Справа №443/1360/21
Провадження №3/443/643/21
іменем України
01 грудня 2021 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого у Жидачівській районній державній лікарні ветеринарної медицини,
за частиною 1 статті 130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 12.08.2021 о 20 год 00 хв між населеними пунктами с.Заліски та с.Жирова, керував транспортним засобом «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах із порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager» та в закладі охорони здоров'я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду не з'явився, хоч про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, у якому просить справу розглядати за їх відсутності та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема він відмовився від такого огляду лише на місці зупинки транспортного засобу, однак не відмовлявся від такого огляду в закладі охорони здоров'я. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом в даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом. Працівниками поліції допущено істотні порушення норм законодавства. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про ознайомлення ОСОБА_1 з цим протоколом, відсутні дані про вручення йому одного з примірників складеного протоколу чи надіслання йому поштою, відсутні пояснення останнього, а також не зазначено про роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. Письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є шаблонними і ідентичними між собою, отримані шляхом заповнення бланку пояснення. Вказані пояснення лише підтверджують те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, тобто свідки не засвідчують факт його відмови від проходження такого огляду в медичному закладі. Свідки не були присутні при спілкуванні поліцейського із ОСОБА_1 , коли він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а появились пізніше, тому їх пояснення не можуть бути належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. До суду працівниками поліції було надано диск з чотирма файлами відеозапису, тобто лише часткові фрагменти відеозапису під час оформлення протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, а не безперервний запис з моменту зупинки транспортного засобу. З відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 після зупинки працівниками поліції лише відмовився пройти огляд на стан сп'яніння як за допомогою спеціального пристрою «Драгер», проте його відмова від проведення такого огляду в медичному закладі на відеозаписі чітко не зафіксована. У той же час присутність свідків при його відмові, а також при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, на вищевказаному відеозаписі ніяким чином зафіксована не була, тому зазначену відеофіксацію також слід розцінити як неналежний доказ.У акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відсутній підпис ОСОБА_5 про його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння та про відмову підписати цей акт, а лише вказано, що такий огляд не проводився.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, вивчивши аргументи захисника, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі - ПДР), передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №105378 від 12.08.2021, згідно з яким ОСОБА_1 12.08.2021 о 20 год 00 хв між населеними пунктами с.Заліски та с.Жирова, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку - на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров'я (а.с.3);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння (почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова) та з якого вбачається, що ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу (газоаналізатора «Drager») на місці зупинки транспортного засобу відмовився (а.с.7);
поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в яких вони підтвердили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу (газоаналізатора «Drager») на місці зупинки транспортного засобу (а.с.10, 11);
долученим до матеріалів відео на носії інформації (компакт-диску), які дозволяють чітко встановити обставини справи, дії, поведінку та зміст розмови осіб (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та поліцейського) на місці зупинки транспортного засобу, та з яких беззаперечно вбачається висловлена ОСОБА_1 поліцейському відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, так і у закладі охорони здоров'я (а.с.11).
Проаналізувавши вищевказані документи, відео, пояснення свідків, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми.
Аргументи захисника про відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення даних про ознайомлення ОСОБА_1 з цим протоколом, про вручення йому одного з примірників складеного протоколу чи надіслання такого поштою, а також не зазначення про роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються самим протоколом про адміністративне правопорушення, у якому уповноваженою особою зроблено запис про відмову ОСОБА_1 від дачі пояснень та від підпису у протоколі.
Суд не ставить під сумнів належність та достовірність пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , оскілки такі узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами та не суперечать їм.
Суд не вбачає порушень в діях поліцейських при проведені процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки їхні дії відповідали вимогам статті 266 КУпАП, а аргументи захисника з цього приводу є необґрунтованими та спростовуються дослідженими судом доказами. Більше того, матеріали справи не містять жодних фактичних даних, які б свідчили про висловлення ОСОБА_1 заперечень щодо викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та інших документах обставин.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 130 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, а тому вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів