ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2021Справа № 910/1923/21
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвестцентробуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент"
про стягнення 233 154,11 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвестцентробуд"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна Комерційна нерухомість 2019"
про стягнення 259 570,00 грн.
Представники учасників справи:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Ночка І.П. (дов. № 67 від 15.04.2021);
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Фадєєва Н.І. (ордер серія АІ №1096092 від 12.03.2021);
від третьої особи: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвестцентробуд" (надалі за текстом також - позивач або позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент" (надалі за текстом також - відповідач або відповідач за первісним позовом) про стягнення 233 154,11 грн., з яких 232 063,62 грн. основного боргу, 218,10 грн. 3 % річних та 872,39 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором оренди № 110/Р від 01.02.2020 в частині здійснення повної та своєчасної оплати орендних платежів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2021 відкрито провадження у справі № 910/1923/21, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
25.02.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвестцентробуд" надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвестцентробуд" про забезпечення позову.
16.03.2021 відповідачем подано до суду клопотання, відповідно до якого відповідач заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, відповідачем подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Комерційна нерухомість 2019".
18.03.2021 року до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив та зустрічна позовна заява. Зустрічна позовна заява мотивована наявністю підстав для стягнення надмірно сплачених витрат на комунальні послуги за Договором оренди № 110/Р від 01.02.2020 та 68 350,00 грн. вартості рухомого майна, яке привласнило Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвестцентробуд".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент" прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/1923/21, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна Комерційна нерухомість 2019", вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.04.2021.
02.04.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив.
14.04.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічний позов.
23.04.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення.
28.04.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування доказів.
29.04.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 29.04.2021 представник відповідача за первісним позовом підтримав клопотання про витребування доказів. Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні заперечив проти клопотання про витребування доказів.
Дослідивши клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів, суд дійшов висновку про його задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 03.06.2021.
03.06.2021 підготовче засідання по справі відкладено на 24.06.2021.
18.06.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення із розрахунком надмірно сплачених грошових сум за комунальні послуги.
У судовому засіданні 24.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 29.07.2021.
23.07.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшли додаткові письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 розгляд справи призначено на 05.08.2021.
05.08.2021 судове засідання по справі відкладено на 02.09.2021.
02.09.2021 судове засідання по справі відкладено на 30.09.2021.
30.09.2021 судове засідання по справі відкладено на 28.10.2021.
28.10.2021судове засідання по справі відкладено на 11.11.2021.
У судовому засіданні 11.11.2021 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
01.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвестцентробуд", як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент", як орендарем, укладено Договір оренди 110/Р (надалі за текстом також - Договір), згідно пункту 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування нежиле приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Курінного Петра, 2а (пункт 1.2. Договору), площею 645 кв.м. (пункт 1.3. Договору).
Згідно пункту 2.1. Договору визначено, що приміщення передається орендарю на підставі акту приймання-передачі приміщення, у якому повинні бути зазначені опис його технічного стану, розмір площі, вказівки про наявність систем забезпечення, місце розташування.
Відповідно до пункту 2.2. Договору, акт приймання-передачі приміщення складається і підписується сторонами на дату фактичної передачі приміщення орендарю.
Пунктом 2.5. Договору передбачено, що після закінчення строку оренди або у випадку дострокового припинення або розірвання Договору, орендар зобов'язується передати орендодавцю приміщення, що орендується протягом трьох днів з моменту закінчення строку дії цього договору по Акту приймання-передачі приміщення.
Приміщення, що орендується вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами скріплення печатками акта приймання-передачі приміщення (пункт 2.7. Договору).
Відповідно до пункту 9.1. Договору, розмір орендної плати за місяць оренди 645 кв.м. площі приміщення становить 109 650,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 18 275,00 грн. Вартість оренди 1 кв.м. становить 170,00 грн. з ПДВ на місяць.
Згідно акта приймання-передачі від 01.02.2020 орендодавець передав, а орендар прийняв нежиле приміщення загальною площею 645 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Курінного Петра, 2а.
01.04.2020 між сторонами укладена Додаткова угода №1, згідно якої внесені зміни до пункту 9.1. Договору та визначено, що розмір орендної плати з 01.04.2020 включно за 645 кв.м. площі приміщення становить 87 720,00 грн. з ПДВ 20%.
30.04.2020 між сторонами укладена Додаткова угода №2, згідно якої внесені зміни до пункту 9.1. Договору та визначено, що розмір орендної плати з 01.04.2020 по 11.05.2020 включно за 645 кв.м. площі приміщення становить 87 720,00 грн. з ПДВ 20%.
04.08.2020 між сторонами укладений Договір про внесення змін до Договору оренди 110/Р від 01.02.2020, згідно якого внесені зміни до пункту 9.1. Договору та визначено, що починаючи з 01.01.2021 розмір орендної плати за місяць оренди 645 кв.м. приміщення становить 120 615,00 грн. в тому числі ПДВ 20%. З 01.01.2021 вартість оренди 1,00 кв.м. становить 187,00 грн. на місяць.
Відповідно до пункту 9.3. Договору, оплата за користування приміщенням сплачується орендарем один раз на місяць, не пізніше 10-го числа поточного місяця, за який здійснюється оплата. Для зручності орендаря орендодавець до 5-го числа кожного місяця виставляє рахунок орендареві (пункт 9.4. Договору). Якщо до настання зазначеного вище терміну оплати орендної плати відповідний рахунок не буде отриманий орендарем, орендар повинен оплатити за оренду приміщення згідно договору. Неотримання орендарем рахунка (несвоєчасне його утримання) не є підставою для несплати або затримки оплати орендної плати за Договором (пункт 9.5. Договору).
Згідно Додатку №1 до Договору (Сервісна угода), орендодавець, у відповідності з умовами цієї угоди зобов'язується забезпечити або надає можливість користуватися, а орендар належним чином споживати комунальні послуги з електропостачання приміщення, водопостачання, водовідведення, опалення приміщення та прибирання території спільного користування і вивіз сміття, оплачувати вказані послуги та компенсувати або відшкодовувати вартість послуг, що надаються та/або оплачуються орендодавцем у відповідності до договорів із спеціалізованими підприємствами, які необхідні для використання приміщення згідно цільового призначення.
У пункті 5 Додатку №1 до Договору (Сервісна угода) сторони узгодили, що орендар зобов'язаний подавати інформацію щодо спожитих послуг орендодавцю щомісячно до 25 числа поточного місяця за даними встановлених лічильників. Орендар до 10 числа поточного місяця сплачує авансовий платіж, наступний за звітний місяць платежем 100% від вартості спожитих послуг за попередній період.
31.01.2021 сторони уклали Договір про розірвання Договору оренди 110/Р від 01.02.2020, у пунктах 2 та 3 якого визначили, що Договір вважається припиненим з моменту підписання сторонами Договору про розірвання, а останнім днем користування приміщенням орендарем є 31.01.2021.
Згідно акта приймання-передачі від 31.01.2021 орендар передав (повернув), а орендодавець прийняв нежиле приміщення загальною площею 645 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Курінного Петра, 2а.
Внаслідок неналежного виконання орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент" своїх зобов'язань за Договором в частині здійснення оплати за оренду приміщення, а також компенсації витрат за комунальні послуги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвестцентробуд" просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 233 154,11 грн., з яких 120 615,00 грн. боргу з орендної плати за січень 2021 року, 53 523,95 грн. боргу з оплати комунальних послуг за грудень 2020 року, 57 924,67 грн. боргу з оплати комунальних послуг за січень 2021 року, 218,10 грн. 3 % річних та 872,39 грн. пені.
У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент" у зустрічному позові стверджує, що за весь час оренди приміщення за Договором, тобто з 01.02.2020, компенсація комунальних послуг нараховувалася орендодавцем з порушенням законодавства та Договору, а тому за підрахунками орендаря, компенсація оплати за опалення, електропостачання, водопостачання та водовідведення була здійснена з переплатою, в результаті чого відповідач за первісним позовом та відповідно позивач за зустрічним позовом просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвестцентробуд" грошову суму переплати у розмірі 191 220,00 грн., а також, 68 350,00 грн. вартості рухомого майна, що знаходилося в орендованому приміщенні та не було повернуте після закінчення строку оренди.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Водночас, стаття 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли правовідносини пов'язані із орендою нежилого приміщення.
Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини 1 та частини 5 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно частини 1 та частини 4 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно умов укладеного Договору, орендар сплачує орендодавцю плату за користування приміщенням - орендну плату (пункт 6.1. Договору).
Пунктом 7.1. Договору визначено, що усі належні за цим Договором платежі орендар сплачує орендодавцю у формі безготівкових банківських розрахунків, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок орендодавця.
Відповідно до пункту 7.4. Договору зобов'язання по здійсненню платежів, передбачені розділом 7 Договору чи іншими умовами Договору, будуть виконані належним чином у момент, коли сума коштів, що відповідає повному розміру платежу, буде зарахована на рахунок орендодавця.
У пункті 9.3. Договору сторонами погоджено, що оплата за користування приміщенням сплачується орендарем один раз на місяць, не пізніше 10-го числа поточного місяця, за який здійснюється оплата.
Положеннями статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на положення пункту 9.3. Договору строк оплати орендної плати за січень 2021 року згідно умов Договору, є таким, що настав.
Як вбачається з підписаного сторонами акта приймання-передачі від 31.01.2021, об'єкт оренди - нежиле приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Курінного Петра, 2а, площею 645 кв.м., було повернуте від орендаря до орендодавця саме 31.01.2021, тобто, відповідач за первісним позовом, здійснював користування орендованим приміщенням протягом січня 2021 року і за умовами Договору зобов'язаний здійснити оплату за таке користування у розмірі 120 615,00 грн.
Твердження відповідача за первісним позовом про те, що орендодавець - позивач за первісним позовом, чинив перешкоди у користуванні орендованим приміщенням не знаходять свого підтвердження, а посилання на акти про недопущення представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент" до орендованого приміщення від 19.01.2021 та 20.01.2021 були складені лише стосовно перешкоджання охороною орендодавця вивезенню меблів з об'єкта оренди, але не факту обмеження доступу орендаря до орендованого приміщення.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем за первісним позовом орендної плати за користування орендованим приміщенням протягом січня 2021 року, суд дійшов висновку, що відповідач за первісним позовом є таким, що прострочив виконання зобов'язання по оплаті орендної плати у сумі 120 615,00 грн., а тому позовні вимоги за первісним позовом в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 872,39 грн. та 3 % річних у розмірі 218,10 грн. за порушення зобов'язання з оплати орендної плати у січні 2021 року за період з 11.01.2021 по 01.02.2021.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 16.1. Договору сторони домовилися, що у випадку прострочення орендарем виконання зобов'язань, що передбачає здійснення платежів на користь орендодавця, і якщо будь-який платіж (його частина) за даним Договором буде прострочений орендарем, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов'язання за кожний календарний день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені в межах заявленого періоду, суд встановив, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом становить 872,39 грн., а тому зазначена позовна вимога є законною, обґрунтованою та арифметично правильною.
Також, статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці розрахунку 3% річних, в межах заявленого періоду, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, становить 218,10 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення 53 523,95 грн. боргу з оплати комунальних послуг за грудень 2020 року та 57 924,67 грн. боргу з оплати комунальних послуг за січень 2021 року суд зазначає наступне.
Згідно Додатку №1 до Договору (Сервісна угода), орендар зобов'язався оплачувати та компенсувати або відшкодовувати вартість комунальних послуг з електропостачання орендованого приміщення, його водопостачання, водовідведення, опалення, прибирання території спільного користування і вивіз сміття, що надаються та/або оплачуються орендодавцем, у відповідності до договорів із спеціалізованими підприємствами, які необхідні для використання приміщення згідно цільового призначення.
У пункті 5 Додатку №1 до Договору (Сервісна угода) сторони узгодили, що орендар до 10 числа поточного місяця сплачує авансовий платіж, наступний за звітний місяць, платежем 100% від вартості спожитих послуг за попередній період.
У матеріалах справи містяться підписані сторонами акти виконання робіт (надання послуг) за період з лютого по листопад 2020 року, згідно яких, відповідач за первісним позовом, здійснював компенсацію витрат орендодавця за спожиті комунальні послуги з електропостачання, водопостачання, водовідведення та опалення орендованого приміщення.
Також матеріали справи містять підписані позивачем за первісним позовом акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за грудень 2020 року та січень 2021 року, згідно яких вбачається, що: розмір компенсації витрат у грудні 2020 року за спожиту електроенергію становить 13 976,77 грн., за водопостачання та водовідведення 1 344,92 грн., за опалення приміщення 34 734,76 грн.; розмір компенсації витрат у січні 2021 року за спожиту електроенергію становить 20 805,70 грн., за водопостачання та водовідведення 2 384,21 грн., за опалення приміщення 34 734,76 грн.
У поданому до суду відзиві на первісний позов, відповідач за первісним позовом аргументує свою незгоду із позовними вимогами щодо стягнення компенсації витрат за спожиті комунальні послуги тим, що позивачем за первісним позовом не вказано формули, за якою здійснюється визначення вартості витрат на утримання електромереж, водопостачання та опалення, тариф на оплату послуг тощо. Додатково вказується, що позивач за первісним позовом не надав доказів споживання відповідачем за первісним позовом у грудні 2020 року зазначених послуг, не надано журналів обліку знаття показів лічильників відповідальними особами чи інших документів, що засвідчували фактичне споживання комунальних послуг.
При цьому відповідач за первісним позовом не заперечує факту того, що він користувався орендованим приміщенням у період з грудня 2020 року по січень 2021 року (включно) та відповідно споживав комунальні послуги.
Водночас, суд вказує, що відповідно до пункту 3 Додатку №1 до Договору (Сервісна угода), сторони домовилися, що компенсація (або відшкодування) за надані послуги становить справедливу долю, (яка розрахована пропорційно співвідношенню орендованих площ), що стосуються кожного виду послуг з експлуатації, обслуговування та утримання будинку.
Пунктом 4 Додатку №1 до Договору (Сервісна угода) визначено, що облік обсягу спожитих послуг здійснюється за даними лічильників. Обсяг спожитих послуг протягом розрахункового місяця встановлюються як різниця між зафіксованими поточними показниками лічильника і попередніми (у попередньому місяці) зафіксованими показаннями лічильника. При цьому, згідно пункту 5 Додатку №1 до Договору (Сервісна угода), обов'язок щомісячно, до 25 числа поточного місяця, подавати орендодавцю інформацію, щодо спожитих послуг згідно показів лічильників покладено саме на орендаря.
Таким чином, твердження відповідача за первісним позовом, що позивач за первісним позовом зобов'язаний довести споживання орендарем зазначених вище комунальних послуг, а також надати журнали обліку зняття показів лічильників суперечить умовам укладеного між сторонами Договору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом доведено факт порушення з боку відповідача за первісним позовом своїх зобов'язань щодо компенсації витрат за спожиті комунальні послуги за грудень 2020 року у загальному розмірі
50 056,45 грн. та за січень 2021 року у загальному розмірі 57 924,67 грн., тоді як відповідач за первісним позовом доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав.
Стосовно вирішення зустрічного позову, в якому відповідач за первісним позовом вимагає стягнути з позивача за первісним позовом суму переплати компенсації витрат за комунальні послуги за період з лютого по листопад 2020 року у розмірі 191 220,00 грн. та 68 350,00 грн. вартості рухомого майна, що знаходилося в орендованому приміщенні та не було повернуте після закінчення строку оренди, суд вказує наступне.
Позовні вимоги у зустрічному позові обґрунтовані тим, що за підрахунками позивача за зустрічним позовом, компенсація по опаленню, електропостачанню, водовідведенню, використаному водопостачанню тощо, була здійснена з переплатою, при цьому у самому зустрічному позові не вказані та не аргументовані подібні розрахунки.
Посилання у зустрічному позові на наявність іншого орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Комерційна нерухомість 2019", яке орендує та користується приміщенням площею 150 кв.м. (у нежилому приміщенні загальною площею 962,2 кв.м.) за адресою: м. Київ, вул. Курінного Петра, 2а, здійснене позивачем за зустрічним позовом без обґрунтування та підтвердження доказами можливості неправильного розподілу компенсації витрат з комунальних послуг між різними орендарями.
У поданому до суду розрахунку переплати, який містився у письмових поясненнях позивача за зустрічним позовом від 18.06.2021 відсутні будь-які пояснення щодо його значень, а також докази того, що наведені у розрахунку покази лічильників дійсно мали місце.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що протягом усього часу оренди нерухомого майна за Договором, починаючи з лютого 2020 року, відповідач за первісним позовом підписав всі акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), згідно яких відбувалася компенсація витрат за спожиті комунальні послуги не висловлюючи при цьому письмових заперечень стосовно правильності розподілу таких витрат між різними орендарями приміщення.
З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовна вимога за зустрічним позовом про стягнення переплати компенсації витрат за комунальні послуги за період з лютого по листопад 2020 року у розмірі 191 220,00 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Стосовно вимоги про стягнення вартості рухомого майна у розмірі 68 350,00 грн. суд зазначає, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів того, що відповідне рухоме майно знаходилося в орендованому приміщенні, було знищене, пошкоджене чи викрадене з вини орендодавця, або що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвестцентробуд" іншим чином обмежує право власника рухомого майна у користуванні, володінні чи розпорядженні ним.
Як передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких збитки особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У відповідності до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Водночас, суд вказує, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
Отже, для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
Виходячи з цього, позивач за зустрічним позовом повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
Згідно припису частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.
Враховуючи наведені законодавчі приписи, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, а тому вимога про стягнення вартості рухомого майна у розмірі 68 350,00 грн. є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Згідно статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
З огляду на викладене, суд на підставі власної оцінки матеріалів справи та представлених сторонами доказів дійшов висновку, що позивач за первісним позовом довів суду та надав належні докази щодо законності та обґрунтованості вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом боргу з орендної плати за січень 2021 року у розмірі 120 615,00 грн., боргу з оплати комунальних послуг за грудень 2020 року (50 056,45 грн.) та січень 2021 року (57 924,67 грн.) у загальній сумі 107 981,12 грн., пені у розмірі 872,39 грн. та 3% у розмірі 218,10 грн., а тому первісний позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 229 686,61 грн. із заявлених 233 154,11 грн.
Водночас суд дійшов висновку, що відповідач за первісним позовом, не довів суду та не надав належних доказів щодо законності та обґрунтованості вимог заявлених у зустрічному позові про стягнення з позивача за первісним позовом грошових коштів у загальному розмірі 259 570,00 грн., а тому такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги позивача за первісним позовом частково, а саме в розмірі 229 686,61 грн., при заявлених 233 154,11 грн., сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом становить - 3 445,21 грн.
Судові витрати за зустрічним позовом слід покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент".
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвестцентробуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент" про стягнення 233 154,11 грн. задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент" (03039, місто Київ, провулок Руслана Лужевського, будинок 14, ідентифікаційний код 40681039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвестцентробуд" (02100, місто Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 20, ідентифікаційний код 40640830) 120 615 (сто двадцять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. боргу з орендної плати за січень 2021 року, 50 056 (п'ятдесят тисяч п'ятдесят шість) грн. 45 коп. боргу з оплати комунальних послуг за грудень 2020 року, 57 924 (п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 67 коп. боргу з оплати комунальних послуг за січень 2021 року, 218 (двісті вісімнадцять) грн. 10 коп. 3 % річних, 872 (вісімсот сімдесят дві) грн. 39 коп. пені та 3 445 (три тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 21 коп. судового збору.
3.У іншій частині первісного позову - відмовити.
4.У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвестцентробуд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Комерційна нерухомість 2019" про стягнення 259 570,00 грн. - відмовити повністю.
5.Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 06.12.2021.
Суддя С. В. Стасюк