Справа № 758/16088/21
18 листопада 2021 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Ковбасюк О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , Першої Київської державної нотаріальної контори, в якому просить визнати недійсними:
- заповіт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 20.02.1985 головним лікарем протитуберкульозного диспансеру №6 м. Києва, реєстровий №27;
- свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 13.03.1986 державним нотаріусом Першої Київської міської нотаріальної контори Чвановой Т.Г. на ім'я ОСОБА_2 , на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:
1) накладення арешту на 1/2 частину домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 ;
2) встановлення заборони всім суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо відчуження 1/2 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , в тому числі в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В обґрунтування такої заяви позивач зазначив, що у випадку задоволення його позовних вимог, після скасування заповіту та свідоцтва про право на спадщину, позивач отримає право на спадщину після смерті ОСОБА_3 та матиме статус спадкоємця за законом на підставі ч.3 ст. 1266 ЦК України та в подальшому зможе набути право власності на 100 відсотків спірного домоволодіння. Однак виконання рішення суду буде можливим лише у тому випадку, якщо зазначені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень власники спірного домоволодіння, зокрема, відповідач ОСОБА_2 щодо належної їй частини такого майна, залишаться незмінними на час набрання рішенням суду законної сили. В іншому ж випадку (у випадку відступлення прав домоволодіння іншим особам) позивачу для виконання рішення суду доведеться вчиняти додаткові дії, спрямовані на оформлення ним права власності на спірне майно. Таким чином, з метою уникнення вказаних ризиків, позивач вказує на наявність підстав для вжиття обраних ним заходів забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
На підставі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
У відповідності до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захід, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із п.п. 3, 4, 7 ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до пунктів 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» позови майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Позивач у поданій заяві стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить в майбутньому виконання рішення суду.
Разом із цим, із матеріалів справи не вбачається підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявником не наведено достатніх правових підстав для забезпечення позову.
Під час розгляду питання про забезпечення позову суд також бере до уваги відсутність належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , Першої Київської державної нотаріальної контори про визнання недійсними заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяО. О. Ковбасюк