Справа № 461/9606/21
Провадження № 1-кп/461/746/21
02.12.2021 року, Галицький районний суд м. Львова у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому в кримінальному провадженні №12021141360000283 від 06 вересня 2021 року :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Хмельницьк, громадянину України, українцю, не працюючому, зі слів розлученому, на утриманні перебуває дитина ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 . Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Зокрема, ОСОБА_4 діючи умисно, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 , 06.09.2021 о 15 год. 05 хв., перебуваючи по вул. Замковій у м. Львові, в парку «Високий Замок» незаконно зберігав при собі, з метою збуту, шляхом закладання у різних місцях міста Львова, зіп-пакети у кількості 45 шт, в яких знаходилась порошкоподібна речовина рожевого кольору, один з яких містить психотропний засіб, обіг якого обмежено - амфетамін, масою 0,1806 грам. Прокурор зазначив, що в діях обвинуваченого і надалі наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а відтак просить суд продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив таке задовільнити.
Захисник та обвинувачений в судовому засіданні проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили та просили застосувати відносно останнього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
У пунктах 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: особисте зобов'язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).
Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання, а так само і продовження строку дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (12) - (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Суд також погоджується з позицією сторони обвинувачення, що певні ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існування і на момент розгляду цього клопотання. Так, прокурором доведено, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, для запобігання яким був застосований запобіжний захід, є реальними та не зменшилися, з урахуванням обставин вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі від 6 до 10 років, із конфіскацією майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
З врахуванням вищевикладеного суд вважає, що продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є надмірним засобом забезпечення кримінального провадження. Тому, його слід змінити на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю. Оскільки такий для ОСОБА_4 буде достатнім та необхідним для належної поведінки і таким, що зможе запобігти ризикам передбаченим статтею 177 КПК України, так як підстав для застосування більш суворого запобіжного заходу під час розгляду клопотання не встановлено.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу обвинуваченого, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 194, 199, 331, 369 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком на 60 діб, тобто до 31 січня 2022 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк до 31 січня 2022 року включно, такі обов'язки:
-заборонити цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 ;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Надати можливість працівникам органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_4 з'являтися в житло з вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Негайно доставити ОСОБА_4 до місця проживання і звільнити з-під варти.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 передати для виконання підрозділу поліції за його місцем проживання - АДРЕСА_1 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Органу Національної поліції негайно поставити ОСОБА_4 на облік, як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це прокурора.
Повний текст ухвали проголошено 03 грудня 2021 року о 11 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом семи днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1