23 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 911/604/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
позивача - Дубовика О.В., Павленка В.В.,
відповідача-1 - Машкова В.Є.,
відповідача-2 - Ліщинського В.С.,
третьої особи - Фатєєва А.В., Драгана О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Діамант Плюс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 (головуючий суддя - Пашкіна С.А, судді: Сітайло Л.Г., Буравльов С.І.) та рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2021 (суддя Янюк О.С.)
у справі №911/604/19
за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Діамант"
до 1.Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Діамант Плюс",
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстандартінжиніринг",
за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадська організація "Об'єднання ошуканих інвесторів ЖБК "Діамант",
про визнання недійсним договору,
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.Житлово-будівельний кооператив "Діамант" (далі - ЖБК "Діамант") звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Діамант Плюс" (далі - ОК "ЖБК "Діамант Плюс", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстандартінжиніринг" (далі - ТОВ "Будстандартінжиніринг", відповідач-2) про визнання недійсним договору №1 від 16.07.2018 про заміну сторони у зобов'язанні та внесення змін до договору №12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вулиці Київській в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК "Діамант" у місті Бровари Київської області від 12.01.2015 з моменту його вчинення.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником майнових прав на частину житлових і нежитлових приміщень об'єкту, будівництво якого є предметом договору участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК "Діамант" в місті Бровари Київської області №12-01/15-1 від 12.01.2015, у якому його (позивача), як генерального інвестора, генерального підрядника будівництва об'єкта, забудовника, змінено на відповідача-1 на підставі оспорюваного договору №1 від 16.07.2018, який було підписано колишнім головою ЖБК "Діамант" з перевищенням його повноважень, за відсутності згоди загальних зборів членів кооперативу щодо безоплатної передачі майнових прав на корить третьої особи (відповідач-1) у зв'язку з чим, посилаючись на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить визнати такий договір недійсним.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.12.01.2015 між ЖБК "Діамант" (сторона-1) та ТОВ "Будстандартінжиніринг" (сторона-2) укладено договір №12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК "Діамант" у місті Бровари Київської області (далі - договір участі у будівництві), відповідно до пункту 2.1 якого його предметом є спільна участь сторін у будівництві об'єкту на будівельному майданчику за адресою: вул. Київська (кадастровий номер 3210600000000150532) місто Бровари Київська область, з наступним оформленням прав власності на об'єкт (його частини) відповідно до акта розподілу площ, керуючись умовами розділу 4 цього договору.
2.2.Відповідно до пункту 2.2 договору участі у будівництві сторона-2 є одночасно забудовником об'єкту, функції якого покладає (передає) стороні-1, яка зобов'язується виконувати функції генерального інвестора, генерального підрядника будівництва об'єкта, забудовника щодо всіх дій, необхідних для проектування, будівництва та введення в експлуатацію кожної відокремленої секції (багатоквартирного житлового будинку) об'єкта та об'єкта в цілому, за відповідною довіреністю, виданою стороною-2.
2.3.Цим договором сторона-2 відступає на користь сторони-1 майнові та особисті немайнові права замовника і забудовника на частину об'єкту сторони-1 як єдиного, законного та безумовного власника цих прав (пункт 2.2.2 договору участі у будівництві).
2.4.За умовами пункту 2.3 договору участі у будівництві на сторону-1 покладено зобов'язання за власний рахунок, своїми силами, на власний ризик та з використанням власних матеріалів забезпечити організацію комплексу будівельно-монтажних робіт щодо будівництва об'єкту, в тому числі супутніх загально-будівельних робіт, безпосередньо пов'язаних з основними роботами, проектної документації та ввести об'єкт в експлуатацію, а сторона-2 зобов'язується надати стороні-1 будівельний майданчик (фронт робіт) відповідно до умов цього договору.
2.5.Сторона-1 має право самостійно залучати інвесторів та інших осіб, що інвестують у будівництво капітальні вкладення, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів (підпункт 3.3.12 пункту 3.3 договору участі у будівництві).
2.6.У пункті 4.2 зазначеного договору сторони домовились, що загальна частка об'єкта сторони-1 складає всі житлові та нежитлові приміщення об'єкту за виключенням частки сторони-2, визначеної у пункті 4.2 цього договору.
2.7.Згідно з пунктом 4.6 договору участі у будівництві після введення в експлуатацію кожної відокремленої секції (багатоквартирного житлового будинку) об'єкту, сторони отримують у власність належні їм, згідно акта розподілу площ, частки.
2.8.Відповідно до пункту 9.1 договору участі у будівництві останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та умов договору.
2.9.Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною часиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені печатками (пункт 11.6 договору участі у будівництві).
2.10.Жодна зі сторін не має права передавати свої права та обов'язки за цим договором третім особам без письмової згоди на те іншої сторони (пункт 11.9 договору участі у будівництві).
2.11.12.01.2015 між сторонами договору складено акт розподілу площ, в якому зазначено, що до ЖБК "Діамант" розподілено 3096,3 м2 від загальної площі квартир (3438,3), а ТОВ "Будстандартінжиніринг" - 342,00м2.
2.12.На виконання підпункту 3.3.12 пункту 3.3 договору участі у будівництві ЖБК "Діамант", станом на 16.07.2018, уклав з фізичними особами 441 договір про інвестування в будівництво, за якими вказані інвестори, сплатили кооперативу 340182126,30грн, що, у свою чергу, підтверджується відповідними довідками позивача від 25.02.2019.
2.13.10.07.2018 Громадська організація "Об'єднання ошуканих інвесторів ЖБК "Діамант" (далі - ГО "ООІ ЖБК "Діамант") звернувся до СУ ГУНП в Київській області із заявою про привласнення грошових коштів асоційованих членів ЖБК "Діамант", зокрема, Клацуном Я.М. (правова кваліфікація кримінального правопорушення частина четверта статті 191 Кримінального кодексу України), що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування.
2.14.16.07.2018 загальними зборами членів Кооперативу прийнято рішення, оформлене протоколом загальних зборів засновників (учасників) ЖБК "Діамант" №16/07/18, зокрема про: затвердження статуту ЖБК "Діамант" у новій редакції; звільнення з посади голови кооперативу Клацуна Я.М. ; призначення на посаду голови ЖБК "Діамант" Бурбели С.С. з 17.07.2018.
2.15.Відповідно до статуту ЖБК "Діамант", затвердженого протоколом №16/07/18 від 16.07.2018: кооператив реалізує всі свої права через відповідні органи кооперативу, які діють у межах повноважень, визначених цим статутом та законодавством України (пункт 4.5); членами кооперативу можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, внесли статутний внесок та пай у розмірах, визначених статутом і користуються правом ухвального рішення (пункт 7.1); члени кооперативу мають право брати участь у діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом через його органи управління, а саме: загальні збори учасників, правління кооперативу (голову кооперативу), спостережну раду, ревізійну комісію (ревізора) (пункт 12.1); вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (пункт 13.1); до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном (підпункт 14.1.10 пункту 14.1); виконавчий орган (голова) кооперативу підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу (пункт 15.1); до компетенції голови кооперативу належить укладення угод між кооперативом та іншими особами (підпункт 15.6.3 пункту 15.6).
2.16.Водночас, редакція статуту ЖБК "Діамант", затверджена протоколом №13/05/15 від 13.05.2015, містила у собі аналогічні положення.
2.17.16.07.2018 між ЖБК "Діамант" (сторона-1), в особі голови Кооперативу Клацуна Я.М., який діє на підставі статуту Кооперативу, ТОВ "Будстандартінжиніринг" (сторона-2) та ОК "ЖБК "Діамант Плюс" (сторона-3) підписано договір №1 про заміну сторони у зобов'язанні та внесення змін до договору №12-01/15-1 від 12.01.2015 (далі - договір про заміну сторони), за умовами пункту 1.1 якого, сторона-1 передає, а сторона-3 приймає всі права та обов'язки, належні стороні-1 за договором №12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській у 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК "Діамант" у місті Бровари Київської області від 12.01.2015 з усіма змінами, додатковими угодами та додатками, укладеного між стороною-1 та стороною-2, а саме: договором участі у будівництві; додаток №1 - акт розподілу площ від 12.01.2015; додаток №2 - календарний графік виконання робіт; доповнення від 02.03.2015; доповнення та зміни від 06.03.2015; договір про передачу майнових прав від 29.12.2016; додаткова угода про внесення змін від 09.03.2017; додаткова угода №2 від 17.06.2017; акт звірки станом на 31.03.2018.
2.18.Відповідно до пункту 1.2 договору про заміну сторони з моменту підписання цього договору сторона-3 набуває права продажу, передачі в іпотеку, відчуження в будь-який інший спосіб належної стороні-1 частки об'єкту в цілому або його складової частини (включаючи квартири, машино-місця, нежитлові приміщення, вбудовані або прибудовані до об'єкту тощо), які на момент підписання цього договору не реалізовані стороною-1 і вказані в додатку №1 до цього договору.
2.19.У пункті 4.5 договору про заміну сторони, зокрема погоджено, що сторона-1 зобов'язана забезпечити підписання договорів про заміну сторони у зобов'язанні до договору про сплату пайових внесків до ЖБК "Діамант" між всіма асоційованими членами ЖБК "Діамант" та стороною-3. Сторона-3 несе обов'язки тільки перед тими асоційованими членами ЖБК "Діамант", що підписали договори про заміну сторони в зобов'язанні.
2.20.Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 8.1 договору про заміну сторони).
2.21.У період з 03.12.2018 по 28.12.2018 між ЖБК "Діамант" в особі голови кооперативу Бурбели С.С., яка діяла на підставі статуту, та ОК "ЖБК "Діамант Плюс" підписано акти приймання-передачі документів, складені на виконання договору про заміну сторони.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Справа розглядалась судами неодноразово.
3.2.Так, Господарський суд Київської області рішенням від 27.08.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020, у задоволенні позовних вимог ЖБК "Діамант" у справі №911/604/19 відмовив повністю.
3.3.Верховний Суд постановою від 07.10.2020 рішення судів попередніх інстанцій у справі №911/604/19 скасував та передав цю справу на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
3.4.Підставою для скасування стало неповне дослідження судами попередніх інстанцій:
- співвідношення повноважень органу, який має право на розпорядження майном, і посадовою особою, яка від імені кооперативу може вчиняти правочин;
- умов договору №12-01/15-1 від 12.01.2015, за яким ЖБК "Діамант" набуло прав генерального інвестора, генерального підрядника будівництва об'єкта, забудовника щодо всіх дій, необхідних для проектування, будівництва та введення в експлуатацію кожної відокремленої секції (багатоквартирного житлового будинку) об'єкта та об'єкта в цілому, що у свою чергу, є метою створення та діяльності позивача;
- питання розподілу площ за договором №12-01/15-1 від 12.01.2015, згідно додатка №1 до оспорюваного договору - акта розподілу площ;
- положення нової редакції статуту ЖБК "Діамант", який діяв на час передачі документів новобраною головою ЖБК "Діамант" Бурбелою С.С. на виконання спірного договору з точки зору наявності у неї повноважень щодо розпорядження майном кооперативу;
- обізнаності відповідачів зі змістом статуту позивача з точки зору органу кооперативу, який має повноваження на розпорядження майном кооперативу, а також з положеннями статті 15 Закону України "Про кооперацію" щодо компетенції органів кооперативу на розпорядження його майном.
3.5.За наслідком нового розгляду Господарський суд Київської області рішенням від 31.05.2021 у справі №911/604/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2021, позов ЖБК "Діамант" задовольнив; визнав недійсним договір №1 від 16.07.2018 про заміну сторони у зобов'язанні та внесення змін до договору №12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській у 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК "Діамант" у місті Бровари Київської області від 12.01.2015; стягнув солідарно з ОК "ЖБК "Діамант Плюс" та ТОВ "Будстандартінжиніринг" на користь ЖБК "Діамант" судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
3.6.Судові рішення мотивовані тим, що позивач на підставі укладеного з відповідачем-2 договору участі у будівництві набув майнові права на відповідну багатоповерхову квартирну житлову забудову, що є об'єктом будівництва (інвестування), які можна визначити як право очікування, що засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. У свою чергу, правочин щодо розпорядження майном кооперативу міг бути вчинений лише за наявності згоди загальних зборів членів ЖБК "Діамант". З огляду на вказані обставини, встановивши, що загальні збори членів кооперативу не приймали рішення про передачу зазначених майнових прав ОК "ЖБК "Діамант Плюс", не уповноважували колишнього голову ЖБК "Діамант" на укладення спірного правочину та не схвалювали його, попередні судові інстанції дійшли висновку про те, що вказаний правочин було вчинено виконавчим органом позивача з перевищенням повноважень. При цьому суди вказали, що оскільки зазначені обмеження були встановлені положеннями статуту позивача та нормами статті 15 Закону України "Про кооперацію", посилання відповідача-1 на те, що ці обмеження не мають юридичної сили у відносинах з третіми особами, є безпідставними.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.ОК "ЖБК "Діамант Плюс" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2021 у справі №911/604/19 і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ЖБК "Діамант".
4.2.Підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій у цій справі скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктами 1, 2 та 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що:
- статутом ЖБК "Діамант", а саме пунктом 13.2 голові кооперативу надано право самостійно, без обмежень та без визначення певного виду вчиняти правочини, тобто будь-які правочини, у тому числі спрямовані на розпорядження майном кооперативу, у зв'язку з чим скаржник вказує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не було враховано висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17 відносно принципу правової визначеності;
- вчинені наступним головою ЖБК "Діамант" дії щодо підписання акта прийому-передачі документації до спірного договору, свідчать про схвалення позивачем цього правочину, у зв'язку з чим, відповідач-1 вказує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не було враховано висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 10.09.2018 у справі №925/1147/18 щодо застосування статті 92 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/1163/17, від 25.04.2018 у справі №910/9915/17, від 10.04.2018 у справі №910/11079/17 щодо застосування статті 241 ЦК України;
- необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №911/604/19 стосовно застосування частин першої та другої статті 190 ЦК України, оскільки за доводами скаржника, набути майнові права за оспорюваним договором позивач міг лише після виконання своїх обов'язків за договором, чого не відбулося;
- судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень протиправно не було належним чином досліджено акт розподілу площ, не було надано йому відповідної правової оцінки, не було взято до уваги обґрунтування відповідача-1 щодо необхідності проведення комплексної судової експертизи вказаного акта, що свідчить про порушення вимог ГПК України та відповідно до пунктів 2 та 4 частини третьої статті 310 ГПК України є підставою для скасування судових рішень.
4.3.ЖБК "Діамант" та ГО "ООІ ЖБК "Діамант" подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Відповідно до частин першої та другої статті 94 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.
5.2.У свою чергу, одним із способів реалізації конституційного права на житло є його будівництво (або участь у будівництві), яке може забезпечуватися, зокрема шляхом вступу суб'єктів цього права до житлово-будівельних кооперативів, особливості створення та регулювання діяльності яких, визначається Законом України "Про кооперацію".
5.3.Згідно зі статтею 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
5.4.Зі змісту частини другої статті 6 вказаного Закону вбачається, що кооперативи можуть мати різні завдання та характер діяльності, зокрема, задоволення потреб його членів у житлі (житлово-будівельний кооператив).
5.5.Отже, житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).
5.6.Згідно з частинами першою, третьою статті 19 Закону України "Про кооперацію" для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.
5.7.Відповідно до статті 384 ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником. Аналогічні положення містяться і у статті 19-1 Закону України "Про кооперацію".
5.8.Зі змісту договору участі у будівництві вбачається, що предметом останнього є спільна участь ЖБК "Діамант" та ТОВ "Будстандартінжиніринг" у будівництві об'єкту, з наступним оформленням прав власності на об'єкт (його частини) відповідно до акта розподілу площ.
5.9.Відповідно до пункту 5.2 статуту ЖБК "Діамант", у редакціях від 13.05.2015 та від 16.07.2018, метою діяльності кооперативу є, зокрема, задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу в тому числі тих, що випливають з зобов'язальних відносин, яка досягається шляхом отримання у власність або користування земельних ділянок для житлового будівництва та отримання на баланс житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, кадастровий номер 3210600000000150532.
5.10.Отже набуття прав та обов'язків за договором участі у будівництві є метою створення та діяльності позивача - ЖБК "Діамант".
5.11.Водночас, згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
5.12.Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
5.13.Згідно зі статтею 193 ГК України, положення якої є аналогічні положенням статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
5.14.Так, відповідно до положень договору участі у будівництві ЖБК "Діамант" отримує майнові та особисті немайнові права на частину об'єкту будівництва з метою здійснення проектування, будівництва та введення в експлуатацію цього об'єкта, після чого отримує у власність належні йому, згідно акта розподілу площ, частки.
5.15.У свою чергу, відповідно до акта розподілу площ, визначено, що ЖБК "Діамант" отримує 3096,3 м2 від загальної площі квартир (3438,3 м2), а ТОВ "Будстандартінжиніринг" - 342,00 м2.
5.16.Відповідно до частини першої статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
5.17.Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (частини перша, друга статті 190 ЦК України).
5.18.Отже, майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги. Майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, необхідними й достатніми для засвідчення правомочності його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
5.19.Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що позивач на підставі укладеного з відповідачем-2 договору участі у будівництві набув майнові права на відповідну багатоповерхову квартирну житлову забудову, що є об'єктом будівництва (інвестування). Зазначені майнові права не є речовими правами на чуже майно, тому що об'єктом цих прав не є чуже майно, а також вони не є правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент укладення договору, а тому, не може існувати й право власності на нього. Разом з тим, таке майнове право позивача можна визначити як право очікування, яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
5.20.Доводи скаржника про те, що наведена вище правова природа набутого позивачем за договором про участь у будівництві блага є помилковою, адже набути майнові права за оспорюваним договором позивач міг лише після виконання своїх обов'язків за договором та введення будинку в експлуатацію, а також про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №911/604/19 стосовно застосування частин першої та другої статті 190 ЦК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки: по-перше, як зазначено вище, майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності, зокрема і право очікування набути майно у майбутньому. При цьому майнові права виникають не лише на об'єкти в натурі (приміщення, квартири, площі тощо), але й у дольовому виразі (у відсотках або частках в об'єкті); по-друге, зазначене судами, в тому числі і у наведеній постанові Верховного Суду, є висновком про правову кваліфікацією фактичних відносин сторін у справі, що виникли за договором участі у будівництві, а не висновком про застосування норм права, що виключає можливість відступу від них на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.
5.21.Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України "Про кооперацію" володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.
5.22.У свою чергу, статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
5.23.Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном (аналогічні положення передбачені пункту 14.1.10 статуту ЖБК "Діамант" у редакціях від 13.05.2015 та від 16.07.2018).
5.24.Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Виконавчий орган кооперативу укладає угоди між кооперативом та іншими особами (частини перша - третя статті 16 Закону України "Про кооперацію" та пункт 15.6.3 статуту ЖБК "Діамант" у відповідних редакціях).
5.25.Ураховуючи зазначене, питання повноважень на розпорядження майном кооперативу підлягає розгляду у комплексному розумінні співвідношення повноважень органу, який має право на розпорядження майном, і посадовою особою, яка від імені кооперативу може вчиняти правочин, яке слід розуміти таким чином, що вчинити правочин про розпорядження майном голова кооперативу може, якщо орган управління - загальні збори членів кооперативу прийняв рішення щодо цього або виконавчому органу надано право вчиняти такі дії самостійно.
5.26.Частиною другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
5.27.Правочини юридичної особи, які вона укладає через свої виконавчі органи, з огляду на приписи статті 237 ЦК України, є підставою виникнення правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі, вступаючи в правовідносини з третіми особами. У такому разі, орган або особа, яка виступає від імені юридичної особи, не може перевищувати своїх повноважень, визначених установчими документами або законом.
5.28.Пунктом 13.2 статуту ЖБК "Діамант", у редакціях від 13.05.2015 та від 16.07.2018, встановлено, що виконавчим органом кооперативу є голова кооперативу, повноваження якого визначаються статутом кооперативу.
5.29.Відповідно до підпункту 15.6.3 пункту 15.6 статуту ЖБК "Діамант" у редакції від 13.05.2015 до компетенції голови кооперативу належить укладення угод між кооперативом та іншими особами. Водночас, до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном (підпункт 14.1.10 пункту 14.1).
5.30.Оскільки майнові права є майном у розумінні статті 190 ЦК України, рішення щодо розпорядження майновими правами повинно було прийматись із урахуванням підпункту 14.1.10 пункту 14.1 статуту ЖБК "Діамант".
5.31.Разом із цим укладення угод (правочинів) щодо розпорядження майном кооперативу можливе також у разі надання голові кооперативу відповідного права уповноваженим органом управління, а саме загальними зборами членів ЖБК "Дімант", до повноважень якого належить прийняття рішень, визначених у підпункті 14.1.10 пункту 14.1.
5.32.Так, судами встановлено, що головою кооперативу станом на 16.07.2018 був Клацун Я.М. , який підписав із ТОВ "Будстандартінжиніринг" та ОК "ЖБК "Діамант Плюс" договір про заміну сторони, за умовами якого позивач передав відповідачу-1 відповідні майнові права на всі житлові та нежитлові приміщення відповідного об'єкту.
5.33.Відтак, внаслідок укладення головою кооперативу ЖБК "Діамант" договору про заміну сторони було здійснено розпорядження майном цього кооперативу за відсутності у вказаної посадової особи відповідних повноважень, та за відсутності згоди загальних зборів членів ЖБК "Дімант" на укладення спірного договору.
5.34.Відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
5.35.Поряд із цим обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.
5.36.Так, із змісту оскаржуваного договору та відповідних актів приймання-передачі документів вбачається, що голова ЖБК "Діамант" діяв на підставі статуту позивача.
5.37.Зазначені обставини свідчать про обізнаність як ОК "ЖБК "Діамант Плюс" так і ТОВ "Будстандартінжиніринг" з таким статутом у частині, яка стосується відповідних повноважень голови ЖБК "Діамант". Водночас, як зазначалось вище, положеннями статті 15 Закону України "Про кооперацію" та пункту 14.1.10 статуту ЖБК "Діамант" встановлено, що саме до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить прийняття рішень щодо розпорядження його майном.
5.38.Таким чином доводи відповідачів про те, що ані статутом ЖБК "Діамант", ані законодавством України не встановлено обмежень щодо відповідних повноважень голови кооперативу, не знайшли свого відображення у встановлених судами обставинах.
5.39.З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не було враховано висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17, відносно принципу правової визначеності, а також висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.04.2021 у справі №925/1147/18 щодо застосування статті 92 ЦК України, оскільки вказані доводи зводяться до довільного тлумаченням скаржником положень статуту ЖБК "Діамант" та норм законодавства, що визначають повноваження органів управління вказаного кооперативу на розпорядження його майном.
5.40.Доводи скаржника про те, що вчинені наступним головою ЖБК "Діамант" дії щодо підписання акта прийому-передачі документації до спірного договору свідчать про схвалення позивачем цього правочину, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
5.41.Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
5.42.Отже, дії представника в інтересах особи, яку він представляє з перевищенням повноважень не ґрунтуються на волі особи, в інтересах якої він діяв.
5.43.Представництво з перевищенням повноважень не породжує властиві представництву наслідки, тобто не створює діями представника права й обов'язки в іншої особи, від імені якої вчинено правочин. У наведеній статті зазначається лише про один варіант поведінки особи, представник якої вийшов за межі наданих йому повноважень, а саме схвалення нею цих його дій. Підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.
5.44.При цьому, для встановлення обставин щодо наступного схвалення правочину особою через її представника, в тому числі керівника, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії.
5.45.З урахуванням викладеного вище, схвалення договору про заміну сторони, у спірних правовідносинах могло бути здійснено лише загальними зборами членів ЖБК "Діамант", а не новим головою кооперативу, як помилково вважає скаржник.
5.46.При цьому, відповідачі під час розгляду справи у попередніх судових інстанціях не довели схвалення спірного правочину загальними зборами ЖБК "Діамант".
5.47.Посилання скаржника на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.05.2018 у справі №910/1163/17, від 25.04.2018 у справі №910/9915/17, від 10.04.2018 у справі №910/11079/17 щодо застосування статті 241 ЦК України, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з такого.
5.48.У справі 910/9915/17 судами попередніх інстанцій, з висновками яких погодився і Верховний Суд, встановлено, що спірний договір не лише прийнято до виконання але й частково виконано обома сторонами, тобто встановлено наступне схвалення спірного договору оренди, у зв'язку з чим, суди дійшли висновків, що відсутність у представників повноважень на його укладання від імені товариства не є підставою для визнання договору оренди недійсним.
5.49.У справі №910/11079/17 судами встановлено, що на виконання умов договору відповідачем були виставлені позивачу для оплати рахунки-фактури. Позивачем, у свою чергу, здійснено оплату, що підтверджується виписками банку з рахунку відповідача. Відповідачем поставлено, а представником позивача за довіреностями прийнято товар на певну суму, що підтверджується видатковими накладними. Позивачем та відповідачем також було укладено договір зберігання, відповідно до якого позивач передав на склад відповідача товар на відповідальне зберігання без права реалізації. Таким чином позивачем та відповідачем вчинялись дії з виконання спірного правочину щодо здійснення поставки товару, прийняття представником позивача за довіреністю та сплати останнім вартості поставленого товару, що свідчить про подальше схвалення оспорюваного правочину.
5.50.Тобто, за обставинами зазначених справ особи, які вказували про вчинення від їх імені правочинів з перевищенням повноважень, набували майно на виконання спірних зобов'язань тим самим, фактично, вчиняли дії які свідчать про схвалення цих правочинів.
5.51.Водночас у справі №911/604/19, на відміну від вказаних вище справ, судами не було встановлено обставин набуття будь-яких майнових прав ЖБК "Діамант" внаслідок укладення договору про заміну сторони, натомість встановлено відчуження майнових прав цього кооперативу, які становили зміст його створення та діяльності, що могло бути здійснено виключно за рішенням загальних зборів ЖБК "Діамант" або внаслідок подальшого схвалення спірного договору цим органом управління, чого судами не встановлено. Отже фактичні обставини справ, на які посилається скаржник, та обставини цієї справи №911/604/19 є різними.
5.52.Інша постанова Верховного Суду, висновок щодо застосування статті 241 ЦК України якої, за твердженням скаржника, не враховано апеляційним судом - від 16.05.2018 у справі №910/1163/17, відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у зв'язку з чим, відповідні доводи скаржника колегія суддів не приймає до уваги.
5.53.Відносно доводів про недоведення позивачем обставин набуття ним майнових прав за договором про участь у будівництві, з огляду на те, що, на думку відповідача-1, акт розподілу площ є недопустимим доказом на підтвердження обставин набуття позивачем таких прав, та щодо посилань на необхідність проведення комплексної судової експертизи вказаного акта, колегія суддів зазначає, що майнові права за договором про участь у будівництві були набуті позивачем саме внаслідок укладення вказаного договору та виконання ним своїх обов'язків щодо фінансування будівництва, тоді як акт розподілу площ є документом який визначає лише розмір площ, що мали бути оформлені за кожною із сторін вказаного зобов'язання після його виконання. З огляду на викладене, попередніми судовими інстанціями правомірно не було прийнято до уваги посилання скаржника на необхідність проведення експертизи акта розподілу площ.
5.54.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частини друга, третя статті 203 ЦК України).
5.55.Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
5.56.Таким чином, оскільки спірний договір підписаний зі сторони ЖБК "Діамант" особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, доведеною є відсутність волевиявлення кооперативу на вчинення спірного правочину, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат
6.1.Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
6.4.Таким чином, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
6.5.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Діамант Плюс" залишити без задоволення.
2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2021 у справі №911/604/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді Г.О. Вронська
Н.М. Губенко