Справа № 760/23374/21
Провадження №2/760/9937/21
про залишення позовної заяви без руху
06 вересня 2021 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна у добросовісного набувача та скасування права власності,
01 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить
- витребувати у ОСОБА_2 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Як убачається зі змісту ч.1 ст.184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Позовна заява подається до суду із дотриманням вимог ст.175, 177 ЦПК України.
Так, п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Проте у позовній заяві не зазначено ціни позову.
Проте згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.
За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.
Згідно статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак позивачем додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у меншому розмірі ніж встановлено законодавством.
Судом встановлено, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (про витребування майна) та одну вимогу немайнового характеру (про скасування державної реєстрації права власності).
Відповідно до п.1, 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
- за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлено ставку 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння - за ставкою, визначеною ЗУ «Про судовий збір» для позовних вимог майнового характеру з урахуванням ціни позову, а за вимогу немайнового характеру - 908 грн.
Враховуючи, що при зверненні до суду з указаним позовом позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1816 грн, а тому при остаточному визначенні розміру судового збору необхідно врахувати сплачену позивачем суму.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позовної заяви позивачем додано копії судових рішень, а саме: рішення Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/5141/18 від 25.04.2018, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/5144/18 від 21.05.2018, постанова Київського апеляційного суду у справі №760/5144/18 від 27.11.2018, рішення Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/32257/18-ц від 01.03.2019, постанова Київського апеляційного суду у справі №760/32257/18-ц від 20.08.2019, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №760/32257/18-ц від 18.03.2020, рішення Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/16992/19 від 30.10.2020, постанова Київського апеляційного суду у справі №760/16992/19 від 28.04.2021, ухвала Печерського районного суду м. Києва у справі №757/75106/17-ц від 21.12.2017, на які він посилається в обгрунтування своїх позовних вимог.
Однак, вказані рішення видрукувані з Єдиного державного реєстру судових рішень та не засвідчені відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженій наказом ДСА України від 20.08.2019 р. №814, а саме не засвідчені відповідальною особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати та не містять відмітки про набрання вказаними рішеннями законної сили.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного та керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна у добросовісного набувача та скасування права власності - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок № UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом'янському районі м. Києва.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений цією ухвалою строк вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України будуть виконані, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова