Справа №463/6896/21
30 листопада 2021 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі головуючого судді Фролової Л.Д., при секретарі судового засідання Бараняку В.В. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позовні вимоги.
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 06 червня 2021 року в м. Львові, відносно нього було складено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки він знаходився в автомобілі як пасажир та транспортним засобом керував його знайомий, який залишив автомобіль та викликав службу таксі. Дану постанову вважає незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину у даному правопорушенні, працівники поліції не в повній мірі встановили необхідні для вирішення справи обставини, висновки, які надали працівники поліції не відповідають обставинам справи, а тому постанову просив скасувати.
Рух справи в суді.
Після надходження справи за територіальною підсудністю з Личаківського районного суду м. Львова, справа надійшла в провадження судді Л.Д. Фролової.
Ухвалою суду від 30 липня 2021 року відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
Позиція сторін по справі.
Представником позивача було подано клопотання про здійснення розгляду без його участі. Зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та такі просять задовільнити.
Позивач в судове засідання для розгляду справи не з'явився, подав клопотання про здійснення розгляду без його участі.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
За змістом ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом було встановлено, що 06 червня 2021 року о 20 год. 39 хв. на вул. Пасічній 154 А у м. Львові, відносно ОСОБА_1 інспектором 3 батальйону 3 роти УПП у Львівській області лейтенантом поліції Кравчик А.Я. було складено постанову серія ЕАН № №4313733 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з вказаної постанови, позивач здійснив проїзд на забороняючий сигнал світлофора, перетнув подвійну суцільну лінію та не пред'явив посвідчення водія чим порушив п.8.7.3е. ПДР - Порушення проїзду на заборонний червоний сигнал, або миготливий , або два червоних миготливих сигнали заборона руху.
Мотиви прийняття рішення судом.
Нормою ч. 2 ст. 122 КУпАП визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КпАП України (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, заподіяння майнової шкоди, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Адміністративним правопорушенням на підставі ч.2 ст. 122 КУпАП є порушення водіями транспортних засобів правил проїзду на заборонений сигнал світлофора.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 121, 122, 139, 159, 243, 246, 262, 286 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач: ОСОБА_1 місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції м. Києва місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Ф.Ернста, 3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Л.Д. Фролова