Справа №443/1507/21
Провадження №1-кп/443/114/21
іменем України
03 грудня 2021 рокуЖидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві обвинувальний акт про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воскресенка, Іванівського району, Херсонської області, українця, громадянина України, неодруженого, з професійно-технічною освітою, не працюючого,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
ОСОБА_4 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, в період часу з 25 червня 2021 року по 23 серпня 2021 року, перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняв відносно свого батька ОСОБА_5 , психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в його бік, приниженні та призвело до психологічних страждань останнього, а також погіршило якість життя потерпілого ОСОБА_5 , а саме викликало в нього побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість, втому та негативні переживання, за що ОСОБА_4 неодноразово був притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно свого батька ОСОБА_5 .
Зокрема, 25 червня 2021 року близько 17:00 години ОСОБА_4 вчинив із батьком - ОСОБА_5 за місцем його проживання по АДРЕСА_1 сімейний скандал, в ході якого ображав останнього нецензурними словами, чинив моральний та психологічний тиск.
Крім того, ОСОБА_4 15 липня 2021 року близько 18:00 години, за місцем свого проживання, вчинив із батьком - ОСОБА_5 сімейний скандал, в ході якого обзивав його нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, чим чинив моральний та психологічний тиск.
Внаслідок такий дій, ОСОБА_4 був притягнутий постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 20.07.2021 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП до покарання у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, ОСОБА_4 , 16.08.2021 приблизно о 18.00 год., перебуваючи за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 , вчинив із батьком - ОСОБА_5 сімейний скандал, в ході якого обзивав його нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, чим чинив моральний та психологічний тиск, у зв'язку з чим був притягнутий постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 30.08.2021 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП до покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Крім того, 23 серпня 2021 року приблизно о 16:52 години та о 19:42 годин ОСОБА_4 , продовжуючи свої неправомірні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства відносно батька - ОСОБА_5 , а саме перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно батька ОСОБА_5 психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою, приниженні, що призвело до стресового розладу посттравматичного захворювання внаслідок психотравмуючої ситуації в сім'ї потерпілого, а саме викликало в нього побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість, втому та негативні переживання.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо свого батька - ОСОБА_5 , що призвело до психологічних страждань, та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно між ним та його батьком часто виникають словесні конфлікти, що викликано складним характером його батька. Вказав, що відомості викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи.
Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, який йому інкриміновано, доведена повністю.
Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.126-1 КК України є правильною, оскільки останній вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо свого батька - ОСОБА_5 , що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченим ОСОБА_4 є нетяжким злочином.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він визнав вину, раніше не судимий, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює,за місцем проживання характеризується негативно, а саме неодноразово порушував громадський порядок та неодноразово в усній формі поступали скарги від родичів. Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України та постановою суду від 13.09.2021 року кримінальне провадження відносно нього закрито у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
Таким чином, виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії, оскільки саме такий вид покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення засудженого.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Головуючи суддя ОСОБА_1