.2021, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
За таких обставин, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом, які є поважними, позивачем не вказано.
Окрім того, суд наголошує, що відсутність у позивача юридичної освіти не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для такого поновлення.
Частиною 1, 2 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не вказано підстав, які є поважними для його поновлення, що в силу ч.2 ст.123 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
Оскільки позивачем, як у встановлений ухвалою граничний строк, так і станом на 06 грудня 2021 року не було усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 23 листопада 2021 року, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу суду складено у повному обсязі: 06 грудня 2021 року.
Суддя О.Г. Попова