ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.11.2021Справа № 920/186/19
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КФ.ЮА"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Малка-Транс"
треті особи,які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача 1) Дочірнє підприємство "Профітрейд" 2) Дочірнє підприємство "КРАСНОСІЛЬСЬКЕ-МОЛОКО" 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Миргородський сироробний комбінат"
прозвернення стягнення на предмет іпотеки
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Корнієнко В.П. - представник за довіреністю;
від третіх осіб: не з'явилися.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 920/186/19 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малка-Транс" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 задоволено заяву відповідача та на підставі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України призначено судову експертизу та провадження у справі № 920/186/19 зупинено до повернення матеріалів справи до суду після проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість її проведення).
Оскільки 09.09.2021 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про залишення ухвали суду від 09.10.2019 без виконання, суд дійшов висновку про необхідність поновлення провадження у справі № 920/186/19 та призначення до розгляду у судовому засіданні.
Враховуючи вказані вище обставини, з метою недопущення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд вирішив призначити підготовче судове засідання у справі на 20.10.2021.
19.10.2021 через загальний відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які, на думку заявника, свідчать про відступлення позивачем прав вимоги за договорами забезпечення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ.ЮА".
Сторони та треті особи явку уповноважених представників у підготовче засідання 20.10.2021 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Під час підготовки справи до розгляду, судом з'ясовано, що не вирішеним залишається клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/17555/18.
Оскільки, рішення у справі № 910/17555/18 від 03.11.2020 в апеляційному та касаційному порядку не оскаржене, а отже, набрало законної сили, тоді суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення.
З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 19.11.2021.
У судовому засіданні 19.11.2021 суд вирішив замінити первісного позивача у справі № 920/186/19 з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на нового позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "КФ.ЮА", про що вказано у відповідній ухвалі суду.
Представник відповідача безпосередньо в судовому засіданні надав усні пояснення стосовно заявленого позову та заперечив проти його задоволення.
У судовому засіданні 19.11.2021 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Також враховано положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Підставою для звернення Банку до суду з позовною заявою було неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №11-К/13-VІР від 23.08.2013 (далі - Кредитний договір) та додаткових угод до нього (договорів про внесення змін та доповнень).
У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «МалКА-транс» (код ЄДРПОУ 25568003) (далі - Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки від 18.06.2014 р. №23/14-VІР/11- К (далі - Договір іпотеки).
Згідно з п. 1.1 Договору іпотеки цей договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 11-К/13-VІР від 23 серпня 2013 року (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між Іпотекодержателем та Дочірнім підприємством «Мілкіленд-Україна», надалі - Позичальник, згідно якого Позичальник зобов'язаний в порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 20 грудня 2014 року повернути кредит у розмірі 10 000 000,00 (двадцять мільйонів гривень) гривень 00 копійок, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 26,5 (двадцять шість цілих п'ять десятих) % річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 31,5 (тридцять одна ціла п'ять десятих) % річних, при настанні умов, передбачених п.п. 3.10. кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 29,5 (двадцять дев'ять цілих п'ять десятих) % річних, комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Іпотекодавцем (Позичальником) умов кредитного поговору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
Згідно з Договором про внесення змін та доповнень № 1 від 22.09.2014 р. до договору іпотеки № 23/14-VІР/11-К від 18.06.2014 р. сторони домовилися внести зміни до п. 1.1 Розділу І «Предмет договору» Договору іпотеки, виклавши його в наступній редакції:
« 1.1. Цей договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 11-К/13-VІР від 23 серпня 2013 року (а також договорів про внесення змін до нього), надалі - кредитний договір, укладеного між Іпотекодержателем та Дочірнім підприємством «Мілкіленд-Україна», надалі - Позичальник, згідно якого Позичальник зобов'язаний в порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 30 квітня 2015 року повернути кредит у розмірі 20 000 000,00 (двадцять мільйонів гривень) гривень 00 копійок, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 24 (двадцять чотирьох) % річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 29 (двадцяти дев'яти) % річних, при настанні умов, передбачених п.п. 3.10. кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 27 (двадцяти семи) % річних, комісії, а також штрафи та пені у розмірі і у випадках, передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Іпотекодавцем (Позичальником) умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.».
Згідно з Договором про внесення змін та доповнень № 2 від 27.02.2015 р. до договору іпотеки № 23/14-VІР/11-К від 18.06.2014 р. сторони домовилися внести зміни до п. 1.1 розділу І «Предмет договору» Договору іпотеки, виклавши його в наступній редакції:
« 1.1. Цей договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 11-К/13-VІР від 23 серпня 2013 року (а також договорів про внесення змін до нього), надалі - кредитний договір, укладеного між Іпотекодержателем та Дочірнім підприємством «Мілкіленд-Україна», надалі - Позичальник, згідно якого Позичальник зобов'язаний в порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 31 грудня 2015 року повернути кредит у розмірі 20 000 000,00 (двадцять мільйонів гривень) гривень 00 копійок, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, а саме:
- за період з 18.06.2014 року по 30.09.2014 року, виходячи з 26,5 (двадцять шість цілих п'ять десятих) % річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 31,5 (тридцять одна ціла п'ять десятих) % річних, при настанні умов, передбачених п.п. 3.10 Кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 29,5 (двадцять дев'ять цілих п'ять десятих) % річних;
- за період з 01.10.2014 року по 31.12.2015 року, виходячи з 24 (двадцять чотири) % річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 29 двадцять дев'ять) % річних, при настанні умов, передбачених п.п. 3.10. кредитного поговору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 27 (двадцять сім) % річних, комісії, а також штрафи та пені у розмірі і у випадках, передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Іпотекодавцем (Позичальником) умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.».
Згідно з Договором про внесення змін та доповнень № 3 від 20.04.2017 р. до договору іпотеки № 23/14-VІР/11-К від 18.06.2014 р. сторони домовилися внести зміни до п. 1.1 розділу І «Предмет договору» Договору іпотеки, виклавши його в наступній редакції:
« 1.1. Цей договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з Кредитного договору № 11-К/13-VІР від 23 серпня 2013 року (а також договорів про внесення змін до нього), надалі - Кредитний договір, укладеного між Іпотекодержателем та Дочірнім підприємством «Мілкіленд-Україна», надалі - Позичальник, згідно якого Позичальник зобов'язаний в порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 29 грудня 2017 року повернути кредит у розмірі 7 549 900,00 (сім мільйонів і п'ятсот сорок дев'ять тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок, з урахуванням встановленого у кредитному договорі графіку зменшення ліміту кредитування,
сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 21,5 (двадцять одна ціла п'ять десятих) % річних; сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені Кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 26,5 (двадцяти шести цілих п'ять десятих) % річних, при настанні умов, передбачених п.п. 3.10. кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 24,5 (двадцять чотири цілих п'ять десятих) % річних,
комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Іпотекодавцем (Позичальником) умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.».
Відповідно до п. 2.3.2 Договору іпотеки Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності, яке отримано ним на правомірних підставах. За п. 2.3.6 Договору іпотеки Предмет іпотеки вільний від зобов'язань, крім тих, що передбачені цим Договором.
Згідно з п. 2.3.8 Договору іпотеки Предмет іпотеки не знаходиться у спільній частковій власності та не є часткою, паєм. Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення Позичальником обов'язків, передбачених Кредитним договором (п. 3.1.4. Договору іпотеки).
Згідно з п. 3.1.6. Договору іпотеки Іпотекодержатель має право у разі невиконання Позичальником умов Кредитного договору (у тому числі порушення строку погашення кредиту, графіку погашення кредиту, строків сплати процентів за користування кредитними коштами) звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначаються на момент виконання цих вимог, включаючи проценти, комісії, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов'язання, неустойку, необхідні витрати на утримання, звернення стягнення та реалізацію предметам іпотеки.
Відповідно до п. 3.3.2. Договору іпотеки Іпотекодавець зобов'язаний вживати заходів, необхідних для збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного та капітального ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог третіх осіб.
За п. 3.3.4 Договору іпотеки Іпотекодавець зобов'язаний не пізніше двох календарних днів з моменту виявлення втрати, псування, пошкодження або знищення предмета іпотеки письмово повідомити про це Іпотекодержателя та відновити предмет іпотеки або замінити його іншим нерухомим майном, ринковою вартістю, не меншою заставної вартості предмету іпотеки, яким Іпотекодавець володіє на праві власності, а також сповіщати Іпотекодержателя про всі зміни, що відбулися стосовно обставин, передбачених у п. 2.3. цього Договору, та будь-яких інших обставин, що можуть негативно вплинути на права Іпотекодержателя, не пізніше 1 доби з часу, коли ці зміни сталися.
Відповідно до п. 3.3.5 Договору іпотеки Іпотекодавець зобов'язаний у випадку зменшення вартості предмету іпотеки більш ніж на 25 % у порівнянні до погодженої Сторонами його заставної вартості, надати за вимогою Іпотекодержателя в 10-ти денний термін додаткове ліквідне забезпечення вартістю (розміром), не меншою зазначеної у вимозі Іпотекодержателя.
Відповідно до п. 3.3.7 Договору іпотеки Іпотекодавець зобов'язаний виключно на підставі письмової згоди Іпотекодержателя:
- зводити, знищувати, здійснювати реконструкцію (перепланування, перебудову) або проводити капітальний ремонт предмету іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення предмету іпотеки включаючи земельну ділянку.
Згідно з п. 4.1. договору іпотеки, в разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених Договором іпотеки, винна сторона відшкодовує іншій стороні усі завдані у зв'язку з цим збитки.
За п. 6.1. Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення і реалізувати предмет іпотеки у наступних випадках:
- якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні суми кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті сум процентів, та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки;
- у разі порушення Іпотекодавцем (Позичальником) обов'язків за цим та/або кредитним договором та невиконання вимоги Іпотекодержателя про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до п. 6.3. Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.
За п. 6.5. Договору іпотеки за рахунок Предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається в момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування відсотків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом, кредитним чи цим договорами, - пеню, штраф, комісії), витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення та реалізації предмета іпотеки, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору.
Відповідно до п. 6.6. Договору іпотеки реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позичальником та Відповідачем не виконуються належним чином умови Кредитного договору, Договору іпотеки, порушуються їх умови станом на дату звернення позивача із позовною заявою. За кредитним договором наявна прострочена заборгованість та інші порушення умов кредитного договору та Договору іпотеки. У зв'язку з цим Банком було направлено на адресу Позичальника та Відповідача вимоги про наявність несплаченого боргу за Кредитним договором та необхідності у його сплаті в повному обсязі.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилався, зокрема, на таке:
- на даний час істотно змінилася вартість нерухомого майна, яке становить предмет іпотеки за договором іпотеки і яке пропонується до продажу з прилюдних торгів, у порівнянні з вартістю цього майна, визначеного на момент укладання договору іпотеки у 2014 році;
- до відповідача не надходило жодних повідомлень від позивача про неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, як і жодних попереджень про початок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки;
- в матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем будь-яких дій відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в договорі іпотеки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з п. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі ( за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Всі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.
Аналогічні положення знайшли своє відображення в пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Таким чином, обставини встановлені у справі № 910/17555/18, мають преюдиціальне значення у справі № 920/186/19 в частині встановлення розміру заборгованості за кредитним договором про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №11-К/13-VІР від 23.08.2013 та доказуванню у цій справі не підлягають.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі № 910/17555/18, яке набрало законної сили 22.12.2020, зокрема, первісний позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Дочірнього підприємства "Профітрейд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський сироробний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" основний борг (тіло кредиту) в розмірі 6 799 900,12 грн (шість мільйонів сімсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот грн 12 коп.), відсотки за користування кредитом в розмірі 1 665 679,61 грн (один мільйон шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять грн 61 коп.), пеню по тілу кредиту в розмірі 2 177 053,04 грн (два мільйони сто сімдесят сім тисяч п'ятдесят три грн 04 коп.), пеню по відсотках за користування кредитом в розмірі 268 111,28 грн (двісті шістдесят вісім тисяч сто одинадцять грн 28 коп.), штраф у розмірі 671 665,15 грн (шістсот сімдесят одна тисяча шістсот шістдесят п'ять грн 15 коп.), 3% річних по тілу кредита в розмірі 192 893,09 грн (сто дев'яносто дві тисячі вісімсот дев'яносто три грн 09 коп.), 3% річних по відсотках за користування кредитом в розмірі 24 205,71 грн (двадцять чотири тисячі двісті п'ять грн 71 коп.), інфляційну складову боргу по тілу кредиту в розмірі 591 779,89 грн (п'ятсот дев'яносто одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять грн 89 коп.), інфляційну складову боргу по відсотках за користування кредитом в розмірі 78 872,17 грн (сімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дві грн 17 коп.).
В якості обґрунтування звернення до суду із позовом у справі № 920/186/19 позивач вказує, що розмір заборгованості за кредитним договором становить 12 470 160, 06 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Як вбачається з ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Згідно з частинами 5 - 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено законом чи договором. Заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з ч. 1 та ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно зі ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Разом з тим, п. 4.4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 листопада 2014 року № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", встановлено, що вирішуючи спори про звернення стягнення на предмет іпотеки, господарські суди мають враховувати приписи статті 35 Закону України "Про іпотеку", якими передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Проте, ненадіслання іпотекодержателем іпотекодавцю відповідної вимоги не виключає права іпотекодержателя на звернення до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.
Відсутність попереднього повідомлення іпотекодавця не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя статті 35 Закону України "Про іпотеку").
Оскільки рішенням суду у справі №910/17555/18 від 03.11.2020 встановлено, що позичальником були порушені зобов'язання за Кредитним договором, виконання якого, в свою чергу, забезпечено Іпотечним договором, укладеним з відповідачем, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах). У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Виходячи зі змісту поняття "ціна" як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку", встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні у розумінні норми статті 39 Закону України "Про іпотеку" визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.
За змістом частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
Разом із тим відповідно до статей 19, 57 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.
Так, Велика Палата Верхового Суду у своїй постанові від 21 березня 2018 року № 14-11цс18 дійшла висновку про те, що у спорах цієї категорії, лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.
Установивши, що позичальник порушив кредитні зобов'язання, допустив заборгованість, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення відкритих торгів, визначивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
При цьому, не зазначення ціни предмета іпотеки у грошовому виразі не є підставою для відмови у задоволенні законних вимог іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 372/3785/15-ц.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф в розмірі 603 000,00 грн у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов п.п. 3.3.2., 3.3.4. 3.3.5. та 3.3.7. договору іпотеки.
Відповідно до п. 4.2. Договору іпотеки за кожен факт невиконання чи неналежного виконання п.п. 3.3.1 - 3.3.8 Договору іпотеки, Іпотекодавець сплачує на користь Іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки.
Позивач стверджує, що підтвердженням порушень Іпотекодавцем вимог п. п. 3.3.2, 3.3.4., 3.3.5, 3.3.7 договору іпотеки є акт перевірки Предмету іпотеки від 19.01.2018 р. та додаток до акту.
Відповідно до п. 2 Договору про внесення змін та доповнень № 3 від 20.04.2017 р. до договору іпотеки № 23/14-VІР/11-К від 18.06.2014 р. сторони домовилися внести зміни до п. 2.2 розділу II «Предмет іпотеки» Договору іпотеки, виклавши його в наступній редакції:
« 2.2. Згідно із звітом про оцінку предмету іпотеки, який складено 12 січня 2017 року ТОВ «Українська професійна оцінка», ринкова вартість предмету іпотеки визначена у розмірі 3 015 000,00 (три мільйони п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ (надалі - «заставна вартість предмета іпотеки»).
Таким чином, у зв'язку з невиконанням Іпотекодавцем підпунктів 3.3.2, 3.3.4, 3.3.5, 3.3.7 Договору іпотеки, Банком нараховано штраф по кожному окремому випадку порушень, що в цілому складає штраф в розмірі 603 000,00 (шістсот три тисячі гривень 00 копійок).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями взнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання.
Обставини викладені позивачем в частині стягнення штрафу відповідач належними та допустимими доказами не спростував.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з положеннями ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідачів суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Заперечення відповідача проти позовних вимог суд розглянув та відхилив, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.
Всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 52, 71, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 91, 129, 227, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ.ЮА" задовольнити повністю.
2. В рахунок погашення заборгованості Дочірнього підприємства "Профітрейд" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "КФ.ЮА" за кредитним договором про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії № 11-К/13-VIP від 23.08.2013 в загальному розмірі 12 470 160, 06 грн, що складається з:
- простроченої заборгованості за тілом кредиту, яка становить 6 799 900, 12 грн;
- простроченої заборгованості за процентами, яка становить 1 665 679, 61 грн;
- пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту згідно умов кредитного договору, яка становить 2 177 053, 04 грн;
- пені за несвоєчасну сплату процентів згідно умов кредитного договору, яка становить 268 111, 28 грн;
- штрафу за невиконання позичальником п.п. 5.2.3., 5.2.6., 5.2.19 кредитного договору в розмірі 671 665, 15 грн;
- заборгованості за несвоєчасну сплату тіла кредиту за кредитним договором (3% річних) в розмірі 192 893, 09 грн;
- заборгованості за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором (3% річних) в розмірі 24 205, 71 грн;
- заборгованості з індексу інфляції за несвоєчасну сплату тіла кредиту за кредитним договором в розмірі 591 779, 89 грн;
- заборгованості з індексу інфляції за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором в розмірі 78 872, 17 грн
звернути стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Малка-Транс" нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки № 23/14-VIP/11-К від 18.06.2014, а саме:
Нерухоме майно - допоміжний корпус, загальною площею 1418,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Глухів, вул. Індустріальна, буд. 43 (опис об'єкта нерухомого майна: означений на плані Комунального підприємства «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під літерою «Н» - допоміжний корпус; матеріал стін - цегла) та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 12.12.2005 року за реєстровим № 1402, Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 15.12.2005 року за реєстровим № 1450, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області 07.02.2014 за реєстраційним номером 288570459103,
Нерухоме майно - Головний виробничий корпус, загальною площею 6797,4 кв. м., що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Глухів, вул. Індустріальна, буд. 43 (опис об'єкта нерухомого майна: означений на плані Комунального підприємства «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під літерою «А» - Головний виробничий корпус), та належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 12.12.2005 року за реєстровим № 1402, Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 15.12.2005 року за реєстровим № 1450, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області 24.02.2004 року за реєстраційним номером 313349959103,
Нерухоме майно - Гараж, загальною площею 418,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Глухів, вул. Індустріальна. 43 (опис об'єкта нерухомого майна: означений на плані Комунального підприємства «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під літерою «Г» - гараж; матеріали стін: цегла), та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 12.12.2005 року за реєстровим № 1402, Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 15.12.2005 року за реєстровим № 1450, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області 07.02.2014 року за реєстраційним номером 288512359103,
Нерухоме майно - майстерні, загальною площею 180,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Глухів, вул. Індустріальна, буд. 43 (опис об'єкта нерухомого майна: означений на плані Комунального підприємства «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під літерою «Ж» - майстерні; матеріали стін: цегла), та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 12.12.2005 року за реєстровим № 1402, Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 15.12.2005 року за реєстровим № 1450, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області 07.02.2014 року за реєстраційним номером 288621059103,
Нерухоме майно - котельня, загальною площею 591,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Глухів, вул. Індустріальна, буд. 43 (опис об'єкта нерухомого майна: означений на плані Комунального підприємства «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під літерою «И» - котельня; матеріали стін: цегла), та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 12.12.2005 року за реєстровим № 1402, Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської і області Поладич Г.Г. 15.12.2005 року за реєстровим № 1450, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області 07.02.2014 року за реєстраційним номером 288450459103,
Нерухоме майно - цех плавлених сирів, загальною площею 447,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Глухів, вул. Індустріальна, буд. 43 (опис об'єкта нерухомого майна: означений на плані Комунального підприємства «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під літерою «К» - цех плавлених сирів; матеріали стін: цегляні), та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 12.12.2005 року за реєстровим № 1402, Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 15.12.2005 року за реєстровим № 1450, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області 23.01.2014 за реєстраційним номером 274086559103,
Нерухоме майно - складське приміщення, що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Глухів, вул. Індустріальна, буд. 43 (опис об'єкта нерухомого майна: означений на плані Комунального підприємства «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під літерою "О" - складське приміщення; матеріали стін: цегла), та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 12.12.2005 року за реєстровим № 1402, Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 15.12.2005 року за реєстровим № 1450, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області 07.02.2014 року за реєстраційним номером 288418259103,
Нерухоме майно - артсвердловина, загальною площею 114,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Глухів, вул. Індустріальна, буд. 43 (опис об'єкта нерухомого майна: означений на плані Комунального підприємства «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під літерою «П» - артсвердловина; матеріали стін: цегла), та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 12.12.2005 року за реєстровим № 1402, Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 15.12.2005 року за реєстровим № 1450, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області 22.01.2014 року за реєстраційним номером 272901059103,
Нерухоме майно - будівля їдальні, загальною площею 362,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Глухів, вул. Індустріальна, буд. 43 (опис об'єкта нерухомого майна: означений на плані Комунального підприємства «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під літерою «Ф» - будівля їдальні; матеріали стін: цегла), та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 12.12.2005 року за реєстровим № 1402, Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 15.12.2005 року за реєстровим № 1450, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області 07.02.2014 року за реєраційним номером 288665259103,
Нерухоме майно - компресорний цех, що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Глухів, вул. Індустріальна, буд. 43 (опис об'єкта нерухомого майна: означений на плані Комунального підприємства «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під літерою «Ч» - компресорний цех; матеріали стін: цегла), та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 12.12.2005 року за реєстровим № 1402, Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом - Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 15.12.2005 року за реєстровим № 1450, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області 07.02.2014 року за реєстраційним номером 288708459103,
Нерухоме майно - блок складів, загальною площею 328,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Глухів, вул. Індустріальна, буд. 43 (опис об'єкта нерухомого майна: означений на плані Комунального підприємства «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під літерою «М» - блок складів; матеріали стін: цегла), та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 12.12.2005 року за реєстровим № 1402, Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 15.12.2005 року за реєстровим № 1450, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області 07.02.2014 року за реєстраційним номером 288745559103,
Нерухоме майно - адміністративний корпус, загальною площею 869 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Глухів, вул. Індустріальна, буд. 43 (опис об'єкта нерухомого майна: означений на плані Комунального підприємства «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під літерою «А-2» - адміністративний корпус, «І» - під'їзний автошлях, «№ 1» - огорожа території, «ЗК» - залізнична колія; матеріали стін: цегла) та належить Іпотекодавню на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 12.12.2005 року за реєстровим № 1402, Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Поладич Г.Г. 15.12.2005 року за реєстровим № 1450, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області 22.01.2014 за реєстраційним номером 273523559103,
шляхом проведення прилюдних торгів під час примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в рамках процедури виконавчого провадження з визначенням ринкової ціни предмету іпотеки при його примусовому виконанні на рівні не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малка-Транс" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10; код ЄДРПОУ 25568003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ.ЮА" (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6А, офіс 602; код ЄДРПОУ 41940643) заборгованість за штрафними санкціями за договором іпотеки № 23/14-VIP/11-К від 18.06.2014 в загальному розмірі 603 000, 00 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малка-Транс" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10; код ЄДРПОУ 25568003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ.ЮА" (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6А, офіс 602; код ЄДРПОУ 41940643) витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 966, 00 грн
5. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2021 року.
Суддя Ю.О.Підченко