19.11.2021 Справа №607/5519/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі :
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Безручко Т.В.
представника позивача Гонти М.С.
представника відповідача Равліва М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики кредитором спадкодавця,-
Адвокат Гонта М.С. в інтересах ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 , у якому просить стягнути з відповідача в його користь 95 000 доларів США.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує на те, що 01 серпня 2015 року до ОСОБА_3 звернулась її дочка ОСОБА_5 з проханням надати їй у позику 95 000 доларів США, на що позивач погодилась, за умови повернення вказаної суми у строк до 01.08.2017 року. Таким чином, між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено договір позики на суму 95 000 доларів США на що позичальник видала письмову розписку та зобов'язувалась повернути зазначену суму позики у строк до 01.08.2017 року шляхом безпосередньої передачі готівкових коштів ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_5 померла. На час відкриття спадщини, спільно із ОСОБА_5 проживав її чоловік ОСОБА_4 та у користь якого було складено заповіт. Відповідач ОСОБА_4 з метою оформлення своїх спадкових прав звернувся із заявою до Першої тернопільської нотаріальної контори. В серпні 2017 року позивач пред'явила свої вимоги до спадкоємця та просила повернути відповідача суму неповернутого боргу за договором позики. Однак, відповідач, як спадкоємець відмовляється повернути суму боргу за укладеним договором позики із ОСОБА_5 . Враховуючи наведене, позивач просить стягнути із відповідача, як кредитором спадкодавця суму неповернутого боргу у розмірі 95 000 грн.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Равлів М.І. подав суду відзив на позовну заяву у якому позов не визнав, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина відповідача ОСОБА_5 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є її батьки ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та відповідач, який спадкує майно за заповітом. ОСОБА_3 , ОСОБА_6 спадкують за законом обов'язкову частку, як непрацездатні батьки ОСОБА_5 . Таким чином, спадкове майно після смерті ОСОБА_5 розподіляється - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 по 1/6 частки та ОСОБА_4 - 2/3 частки. Відтак, відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення лише із відповідача 95 000 доларів США вважає неправомірними, оскільки кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Також, зазначив, що при написанні у 2017 році позивачем заяви державному нотаріусу до неї не було долучено копію спірної розписки, тому відповідач ставить під сумнів її існування. Крім цього, вважає, що текст спірної розписки власноручно ОСОБА_5 не підписувався та не складався, а набраний за допомогою комп'ютерного набору, що є підставою у нього для сумніву щодо її складання. Крім цього, він як чоловік померлої ОСОБА_5 згоди на отримання коштів від ОСОБА_3 у позику не надавав. За життя покійна дружина відповідача займалась підприємницькою діяльністю, була одноосібним засновником ТзОВ «Європа» та отримувала достатні доходи: у 2016 році - 419 333 грн.; у 2015 році - 495 639 грн.; у 2014 році - 450 521 грн.; у 2013 році - 499 176 грн., у 2012 році - 485 677 грн., у 2010 році - 487 410 грн., відтак не потребувала коштів у позику. ОСОБА_5 протягом останніх 20 років здійснювала підприємницьку діяльність у сфері ресторанного бізнесу, була матеріально забезпечена та необхідності одержання такої суми позики від своєї матері було для неї неприйнятним. Також, зазначив, що позивач, на його думку, будучи особою пенсійного віку, отримуючи річну пенсію у розмірі 134 075, 85 грн. не могла володіти такою значною сумою спірних грошових коштів, які надала у позику. Крім цього, зауважив, що померла ОСОБА_5 не володіла комп'ютерним набором та спілкувалась виключно російською мовою. Також зазначив, що позивач у 2017 році зверталась із позовом до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, за наслідками розгляду якого їй було відмовлено у його задоволенні. При вирішенні зазначеного спору, судом за її клопотанням було призначено судову почеркознавчу експертизу, проте позивач з метою надання експертові взірців підпису ОСОБА_5 спірну розписку не надавала. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач та його представник відповіді на відзив не подавали.
Ухвалою суду від 04 квітня 2019 року у даній справі відкрито провадження та з урахуванням складності справи та суми заявленого боргу, постановлено справу розглядати за правилами загального провадження.
Ухвалою від 09 липня 2019 року у даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року змінено ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 09 липня 2019 року шляхом доповнення переліком питань, які слід поставити перед експертом, з урахування клопотання позивача.
24 січня 2020 року у зв'язку із розглядом клопотання експерта провадження у даній справі поновлено.
28 вересня 2020 року у даній справі призначено комплексну почеркознавчу та судово-технічну експертизи, провадження у справі зупинено.
05 березня 2021 року провадження у даній справі поновлено.
24 червня 2021 року у даній справі проведено підготовче судове засідання за наслідками якого справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Гонта М.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник адвокат Равлів М.І. в судовому засіданні позов не визнали, вважають його безпідставним з обставин зазначених у відзиві на позов, у його задоволенні просять відмовити. Крім цього, відповідач ОСОБА_4 суду зазначив, що його померла дружина ОСОБА_5 не могла взяти у боргу у своєї матері таку значну суму грошових коштів без його відома. Вважає спірну розписку фіктивною, такою, яку не підписувала його померла дружина ОСОБА_5 , відтак договору позики остання не укладала, а його обов'язок щодо її повернення відсутній.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив.
Як вбачається із письмової розписки від 01 серпня 2015 року, оригінал якої було оглянуто у судовому засіданні, ОСОБА_5 отримала у ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 95 000 доларів США, які зобов'язується повернути до 01 серпня 2017 року шляхом безпосередньої передачі готівкових коштів ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначену розписку виконано друкованим текстом, під яким наявний підпис « ОСОБА_5 », який виконано барвником синьо-фіолетового кольору.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 26.07.2017 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається із копії вимоги ОСОБА_3 від 31.08.2017 року, адресованій ОСОБА_4 , позивач вимагала повернути позичені нею ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 95 000 доларів США шляхом одноразового платежу до 01 серпня 2017 року. Крім цього, представником ОСОБА_3 - адвокатом Гонтою М.С. нотаріусу Першої тернопільської нотаріальної контори направлено лист від 31 серпня 2017 року відповідно до якого останній повідомив про наявність у ОСОБА_3 кредиторської вимоги щодо повернення позичених ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 95 000 доларів США.
Судом також з'ясовано, що ОСОБА_5 15 жовтня 2010 року вчинила заповіт відповідно до якого, належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, яке їй буде належати на день смерті заповіла ОСОБА_4 , який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Будз Н.Є.
Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_5 є засновником товариства з обмеженою відповідальністю «Європа», розмір внеску до статутного фонду складає 218 517,50 грн.
ОСОБА_4 подав до Першої тернопільської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , та зазначеною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №255/2017. Аналогічну заяву було подано матір'ю померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_3 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2018 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі №607/9389/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Будз Н.Є. про визнання заповіту недійсним, у задоволенні позову відмовлено.
За клопотанням представника ОСОБА_4 - адвоката Равліва М.І. у даній справі 09.07.2019 року призначено судово-почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_5 на вирішення експертів поставити наступні запитання: Чи виконано підпис у договорі позики грошей від 01 серпня 2015 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 чи іншою особою ?
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10.10.2019 року зазначену ухвалу Тернопільського міськрайонного суду змінено та доповнено питання, які слід поставити на вирішення експертам наступного змісту : 1. Чи вносились у текст розписки від 01.08.2015 року зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення, тощо) і який зміст первинного тексту? 2. Чи виготовлений текст у той час, яким датована розписка від 01.08.2015 року, видана ОСОБА_5 .? 3.Чи в один період часу були виконані текст та підпис у наданій розписці від 01.08.2015 року, виданій ОСОБА_5 .?
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 28.12.2020 року у даній справі на клопотання експертів надано у розпорядження представлені представником відповідача Равлів М.І. додаткових документів. Також, наголошено, що представником позивача ОСОБА_3 адвокатом Гонтою М.С. у судовому засіданні не надано дозволу на вирізання знаків друкованого тексту та штрихів рукописних записів і підписів у дослідженому документі, а саме розписці від 01 серпня 2015 року.
Відповідно до висновку експертів за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи у даній цивільній справі від 25.02.2021 року №34809/34810/19-32/27041/27042/27043/20-32 зазначено, що станом на момент проведення експертизи питання № 2,3,4 (Чи вносились у текст розписки від 01.08.2015 року зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення, тощо) і який зміст первинного тексту? Чи виготовлений текст у той час, яким датована розписка від 01.08.2015 року, видана ОСОБА_5 .? Чи в один період часу були виконані текст та підпис у наданій розписці від 01.08.2015 року, виданій ОСОБА_5 ), які було піднято представником позивача Гонтою М.С. перед експертом, вартість за які ухвалою суду було покладено на позивача не проведено, тому експертом проводилось дослідження лише питання: Чи виконано підпис у договорі позики грошей від 01 серпня 2015 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 чи іншою особою, вартість якого оплатив відповідач. Крім цього, у відповідності із вимогами ст..69 ЦПК України та п.2.1, 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року, експертом також вирішувалось питання: Яким способом виконано підпис від імені ОСОБА_5 у наданому на дослідженні документі, а також чи не виконано даний підпис із попередньою технічною підготовкою чи за допомогою технічних засобів?
Зазначеним висновком експертів надано наступні висновки:
1) Підпис від імені ОСОБА_5 , який міститься у розписці від 01 серпня 2015 року укладеній між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виконано рукописним способом з попередньою технічною підготовкою шляхом перерисовки на просвіт пишучим приладом з барвною речовиною синьо-фіолетового кольору з використанням в якості моделі підпису ОСОБА_5 технічне зображення якого міститься у графі «Підпис власника паспорта/подпись владельца паспорта на 5 сторінці в копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_5 ;
2) Підпис від імені ОСОБА_5 який міститься у розписці від 01 серпня 2015 року укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виконано не ОСОБА_5 , а іншою особою.
В судовому засіданні експерт Красюк І.П. зазначив, що вказаний висновок він підтримує у повному обсязі, проте вказав, що відповідь на перше питання експертизи слід тлумачити так, що підпис від імені ОСОБА_5 , який міститься у розписці від 01 серпня 2015 року виконано з попередньою технічною підробкою, що не впливає на його висновок в цілому. Також підтримав у повному обсязі відповідь на друге питання в частині того, що підпис від імені ОСОБА_5 який міститься у розписці від 01 серпня 2015 року укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виконано не ОСОБА_5 , а іншою особою.
Відповідно до вимог ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 № 6-63цс13, вказано, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Аналогічні по суті висновки містяться і у постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 р. у справі № 6-1967цс15 від 08.06.2016 р. у справі № 6-1103цс16.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст.. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Частина 1 статті 1217 ЦК України установлює, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В силу вимог ч.1 статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Частиною 1 статті 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно вимог ст..1281 ЦК України, у редакції чинній на момент відкриття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року, від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляються права вимоги.
Згідно із вимогами ст..1282 ЦК України, у редакції чинній на момент відкриття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям в натурі.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
Суд розглянувши матеріали справи, дослідивши докази надані сторонами, вважає, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики кредитором спадкодавця, не підлягає до задоволення. Відмовляючи у позові, суд враховує, висновок проведеної судової почеркознавчої експертизи у даній цивільній справі від 25.02.2021 року №34809/34810/19-32/27041/27042/27043/20-32 у частині того, що підпис від імені ОСОБА_5 який міститься у розписці від 01 серпня 2015 року укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виконано не ОСОБА_5 , а іншою особою. Зазначений висновок спростовує твердження представника позивача про те, що на підтвердження укладеного правочину, а саме договору позики, за невиконання якого позивач, як кредитор спадкодавця просить стягнути борг із відповідача, який є спадкоємцем боржника, позичальник ОСОБА_5 видала розписку, відтак, вважає, що відсутні підстави для стягнення спірної суми боргу із відповідача. Адже, відсутність належності підпису позичальнику у борговій розписці, яку видано ним на підтвердження отримання у борг грошових коштів та факту укладення договору позики, свідчить про відсутність його волевиявлення на його укладення та отримання ним грошових коштів. Відтак, суд приходить до висновку про відсутність зобов'язань за вказаним правочином у боржника ОСОБА_5 та обов'язку у спадкоємця за заповітом ОСОБА_4 задовольняти вимоги кредитора. Також, суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що зазначений висновок експертом складено у період відсутності у нього повноважень експерта, оскільки, як вбачається із інформації наданої Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз від 16.06.2021 року №07/01-12/7753, експертом Красюком І.П. у період з 23.12.2020 року до 28.12.2020 року висновки не підписувались та не видавались, а фактичне виконання даного експертного дослідження зазначеним експертом відбувалось після 15.02.2021 року, тобто після надходження додаткових матеріалів із Тернопільського міськрайонного суду, тобто не в період припинення свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта. При цьому, суд також зазначає, що позивач з метою проведення судово-технічної експертизи у судовому засіданні відмовився надавати дозвіл на вирізання знаків друкованого тексту та штрихів рукописних записів та підписів у дослідженому документі, мав змогу провести оплату вартості експертизи за підняті ним питання, яку ухвалою суду було покладено саме на нього, однак її провів. Таким чином, експертом проводилось дослідження лише питання: Чи виконано підпис у договорі позики грошей від 01 серпня 2015 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 чи іншою особою, яке заявлялось стороною відповідача та вартість якого ним було оплачено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики кредитором спадкодавця, відмовити у повному обсязі.
Скасувати заходи забезпечення позову у даній справі вжиті ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 березня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду у повному обсязі виготовлене 29 листопада 2021 року.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_3 , проживає АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_2 ., ІПН НОМЕР_4
Головуючий суддяВ. В. Ромазан