29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 758/9493/19
провадження № 61-14968ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно знятих з картки коштів,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно знятих з картки коштів.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з тих підстав, що вона не відповідає статтям 175, 177 ЦПК України та запропоновано зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача; зазначити докази, що підтверджують обставини викладені в позовній заяві; подати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; подати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначити щодо наявності у позивача або інших осіб оригіналів доказів, копії яких долучені до заяви; зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26 лютого 2021 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 лютого 2021 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, а надалі її повернув, вимоги щодо необхідності зазначення наявності у позивача або інших осіб оригіналів доказів, копії яких долучені до заяви та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи, є обов'язковими, інші вимоги необов'язкові, а зазначаються позивачем, якщо вони відомі.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що ухвала Подільського районного суду м. Києва від 26 лютого 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року є незаконними та порушують права заявника.
Заявник зазначає, що із позовною заявою до Подільського районного суду м. Києва він звернувся 22 липня 2019 року, матеріали позовної заяви знаходились у суддів два роки, жодних зауважень не було. Суддя Головчак М. М. не бажає розглядати позов, тому залишив без руху позовну заяву, чим порушив його права на звернення до суду.
Заявник вважає, що позовна заява відповідає вимогам статтей 175, 177 ЦПК України, він зазначив свій номер облікової картки платника податків, номер облікової картки платника податків відповідача йому невідома, тому він зазначив паспортні дані.
Крім того, в позовній заяві є підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом позову.
Аргументи, зазначені в ухвалі суду першої інстанції від 26 лютого 2021 року, є надуманими і не мають зазначатися в позовній заяві, а саме про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Заявник зазначив, що не очікує понести судові витрати у зв'язку із розглядом справи.
Всі додані до позовної заяви документи завірені належним чином, цивільний процесуальний закон не зобов'язує позивача зазначати дату засвідчення документа.
З огляду на викладене заявник просив скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року та направити справу для відкриття провадження та розгляду по суті.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно із частиною третьою статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Стаття 177 ЦПК України визначає перелік документів, які додаються до позовної заяви.
Згідно із частиною п'ятою статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернувши позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що позивач не виконав вимоги цивільного процесуального закону під час подання позовної заяви до суду.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що вимоги щодо необхідності зазначення у позовній заяві реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб), відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, є обов'язковими, лише у разі, якщо позивачеві відомі відповідні дані відповідача, до подання позовної заяви вживалися заходи досудового врегулювання спору, заходи забезпечення доказів або позову. В іншому випадку зазначення таких відомостей не є обов'язковим. Вимоги щодо необхідності зазначення щодо наявності у позивача або інших осіб оригіналів доказів, копії яких долучені до заяви та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи, є обов'язковими.
Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.
Доводи заявника про те, що вимоги ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху в частині зазначення вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, є надуманими і не мають бути зазначені в позовній заяві є безпідставними, оскільки норма процесуального закону не є імперативною, а має уточнення «якщо такі здійснювались». Тобто, якщо позивач не здійснював таких заходів, то в позовній заяві зазначає про це.
Щодо доводів про відсутність у позовній заяві орієнтовного розрахунку судових витрат, то цивільний процесуальний закон зобов'язує позивача зазначити такий розрахунок.
Верховний Суд відхиляє доводи заявника, що суд зобов'язав його зазначити дату засвідчення документів, наданих ним під час подання позовної заяви, оскільки серед недоліків, визначених в ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 26 лютого 2021 року не зазначено про неправильність засвідчення позивачем документів.
Касаційна скарга не містить аргументів на спростування висновків суду апеляційної інстанції , що у позовній заяві позивач не зазначив щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Інші доводи касаційної скарги не впливають на правильність вирішення процесуального питання про повернення позовної заяви.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлена низка вимог до позовної заяви, позивачу було надано строк для усунення недоліків та роз'яснено наслідки невиконання вимог процесуального закону, отже, відсутні підстави вважати, що судами було допущено порушення норм процесуального закону.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на законність і обґрунтованість судового рішення, а є незгодою заявника з його змістом.
Керуючись частини четвертою, частинами п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно знятих з картки коштів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко