03 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 922/743/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2021
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021
у справі № 922/743/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй"
про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити певні дії,
15.11.2021 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" (далі - ТОВ фірма "Ідалія") на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі № 922/743/19, подана до Суду 02.11.2021.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.11.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами ч. 1 ст. 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 цього Кодексу.
Предметом касаційного оскарження є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі № 922/743/19 про відмову у задоволенні заяви ТОВ фірма "Ідалія" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Гамея В.В. у справі № 922/743/19.
Підставою для закриття апеляційного провадження була заява директора ТОВ фірма "Ідалія" - Кіпоть Ю.В. про відмову від апеляційної скарги, що не суперечила законодавству.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно того, що особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі підписувати договори, з 13.11.2013 є керівник ТОВ фірма "Ідалія" - Кіпоть Ю.В., та дійшов висновку у мотивувальній частині ухвали Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 про те, що заява директора ТОВ фірма "Ідалія" - Кіпоть Ю.В. про відмову від апеляційної скарги підлягає задоволенню.
Таким чином, суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження на підставі заяви директора Кіпоть Ю.В. про відмову від апеляційної скарги як особи, яка є повноваженим директором ТОВ фірми "Ідалія" на момент винесення судом такої ухвали.
В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 у справі № 922/743/19 представник ТОВ фірма "Ідалія" адвокат Селепей А.І. посилався на те, що з 25.01.2021 по 30.06.2021 дієздатність юридичної особи ТОВ фірма "Ідалія", в тому числі процесуальна, була незаконно обмежена через постановлення незаконної ухвали Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 у справі № 922/145/21 (ухвала про заборону приймати рішення), яка в подальшому була скасована постановою Касаційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 922/145/21.
Апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви представника ТОВ фірма "Ідалія" - адвоката Селепея А.І. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 про закриття апеляційного провадження у справі № 922/743/19, виходив з наступних обставин:
1) суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження на підставі заяви директора Кіпоть Ю.В. про відмову від апеляційної скарги як особи, яка є повноваженим директором ТОВ фірми "Ідалія" на момент винесення судом такої ухвали;
2) ухвала Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 у справі № 922/145/21 про заборону прийняття рішення не впливала на можливість директора ТОВ фірма "Ідалія" Кіпоть Ю.В. подання чи неподання такої заяви про відмову від апеляційної скарги;
3) обставини які встановлені судом у справі № 922/145/21 не є істотними, оскільки на них не ґрунтувалось рішення у справі, в межах якої здійснюється розгляд заяви за нововиявленими обставинами. Заявником в заяві не обґрунтовано, в чому істотність даних обставин та яким чином вони могли вплинути на спростування підстав, що покладені в основу ухвали суду від 09.02.2021 у справі № 922/743/19.
У поданій касаційній скарзі скаржник зазначає, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, довільне трактування судом змісту нововиявленої обставини та порушення порядку оцінки доказів, встановленого ст. 86 ГПК України, призвело до порушення Східним апеляційним господарським судом норм процесуального права, а саме п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 2 ст. 320 ГПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається.
Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.
Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 24.09.2020 у справі № 922/1141/19 та від 03.03.2021 у справі № 904/4470/16.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні ч. 1 ст. 320 цього Кодексу є одночасна наявність таких чотирьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені; по-третє, ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-четверте, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19, від 14.01.2020 у справі № 909/1056/15).
Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 921/96/18, від 18.05.2020 у справі № 904/8052/16).
На підставі наданих до суду заявником доказів, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність необхідних умов існування нововиявлених обставин у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, оскільки заявник мав можливість доводити наявність фактичних обставин, шляхом надання відповідних доказів.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і зводяться до незгоди скаржника з оскаржуваним рішенням, а також до необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 300 ГПК України).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Відповідно до ч. 2 ст. 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ фірма "Ідалія" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі № 922/743/19 на підставі ч. 2 ст. 293 ГПК України, у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права, на які посилається у своїй скарзі скаржник (з урахуванням положень ст. 300 ГПК України), судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення (зокрема, в частині застосування ст. 320 ГПК України). З огляду на викладене, Суд також відхиляє як необґрунтовані посилання скаржника на порушення ст.ст. 86, 236 ГПК України, оскільки вони зводяться до незгоди скаржника не з оскаржуваною ухвалою, а з ухвалою, яку він просив переглянути за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст. 234, 287, 293, 304 ГПК України, Суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі № 922/743/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.