Іменем України
24 листопада 2021 року м. Чернігівсправа № 927/699/21
Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., секретар Скороход А.О., розглянувши матеріали справи
за первісним позовом: Фізичної особи-підприємця Пащенко Сергій Вікторович, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача за первісним позовом: Приватного підприємства «ТРАНСВІТ», код ЄДРПОУ 32174342, вул. Перемоги, 183, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, е-mail: transvit2015@gmail.com
про стягнення 76 231,74 грн
за зустрічним позовом: Приватного підприємства «ТРАНСВІТ», код ЄДРПОУ 32174342, вул. Перемоги, 183, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, е-mail: transvit2015@gmail.com
до відповідача за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Пащенка Сергія Вікторовича РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 27 057,13грн
Представники сторін:
позивача за первісним позовом: Пащенко С.В.
відповідача за первісним позовом: Халдай Д.І.
В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В судовому засіданні 10.11.2021 оголошувалась перерва на підставі ст.216 Господарського процесуального кодексу України.
Фізичною особою-підприємцем Пащенко Сергієм Вікторовичем заявлено позов до Приватного підприємства «Трансвіт» про стягнення 76 231,74 грн, з яких 68154 грн заборгованості за надані послуги відповідно до договорів-заявок №1712/20-06, №1712/20-07, №1712/20-08 від 17.12.20 про здійснення перевезення вантажів у внутрішньодержавному сполученні транспортними засобами перевізника, 4346,92 грн - пені, 969 грн - 3% річних та 2761,82 грн - втрат від інфляції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 справа № 927/699/21 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/699/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання) відповідачу згідно із ст. 165 Господарського процесуального кодексу України протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня вручення йому цієї ували надати: відзив на позовну заяву та всі докази, що підтверджують викладені у відзиві обставини з одночасним надсиланням копії відзиву з доказами позивачу.
05.07.2021 від Приватного підприємства «Трансвіт» надійшов відзив на позов у якому відповідач визнав позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Пащенка Сергія Вікторовича у сумі 43 153,24 грн, наполягає, що ним, як перевізником, спричинено збитки внаслідок втрати зерном кукурудзи якісних властивостей у результаті неправильного перевезення на суму 25 000,76 грн.
Разом із відзивом 05.08.2021 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Приватного підприємства «Трансвіт» до Фізичної особи-підприємця Пащенка Сергія Вікторовича про стягнення 25 000,76 грн збитків, 1590,00 грн - інфляційних втрат, 466,37 грн 3% річних.
Зустрічну позовну заяву обґрунтовано тим, що при здійсненні перевезення частину вантажу було зіпсовано внаслідок чого ПП «Трансвіт» понесло збитки, які і просить суд стягнути на його користь з відповідача за зустрічним позовом.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.08.2021 зустрічну позовну заяву залишено без руху та встановлено Приватному підприємству «Трансвіт» десятиденний строк для виправлення допущених недоліків зустрічної позовної заяви, шляхом надання господарському суду документів, які підтверджують відправлення на адресу ФОП Пащенка Сергія Вікторовича копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів.
12.08.2021 від ФОП Пащенка Сергія Вікторовича надійшли заперечення проти долучення відзиву до матеріалів справи з огляду на ненадання суду доказів належного надсилання відзиву Приватним підприємством «Трансвіт» на адресу позивача та додаванням до нього неналежним чином завірених документів. Заяву долучено судом до матеріалів справи.
16.08.2021 від ФОП Пащенка Сергія Вікторовича надійшла відповідь на відзив, у якому заявник зазначає, що ПП «Трансвіт» не додано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених ним вимог, в тому числі і на підтвердження порушення умов транспортування вантажу, водій під час перевезення не змінював погоджений маршрут, поданий до перевезення автотранспортний засіб був справний, а тому заперечення ПП «Трансвіт» є необґрунтованими, а тому просить суд первісний позов задовольнити.
Позивач за зустрічним позовом у строк, встановлений судом, усунув недоліки зустрічної позовної заяви, надавши опис вкладення у цінний лист від 16.08.2021 та фіскальний чек ФН3000402352 від 16.08.2021. Заяву про усунення недоліків разом з додатками долучено до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 25.08.2021 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом постановлено здійснювати розгляд справи 927/699/21 за правилами загального позовного провадження, встановлено позивачу та відповідачу за зустрічним позовом строки подання відзиву на зустрічний позов, відповіді на відзив на зустрічний позов, заяв, додаткових документів тощо; підготовче засідання суду призначено на 22.09.2021 на 10:30 год.
10.09.2021 від ФОП Пащенка Сергія Вікторовича надійшов відзив на зустрічний позов у якому позивач за первісним позовом зазначає, що ПП «Трансвіт» не було сплачено кошти по жодній із чотирьох заявок на перевезення, при тому, що спірним є лише одне із 18 здійснених ним перевезень.
ФОП Пащенко С.В. наполягає, що транспорт був поданий під завантаження в придатному стані, обов'язок здійснення тентування кузова автомобіля при перевезенні жодним із документів не передбачено; зауваження до поданого під завантаження транспортного засобу були відсутні. Незважаючи на середню вологість повітря в 99% вологість зерна при транспортуванні не змінилась. Заявлена у зустрічній позовній заяві вимога, на думку ФОП Пащенко С.В., є безпідставною з огляду на те, що сміттєва домішка в посвідченні №0076 від 19.12.2020 яке зроблено перед перевезенням встановлена на рівні 1,9%, зернова 6,5%, тобто ПП «Трансвіт» все одно довелось би вживати заходи по очищенню зерна, а тому такі витрати не є вимушеними і є такими, що розраховані з визначенням маси відходу в 3510 кг, яка включає вказані домішки 1,9%, зернова 6,5% та прирівнює до зерна кукурудзи належної якості, перекладаючи на перевізника вину за те, що на всі 34420 кг перевезеного вантажу не складались на 100% маси усього перевезеного зерна.
Підсумовуючи ФОП Пащенко С.В. просить суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог, тоді, як вимоги за первісним позовом задовольнити.
Відзив на зустрічний позов прийнято судом та долучено до матеріалів справи.
В підготовчому засіданні суд повідомив ФОП Пащенко С.В. про те, що додані до відзиву на первісний позов відповідачем документи, є фактично переліком документів, доданих ПП «Трансвіт» до зустрічної позовної заяви, викладені у відзиві та зустрічному позові обставини та аргументи є ідентичними, а тому суд не вбачає підстав для відмови у його прийнятті.
З огляду на необхідність надання ПП «Трансвіт» можливості направити суду відповідь на відзив за зустрічним позовом, в підготовчому засіданні 22.09.2021 судом задоволено клопотання ПП «Трансвіт» та оголошено перерву до 07.10.2021 до 15:00 год.
07.10.2021 на адресу суду від ПП «Трансвіт» надійшло клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні оскільки має намір скласти та скерувати мирову угоду на адресу ФОП Пащенко С.В.
За результатами розгляду справи 07.10.2021 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.10.2021 на 11:20 год.
25.10.2021 від ПП «Трансвіт» на електронну поштову адресу суду надійшов електронний лист із вкладеним клопотанням, підписаним електронним цифровим підписом про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника ПП «Трансвіт» за межами кордону України.
ФОП Пащенко С.В. проти клопотання заперечував.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд не визнає поважними причини неявки представника ПП «Трансвіт» в судове засідання, оскільки отримане судом клопотання не містить доказів поважності причин неявки та неможливості забезпечити участь уповноваженого представника в засіданні суду.
В судовому засіданні 25.10.2021 з розгляду справи по суті суд оголосив перерву в порядку ст. 216 Господарського процесуального кодексу України до 11:00 год. 10.11.2021.
10.11.2021 суд оголосив перерву до 24.11.2021 до 12:00 год.
В судовому засіданні 24.11.2021 позивач за первісним позов заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, відповідач за первісним позовом підтримав вимоги, заявлені у зустрічній позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:
Відповідно до ч.1 ст. 202 та ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Між Фізичною особою-підприємцем Пащенком Сергієм Вікторовичем та Приватним підприємством «Трансвіт» 17.12.2020 підписано Договори-заявки № 1712/20-06, № 1712/20-07, № 1712/20-08, № 1712/20-09 (далі - Договори- заявки).
Згідно умов Договорів-заявок, Перевізник (позивач за первісним позовом) зобов'язувався здійснити перевезення вантажу Замовника (Відповідача), а саме кукурудзи, а Замовник (відповідач за первісним позовом) оплатити послуги Перевізника.
Згідно розділу 2 Договорів-заявок, обов'язками Перевізника (Позивача) є зокрема, забезпечення своєчасного прибуття транспортних засобів, придатних для перевезення вантажу, повідомлення Замовника про прибуття транспортного засобу під завантаження, забезпечення наявності товарно-транспортної накладної при здійсненні кожного перевезення. Контролювати процес завантаження/розвантаження транспортного засобу, включаючи перевырку зовнішнього стану упакування, поштучне перерахування вантажних місць і їх маркування на предмет відповідності заявці і ТТН.
Марштут перевезення: м. Прилуки Чернігівська область - с. Мар'янівка, Гребінківський р-н Полтавська обл.; Дата та час завантаження та доставки з 18.12.2020 - 24.12.2020 Вантажоотримувач Філія «Мар'янівська» ТОВ СП «Нібулон», Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Мар'янівка; вартість та порядок розрахунків: 100 грн/тона (сто гривень за одну тону в т.ч. ПДВ 16,67 грн).
Одним із обов'язків Замовника є обов'язок оплатити Перевізнику за надані послуги перевезення (п.1.3.).
Договорами заявками передбачено, що перевізник по закiнченню виконання перевезення надсилає на електронну пoшту Замовника сканкопію підписаного з боку Перевізника акта наданих послуг. Замовник після отримання на електронну пошту акта наданих послуг зобов'язаний на протязі 1 робочого дня затвердити направити на електронну пошту Перевізника підписаний (узгоджений) з боку Замовника акт та здiйснити оплату протягом 7 (семи) банкiвських днiв з моменту надання Перевізником пакету оригіналів документів (рахунок-фактура, акт виконаних робіт, договір-заявка).
На підставі Договорів-заявок Позивач стверджує, що ним надано послуги на загальну суму 68 154,00 грн у зв'язку з чим направлено на адресу відповідача акти надання послуг: № 63 від 24.12.2020 на суму 16 090,00 грн; № 64 від 24.12.2020 на суму 24 330,00 грн, № 65 від 24.12.2020 на суму 17 090,00 грн. № 66 від 24.12.2020 на суму 10 644,00 грн.
ПП «Трансвіт» не повернув ФОП Пащенко С.В. підписані примірники актів надання послуг разом із реєстрами товарно-транспортних накладних та не сплатив заборгованість за послуги перевезення у строки визначені Договорами-заявками.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
У відзиві на первісний позов ПП «Трансвіт» частково визнав основну заборгованість перед ФОП Пащенко С.В. в сумі 43 153,24 грн. Решту заборгованості ПП «Трансвіт» не визнає з огляду на наступне.
На виконання умов Договору-заявки №1712/20-09 від 17.12.2020 ПП «Трансвіт» було замовлено, а ФОП Пащенко С.В. виконане перевезення вантажу відповідно до товарно-транспортної накладної (далі - ТТН) №35 від 19.12.2020. На підтвердження якості товару сертифікованою лабораторією ТОВ «Агрофірма «Лосинівська» видано посвідчення № 0076 про якість зерна від 19.12.2020, де окрім іншого була зазначена інформація про сміттєві домішки вантажу, що становила 1.9 %, а зернові домішки 6.5 % відповідно. Загальна вага нетто складала 34440 кг. кукурудзи 3 класу.
Після прибуття даного автомобіля до вантажоодержувача, зокрема до місця приймання та зберігання сільськогосподарської продукції ТОВ «Нібулон» філії «Мар'янівська» була перевірена якість перевезеного зерна та відповідно до Посвідчення лабораторії ТОВ «Нібулон» філії «Мар'янівська» від 20.12.2020 при розвантаженні вищевказаного автомобіля було виявлено, що зерно є смітне та встановлений попередній показник засміченості кукурудзи, який становив 12.00% та показник зернової домішки 15.00%, що значно відрізнялося від показників якості зерна після завантаження.
Зазначене зерно було прийнято ТОВ «Нібулон» філії «Мар'янівська» із вказаним застереженням для спроби доробки (очистки) та поставлено до відома ПП «Трансвіт». 21.12.2020 року директором ПП «Трансвіт» видано наказ № 21/20, яким створено комісією з числа працівників ПП «Трансвіт» та залученого працівника сертифікованої лабораторії для здійснено відібрання проб сільськогосподарської продукції для встановлення її якості після перевезення.
Цього ж дня у ТОВ «Нібулон» філії «Мар'янівська» було встановлено, що 3510 кг. кукурудзи від загальної кількості перевезеного 34440 кг. за ТТН № 35 не підлягало доробці у наслідок знищення, що становило не ліквідні відходи.
Комісією було відібрано проби зерна із числа 3510 кг. відходів кукурудзи для встановлення її якості. 22.12.2020 року сертифікованою лабораторією ТОВ «Агрофірма «Лосинівська» по замовленню ПП «Трансвіт», за результатами дослідження на передодні відібраних зразків зерна, видано аналізну картку № 4, відповідно до якої із загальної кількості перевезеного зерна, що становить 34440 кг. відповідно до ТТН № 35 від 19.12.2020, 3510 кг. є відходами, тобто знищеними у результаті невірного транспортування.
Решта зерна у кількості 30930 кг. була очищена та приведена до кондицій на виробничій базі вантажоодержувача ТОВ «НІБУЛОН» філії «Мар'янівська» за що ПП «Трансвіт» було виставлено рахунок № 172-мар від 31.12.2020, що у послідуючому оплачено відповідно до платіжного доручення № 64 від 11.01.2021.
23.12.2020 року відходи зерна, у т.ч. що виникли у результаті неправильного транспортування, згідно ТТН № 35 від 19.12.2020 року у кількості 3510 кг. були відвантажені перевізнику та доставлені ПП «Трансвіт», згідно ТТН № 10-0000314 від 23.12.2020, де були знищені 24.12.2020 року про що складено відповідний акт.
Таким чином, ПП «Трансвіт» стверджує, що при неналежному перевезенні вантажу, що сталося із причин не накриття кузова після завантаження сільськогосподарської продукції тентом, та подання транспортного засобу на завантаження із забрудненим кузовом кукурудза втратила свої якісні показники та частково була фактично знищена, а частково - пошкоджена, в результаті чого ПП «Трансвіт» понесло наступні збитки: загальна вартість знищеної кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року у кількості 3510 кг. станом на 19.12.2020 визначено на рівні 23 769,72 грн. з ПДВ; 686,64 грн. витратам на очищення 30930 кг. кукурудзи на загальну суму з ПДВ з посиланням на акт надання послуг № 1158 від 31.12.2020, сплаченого відповідно до платіжного доручення №64 від 11.01.2021, збитки по відвантаженню 3510 кг. відходів - 544,40 грн. з ПДВ.
Всього ПП «Трансвіт» нараховано збитків на суму 25 000,76 грн.
Разом із збитками на суму 25 000,76 грн. ПП «Трансвіт» нарахував до сплати ФОП Пащенко С.В. 1590,00 інфляційних збитків та 466,37 грн відсотків за користування коштами за період з 20.12.2020 по 03.08.2021, що в загальній сумі склало 27 057,13? грн і є позовними вимогами ПП «Трансвіт» за зустрічним позовом.
Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Таким чином, підписані між сторонами договори-заявки по своїй правовій природі є договорами перевезення вантажу.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Частинами 1, 2 та 4 ст. 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Правовідносини сторін при перевезеннях автомобільним транспортом регулюються главою 64 Цивільного кодекси України, главою 32 Господарського кодексу України, Законом України «Про транспорт» від 10.11.1994 № 232/94-ВР та Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, а також іншими нормативними актами.
Перевезення вантажу у внутрішньому сполученні (крім небезпечних, великовантажних, великогабаритних вантажів і пошти) також регулюються Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.
У п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила) зазначено, що основним документом при перевезенні вантажу є товарно-транспортна накладна. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
П.8.4. правил передбачає перед завантаженням автомобілів, причепів, напівпричепів з кузовом типу «фургон», автоцистерн і контейнерів Замовник повинен перевірити придатність рухомого складу та контейнерів для перевезення вантажу у комерційному відношенні. Якщо виявлене пошкодження, яке може вплинути на цілість або якість вантажу при перевезенні, Замовник повинен відмовитися від вантаження в такий рухомий склад або контейнери, про що складається акт установленої форми.
Згідно п.8.6. вантаження, закріплення, укриття, ув'язка вантажу, а також розвантаження автомобіля, зняття кріплень і покриттів виконуються Замовником.
Правила перевезень продукції сільського господарства визначаються розділом 19 Правил, яким передбачено, що зерно перевозять тарним або безтарним способом рухомим складом з бортовими, самоскидними та спеціальними кузовами. Не допускаються до перевезення зернові вантажі в тарі: вологістю більше 15%; ті, що знаходяться у стані самозігрівання; заражені шкідниками, що водяться у коморі; недегазовані, якщо вони зазнали перед навантаженням газової дезінсекції; ті, що мають сліди підмочування; без належного відправницького маркування на мішках; у нестандартній або несправній тарі; без якісних посвідчень (пп. 19.1.1.- 19.1.2.).
Готуючи рухомий склад для перевезень зерна насипом, Перевізники або Замовники, згідно з Договором, забезпечують ущільнення в місцях з'єднання підлоги та бортів кузова, а також нарощування бортів кузова до висоти 1,0-1,1м. Рухомий склад для перевезення зерна від сільгоспвиробника на приймальні пункти має бути обладнаний запонами, які надаються Замовниками. Прикріплення запон до кузова рухомого складу до початку перевезень виконується Перевізниками (п. 19.1.7.).
Відповідно до п. 19.1.8. Правил приймання та здача зерна здійснюється Перевізниками за масою.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
Розділ «Особливі умови» Договорів-заявок вказаний спосіб завантаження - верхнє і не містить застереження щодо закриття перевізником вантажу спеціальним тентом за для запобігання потрапляння у вантаж сторонніх об'єктів, в той час як п. 8.6. Правил закріплення, укриття вантажу, виконуються Замовником, що спростовує твердження ПП «Трансвіт» щодо порушення ФОП правил перевезення вантажу.
Розділ «Супровідіні документи» ТТН № 35 від 19.12.2020 не містить такого супровідного документу на вантаж, як посвідчення №0076 про якість зерна від 19.12.2020 ТОВ «Агрофірма «Лосинівська».
Відповідно до п. 19.1.8. Правил перевезення приймання та здача зерна здійснюється Перевізниками за масою, а тоже у перевізника (позивача за первісним позовом) не було обов'язку, необхідності і об'єктивної можливості перевірити якість завантажуваного зерна кукурудзи.
Таким чином приймання вантажу до перевезення та його здача мали бути здійснені за масою.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такі висновки Верховного Суду містяться у постановах від 29.10.2020 у справі 905/1630/19, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Cтандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
На підтвердження твердження про те, що засмічення зерна при перевезенні не могло відбутись ФОП Пащенко надано довідку ТОВ «Джи Пі Ес Інвест» від 12.08.2021, з яким укладено договір про надання послуг з диспетчеризації (а.с.153-156), в якій зазначається, що згідно даних трекінгової системи, встановленої на автотранспорті перевезення від ПП «Трансвіт» до ТОВ ТОВ СП «Нібулон» с. Мар'янівка автомобіль вирушив 19.12.2020 о 19:41год та прибув 19.12.2020 о 23:06год. за 79,11км поїздки транспорт не зупинявся, максимальна швидкість руху не перевищувала 61 км/год.
Відповідно до довідки про погодні умови 19-20.20.2020 (а.с. 264) 19.12.2020 пройшли невеликі опади у вигляді мокрого снігу (1,2мм), середня вологість повітря 99% мінімальна відносна вологість повітря 96%. 20.12.2020 без істотних опадів, туман середня вологість повітря 99% мінімальна відносна вологість повітря 94%.
Відповідно до акту ТОВ СП «Нібулон» філія «Мар'янівська» від 20.20.2020 (а.с. 263) під час вивантаження автомобіля постачальника ПП «Трансвіт» з показниками якості зерна: смітна домішка 4,70%, зернова домішка 9,20%, вологість 14,0% візуально помітили надні транспорту великий вміст битих та проходу в кукурудзі. Після повторного відбору проб на автомобілезважувачі, показники якості становили смітна домішка 12,0%, зернова домішка 15,0%.
Претензій щодо маси перевезеного вантажу та вологості доставленого вантажу вказаний акт не містить.
З огляду на викладене, суд вважає, що ушкодження вантажу відбулось не під час його транспортування (з вини первізника), а внаслідок відвантаження відправником такого зерна.
Відповідно до відомостей з державного реєстру юридичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків на запит від 11.06.2021 ПП «Трансвіт» зареєструвало по відношенню до ФОП Пащенко С.В. зобов'язання на суму 68 154,00 грн нарахованого але не виплаченого доходу, що також є підтвердженням визнання наявності грошового зобов'язання ПП «Трансвіт» перед ФОП Пащенко С.В. за надані послуги з транспортування зерна.
З огляду на викладене вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з ПП «Трансвіт» на його користь 68 154?,00 грн основного боргу за надані послуги з транспортування зерна є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи встановлення судом обгрунтованості позовних вимог щодо стягнення основного боргу за первісним позовом, в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення з ФОП Пащенко С.В. на користь ПП «Трансвіт» збитків внаслідок доставки частково пошкодженого зерна - 25 000,76 грн, 1590,00 інфляційних втрат та 466,37 грн відсотків за користування коштами за період з 20.12.2020 по 03.08.2021, що разом становить 27 057,13? грн суд відмовляє.
Крім суми основного боргу ФОП Пащенко С.В. у поданому позові просить суд стягнути на його на користь з ПП «Трансвіт» за прострочення строкув оплати за надані послуги з перевезення 969,00 грн 3% річних, 4346,92 грн пені за період з 03.01.201-22.06.2021 та 2761,82 грн втрат внаслідок інфляційних процесів за період із січня 2021 року по червень 2021 року.
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Пунктами 3.3 Договорів-заявок сторони погодили у випадку несвоєчасної оплати Замовник оплачує Перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фрахту за кожен день прострочення, але не більше розміру плати за перевезення.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Матеріалами справи підтверджується прострочення ПП «Трансвіт» виконання обов'язку з оплати здійснених перевезень.
Договорами заявками передбачено, що перевізник по закiнченню виконання перевезення надсилає на електронну пoшту Замовника сканкопію підписаного з боку Перевізника акта наданих послуг. Замовник після отримання на електронну пошту акта наданих послуг зобов'язаний на протязі 1 робочого дня затвердити направити на електронну пошту Перевізника підписаний (узгоджений) з боку Замовника акт та здiйснити оплату протягом 7 (семи) банкiвських днiв з моменту надання Перевізником пакету оригіналів документів (рахунок-фактура, акт виконаних робіт, договір-заявка).
Вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 2761,82 грн інфляційних втрат, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в межах заявлених вимог. Натомість, вимога про стягнення з відповідача 4346,92 грн пені та 969 грн 3% річних за період з 03.01.201-22.06.2021 підлягають задоволенню частково в сумі 4290,90 грн (пеня) та 957,89 грн (3% річних) у зв'язку з арифметичними помилками здійсненими під час їх обрахування.
Таким чином первісний позов підлягає задоволенню частково.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд. Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу ретельно досліджені судом, проте є такими, що не спростовують наведених висновків суду.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «ТРАНСВІТ», (код ЄДРПОУ 32174342, вул. Перемоги, 183, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500) на користь Фізичної особи-підприємця Пащенка Сергія Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 68 154,00 грн боргу, 4290,90 грн пені, 2761,82 грн інфляційних, 957,89 грн 3% річних та 2268,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті первісного позову відмовити.
4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2021.
Суддя М.В. Фесюра
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/