Дата документу Справа № 323/1011/21
Єдиний унікальний № 323/1011/21 Головуючий в 1 інст. Мінаєв М.М.
Провадження №33/807/806/21 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С.
26 листопада 2021 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю ОСОБА_1 , адвоката Вертелецької Т.В., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2021 р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір.
Згідно з оскаржуваною постановою, 26.04.2021 о 00 год. 50 хв. ОСОБА_1 був виявлений по вул. Центральній в с. Таврійське Запорізького району Запорізької області як такий, що керував автомобілем GEELY JL7162, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння у виді нестійкої ходи, невиразного мовлення, але від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що суд не взяв до уваги відсутність свідків, які мають бути обов'язковими при складанні адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Звертає увагу на наявний у матеріалах справи відеозапис, який також фіксує відсутність свідків, наявність яких є обов'язковою. На думку апелянта, відеозапис не може замінити собою обов'язковість присутності свідків під час встановлення наявності порушення п. 2.5 ПДР. Крім того, відеозапис зроблений нарізками, за явних часових прогалин, що свідчить про неповноцінну відеофіксацію та ставить під сумніви повноту зафіксованої події. Просить скасувати постанову судді та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , думку адвоката, які підтримали апеляційну скаргу,перевіривши доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, перевіряючи законність постановленого судом рішення, суд виходить з того, що відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як вбачається із постанови судді місцевого суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАп за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Однак, з таким висновком суду апеляційна інстанція не може погодитися у зв'язку з наступним.
Так, звертаючись до змісту оскаржуваної постанови, слід констатувати відсутність жодного належного обґрунтування висновку районного суду про доведеність провини ОСОБА_1 , що вочевидь не надає можливості стверджувати про законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення.
Визнаючи провину ОСОБА_1 доведеною, суд не перевірив належним чином докази на підтвердження законності вимог працівників поліції та обґрунтованості їх підозр щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а також щодо дотримання процедури огляду, передбаченої ст. 266 КУпАП.
Так, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан, зокрема алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан, зокрема алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Тобто, згідно наведеного порядку, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння відбувається на місці зупинки водія і лише у разі його відмови від проходження такого огляду або у випадку незгоди з отриманими результатами цей огляд може бути проведений у закладі охорони здоров'я.
Як видно з матеріалів справи, працівниками поліції інкриміновано ОСОБА_1 відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку з виявленням у останнього ознак алкогольного сп'яніння у вигляді різкого запаху алкоголю з порожнини рота, невиразної річ(мови), нестійкої ходи.
Між тим, відеозаписом події зафіксовано, що на питання працівника поліції ОСОБА_1 підтверджує факт керування автомобілем, категорично заперечує вживання алкоголю, і дійсно вказує про небажання проходити запропонований медичний огляд.
Проте, з оглянутого відеозапису події не вбачається наявність ознак будь-якого сп'яніння у ОСОБА_1 , останній відповідав чітко, відсутня також і нестійка хода, його поведінка є адекватною обстановці.
На відео не зафіксовано жодних із перелічених у письмовому вигляді візуальних ознак алкогольного сп'яніння та відсутнє посилання з боку працівників патрульної поліції на наявність у водія таких ознак.
Із наданого відеозапису події не можливо встановити обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки відеозапис фіксує лише фрагмент за участю ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність на відеозаписі інформативності на підтвердження обставин вчинення особою правопорушення, тобто для визнання їх належними та допустимими доказами.
Порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння визначений ст.266КУпАП.
Відповідно до п.1,4,5 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція), визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
За наведених вище обставин фіксування лише самого факту відмови зводиться до формального підходу складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки цій обставині має передувати перевірка законності відповідних вимог з боку працівників патрульної поліції водієві.
Представлений суду відеоматеріал не відображає усього спілкування працівників патрульної поліції із ОСОБА_1 .
В цьому контексті заслуговують на увагу і доводи сторони захисту щодо відсутності безперервної відео фіксації.
Так, відповідно до п. 2.5 Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаментом патрульної поліції Національної поліції України від 03.02.2016 року № 100 (далі за текстом Інструкція №100) нагрудною відеокамерою забезпечується кожен працівник патрульної поліції, який заступає на зміну, в будь-якому випадку хоча б однією нагрудною відеокамерою забезпечується екіпаж.
Згідно п. 3.3 Інструкції №100 нагрудна відеокамера повинна активуватись працівником патрульної поліції та знаходитись в режимі відео зйомки при будь-якому контакті з особами.
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
П. 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 р. № 100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Враховуючи, що надана відео фіксація не відображає усього спілкування працівників патрульної поліції із ОСОБА_1 , суд, враховуючи інші обставини справи, не може прийняти до увагу в якості належного доказу фрагмент, зафіксований на технічний носій.
Отже, з урахуванням наведеного та приймаючи до уваги вимоги ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 266 КупАП апеляційний суд дійшов висновку, що запропонований працівниками поліції порядок огляду на стан сп'яніння було проведено з істотними порушеннями, що є підставою для визнання встановленого факту відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння недійсним.
На вказане районний суд належної уваги не звернув, та виніс рішення, яке не можна визнати законним.
Враховуючи вищевикладені обставини, приходжу до висновку про недоведеність районним судом об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і про відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, відповідно до вимог п.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, вважаю необхідним постанову скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі ч.1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2021 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.
Постановити нову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду М.С. Тютюник