Справа № 495/9492/21
№ провадження 1-кс/495/2872/2021
25 листопада 2021 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білгород-Дністровському клопотання дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 25.11.2021 року надійшло клопотання дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021166240000489 від 11.11.2021 р. за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
10.11.2021 року до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеські області надійшов рапорт о/у ВКП про те, що в ході проведення оперативно-профілактичного відпрацювання пунктів прийому металобрухту було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_3 ; та в Білгород-Дністровському районі, в с. Салгани, вул. Шабська, 45, розташовані пункти прийому металобрухту, які здійснюють заготівлю металобрухту, переробку брухту металів фізичними особами без дотримання вимог законодавства, щодо державної реєстрації як суб'єкта господарювання, а також організовано незаконні пункти прийому схову та збуту металобрухту.
19.11.2021 року на підставі ухвали слідчого судді був проведений огляд за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого на вказаній ділянці було виявлено металеві предмети, які були скидані на купу поруч з металевими вагами, мішок білого кольору в якому всередині знаходиться металеві предмети (фрагменти металевих вуголків, труб тощо) загальною вагою 11 (одинадцять) кг, на які учасник огляду ОСОБА_4 вказав, як на такі, що він здав як металобрухт та отримав за них 77 грн. Проведеним оглядом мішок з металобрухтом вилучено.
За даним фактом 19.11.2021 постановою дізнавача мішок білого кольору в якому всередині знаходиться металобрухт загальною вагою 11 (одинадцять) кг було долучено до матеріалів кримінального провадження12021166240000489 від 11.11.2021 року в якості речового доказу.
19.11.2021 року було допитано у якості свідка ОСОБА_4 , який повідомив, що 19.11.2021 він прийшов до вказаного пункту, оскільки раніше неодноразово здавав туди різні металеві предмети, за що отримував кошти. При цьому він здав металеві предмети, які були упаковані у мішок білого кольору, загальною вагою 11 кг за 77 гривень.
В судове засідання дізнавач не з'явився, надав заяву у якій просив клопотання розглядати за його відсутністю, вимоги підтримує та просить задовольнити.
Мотивація суду.
Із матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні № 12021166240000489 від 11.11.2021 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, а саме: є достатні підстави вважати, що предмети, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігали на собі його сліди.
Згідно з ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В клопотанні слідчий просив на підставі положень ст.ст. 98, 100, 131, 132, 170, 171 КПК України накласти арешт на вилучене майно, а саме: фрагменти металевих виробів (металобрухт), загальною вагою 11 (одинадцять) кг, упаковані в мішок білого кольору.
Слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування здійснюється за фактом здійснення заготівлі металобрухту, переробки брухту кольорових і чорних металів фізичними особами без дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації як суб'єкта господарювання, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.
В ході дослідження клопотання не встановлено як саме зазначене майно співвідноситься із завданням арешту майна, тобто запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Постанова дізнавача від 19.11.2021 не зазначає за яким саме з критеріїв майно, щодо якого надано клопотання відноситься до речових доказів у кримінальному провадженні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зазначено, що право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд та процесуальною гарантією доступу до суду. Виходячи зі змісту цієї статті справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. В клопотанні слідчим зазначено, що необхідно накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів, які мають суттєве значення для кримінального провадження.
Враховуючи те, що орган досудового розслідування у розумінні ст.132 КПК України не надав належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, зокрема щодо необхідності збереження речового доказу, а також не надав оцінку правовим підставам арешту майна, не врахував ймовірний розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 98, 132, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021166240000489 від 11.11.2021 р. за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1