Справа № 495/9544/21
№ провадження 1-кс/495/2804/2021
19 листопада 2021 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_5 , поданого в рамках кримінального провадження №12021162240001369 від 16.11.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гуляй-Поле, Криничанського району, Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, -
19.11.2021 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України.
1. - Виклад обставин, зазначених в клопотанні.
15 листопада 2021 року приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_4 перебував за місцем свого мешкання, а саме в приміщенні веранди будинку АДРЕСА_1 , де разом із своїм знайомим ОСОБА_6 , відпочиваючи після спільно виконаної господарчої роботи, розпивали спиртні напої.
Під час вживання спиртного, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , на побутовому підґрунті виник словесний конфлікт який перейшов у бійку. Далі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вийшовши у двір продовжили словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_4 проявляючи злочинну недбалість, не передбачаючи можливості настання тяжких наслідків для життя та здоров'я ОСОБА_6 чи смерті ОСОБА_6 , хоча повинен був і міг передбачити діючи з більшою обачністю, 15 листопада 2021 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, умисно здійснив поштовх останнього, від чого ОСОБА_6 перечепився через дерев'яну собачу будку, впав на тверду поверхню землі вдарившись при цьому головою, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, перелому потиличної кістки з геморагічними забоями даної локалізації, субдуральної гематоми зліва, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у КНП «Одеська обласна клінічна лікарня».
17.11.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вбивстві, вчиненому через необережність, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України. Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, винним себе визнав повністю.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні нетяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, а також те, що ОСОБА_4 , перебуває у середньому віці, має задовільний стан здоров'я, не працює, схильний до скоєння кримінальних правопорушень, а також той факт, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам, слідча просила клопотання задовольнити.
2. - Позиції сторін.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
3. - Мотивація суду.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до наступного.
Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п.1 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.п.2,3 ч.1 ст.194 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
3.1 - Наявність обґрунтованої підозри.
17.11.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вбивстві, вчиненому через необережність, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України. Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, винним себе визнав повністю.
Вина ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків від 17.11.2021; протоколом проведення слідчого експерименту; та іншими матеріалами кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч. 1 ст. 119 КК України.
3.2 - Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор.
Слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України).
Так слідчим було зазначено, що підозрюваний ОСОБА_4 :
- є особою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, а отже існує ризик того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже будучи обізнаним в тому, що підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, може бажати уникнути кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання;
- знищити, сховати або спотворити будь яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- незаконно впливати на свідків;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Оцінюючи питання про ризик втечі ЄСПЛ зазначає,що він має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Стосовно загрози втечі, практика ЄСПЛ виходить з того, що можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
Відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність в особи роботи та сім'ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне (Пшевечерський проти Росії від 24 травня 2003 року).
На підставі наведених сторонами доказів, з урахуванням усіх обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування. В ході розгляду клопотання не доведений ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
3.3 - Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим зазначено, що обрання більш м'якої міри запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Застосування міри запобіжного заходу у вигляді застави не є доцільним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 не працевлаштований, а отже не зможе внести заставу, яка буде визначена судом, а внесення застави іншими особами не зможе забезпечити виконання обов'язків, визначених судом при ухваленні рішення про обрання запобіжного заходу.
Враховуючи ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.119 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, має постійне місце проживання, а отже з урахуванням доведеності наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування даного кримінального провадження, суд приходить до висновку, що дане клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 376 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_5 , поданого в рамках кримінального провадження №12021162240001369 від 16.11.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання підозрюваного, а саме: АДРЕСА_1 із забороною йому залишати місце свого проживання цілодобово в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.01.2022 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, або суду за першим викликом;
- здати слідчому СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області документи, які надають право на перетинання державного кордону України;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Попередити ОСОБА_4 про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов'язків.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1