ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.12.2021Справа № 910/6252/21
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Буд" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Буд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер-Енерджі"
про стягнення 97 572,05 грн.
Представники учасників справи: без виклику
Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Буд" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер-Енерджі" (відповідач) про стягнення 97 572,05 грн., з яких 75 083,00 грн. основного боргу, 6 957,21 грн. 3 % річних та 15 531, 84 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару, укладеного у спрощений спосіб в частині повернення грошових коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/6252/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі № 910/6252/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Буд" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер-Енерджі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Буд" 75 083 грн. 00 коп. основного боргу, 6 957 грн. 21 коп. 3% річних, 15 531 грн. 84 коп. інфляційних втрат, 2 270 грн. 00 коп. судового збору.
15.11.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Буд", відповідно до якої заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер-Енерджі" понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6 500,00 грн. та поновити строк на подання даної заяви.
Так, частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас, згідно статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зважаючи на викладене вище, врахувавши наведені позивачем обґрунтування, суд вважає причини пропуску процесуального строку, встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України поважними, а відтак, такий строк на подачу заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат підлягає поновленню.
Відтак, суд розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Буд" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6252/21 та стягнення витрат на професійну правничу допомогу вказує наступне.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
Згідно положень ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно складатимуть 5 000,00 грн.
Також, у позовній заяві зазначено, що детальний розрахунок витрат на правничу допомогу з підтверджуючими документами про їх сплату позивачем буде надано суду додатково, у відповідності до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем в якості доказів понесених ним витрат на професійну правову допомогу до суду надано: Договір № 12-2021 про надання правової допомоги від 12.02.2021, Додаткову угоду № 1 від 15.02.2021 до Договору № 12-2021 про надання правової допомоги від 12.02.2021, Акт наданих послуг від 29.10.2021 до Договору про надання правової допомоги № 12-2021 від 12.02.2021 на суму 6 500, 00 грн, копію платіжного доручення № 10680 від 01.11.2021 на суму 6 500,00 грн.
Суд зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі.
Отже, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на правову допомогу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 233-235, 244, Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Буд" про розподіл судових витрат у справі задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер-Енерджі" (04074, м. Київ, вул. Коноплянська, 12, ідентифікаційний код 41435477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Буд" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ідентифікаційний код 38526899) 6 500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 06.12.2021.
Суддя С. В. Стасюк