Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 760/4176/20
Провадження 2/711/1918/21
15 листопада 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді Демчика Р.В.,
при секретарях Кофановій А.О., Бойко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Проніна Євгені Ігоровича до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-
встановив:
14.02.2020 року ОСОБА_1 , діючи в особі в особі представника - адвоката Проніна Є.І. звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.11.2020 року справу передано на розгляд за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.04.2021 року справу передано на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2021 року, справа передана на розгляд судді Демчика Р.В.
Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.05.2021 року відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначене на 14.07.2021 року на 14.00 год.
Ухвалою Придніпровського районного суду від 19.08.2021 року закрите підготовче провадження у справі. справа призначена до розгляду в судове засідання на 14.30 год. 04.10.2021 року.
04.10.2021 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання представника позивача адвоката Проніна Є. про відкладення розгляду справи. Заява обгрунтована тим, що 04.10.2021 року о 13.35 год. представник позивача не може бути присутнім в судовому засіданні, оскільки буде брати участь у судовому засіданні у м. Києві по справі №761/2148/19, що унеможливлює прибуття до м. Черкаси.
У зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача, судове засідання по справі відкладено на 12.00 год. 15.11.2021 року.
Разом з тим, 15.11.2021 року позивач та її представник повторно не з'явилися в судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Так, представник позивача - адвокат Пронін Є.І. повідомлений про судове засідання особисто 04.11.2021 року, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивачка ОСОБА_1 повідомлялася про судове засідання, шляхом направлення на її адресу, яка зазначена нею в позовній заяві. Конверт з викликом повернуто на адресу Придніпровського районного суду м. Черкаси 12.11.2021 року, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресу. Разом з тим, відповідно до ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позивачка та її представник були належним чином повідомленні про дату час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явилися без поважних причин. Заяву про розгляд справи ц у їх відсутності до суду не подали.
У зв'язку з викладеним, суд вважає вказати на наступне.
У відповідності до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (частини 1, 2, пункт 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України)
Відповідно до частини 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи..
Цією нормою права визначено два випадки у яких суд залишає позовну заяву без розгляду:
1.якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання;
2.позивач не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Предметно зауважити, що у першому випадку законодавець не встановлює жодного зв'язку між повторною неявкою позивача у судове засідання та причинами таких дій.
Ця обставина свідчить про те, що у разі повторної неявки позивача у судове засідання, поважність причин такої неявки не має значення при вирішенні питання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Водночас слід зазначити, що згідно з пунктом 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку першої неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, законом чітко визначено, що навіть у разі неявки учасника справи (яким є і позивач) у судове засідання з поважних причин, відкласти розгляд можливо лише один раз.
Це вчергове доводить те, що повторна неявка у судове засідання позивача має наслідком залишення позову без розгляду, незважаючи на причини з яких вона була допущена.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші)
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 10 липня 2017 року у справі «Гінчо проти Португалії» Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім цього суд враховує, що постановою Верховного Суду по справі № 310/12817/13 від 22.05.2019 викладено правову позицію з питання залишення позову без розгляду при повторній неявки позивача. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Також суд враховує постанову Верховного Суду від 21.09.2020 року у справі №658/1141/18, в якій вказано на те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
На підставі викладено суд вважає, що позовну заву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Проніна Євгені Ігоровича до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав слід залиши без розгляду у зв'язку з повторною неявкою у судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, який не подав заяви про розгляд справи за його відсутності з урахування того, що така неявка перешкоджає розгляду справи.
Оскільки судом прийняте рішення про залишення позову без розгляду, у зв'язку з чим розгляд справи припиняється, то вказані клопотання також слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 2, 3, 10, 58, пунктом 3 ч. 1 статті 257 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), в особі її представника - адвоката Проніна Євгенія Ігоровича (адресам місцезнаходження: 01021 м. Київ, вул. Мечнікова, 16, оф. 2-13) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄРДПОУ 37393756, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14) про позбавлення батьківських прав залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Головуючий: Р.В.Демчик.
Повне судове рішення складено 22.11.2021 року (з урахуванням перебування судді у відпустці).
Головуючий: Р. В. Демчик