Справа № 234/12363/21
Провадження № 2/234/4086/21
29 листопада 2021 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Сухоручко Ю.О.,
секретаря судового засідання Служалюк В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №234/12363/21 за позовом представника позивача - адвоката Шейка Костянтина Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-
Представник позивача - адвокат Шейко К.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 09.11.2020 року він надав у борг грошові кошти в сумі 2000,00 грн. відповідачу ОСОБА_2 під відсотки в розмірі 30 % від отриманої суми за 15 днів, з вимогою про повернення в строк до 23.11.2020 року, а в разі порушення строків повернення боргу, ОСОБА_2 з 23.11.2020 року повинна сплачувати відсотки в розмірі 50 % за кожні 15 днів, що підтверджується відповідною розпискою. До теперішнього часу відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення позики. В даний час телефон відповідача, що був відомий, відключений та за місцем мешкання її немає. Відповідно до розписки від 09.11.2020 року на суму 2000, 00 грн. під відсотки в розмірі 30 % від отриманої суми, строк повернення боргу до 23.11.2020 року, а в разі порушення строку повернення боргу розмір процентів встановлено - 50 % від отриманої у борг суми кожні 15 днів, тобто сума боргу за період з 09.11.2020 року по 23.11.2020 року складає: 2000,00грн. х 30%= 600,00 грн. (відсотки). Тобто станом, на 23.11.2020 року сума боргу становить 2600, 00 грн. Крім того, в розписці зазначено, якщо в порушення строку повернення боргу, відповідач зобов'язується з 23.11.2020 року сплачувати відсотки в розмірі 50% за кожні 15 днів, тобто - 2000,00 грн. за кожен місяць, тобто сума боргу станом на 13.09.2021 року складає: 2000,00 грн. х 11 місяців = 22000,00 грн. (сума відсотків.). з урахуванням наведеного вище, загальна заборгованість за розпискою складає 2000,00 грн. +600,00 грн. + 22000,00 грн.= 24600,00 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот гривень 00 коп.) Просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 24600,00 грн., оплату судового збору в сумі 908,00 грн., витрати за послуги адвоката в сумі 5472,50 грн.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з'явився, проте надав суду заяву відповідно до якої, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує, а також просить суд розглядати справу без його участі та без участі позивача ОСОБА_1 .
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася з невідомої суду причини, про день та час судового розгляду повідомлена належним чином, судовими повістками. Клопотання про відкладення слухання справи від неї також не надходило.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання представника позивача, суд вирішив можливим розглянути справу у його відсутність.
Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 04.10.2021 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 12.10.2021 року об 09:15 год.
РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.
09.11.2020 року відповідач ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.), під відсотки в розмірі 30 % від отриманої суми за 15 днів, з вимогою про повернення в строк до 23.11.2020 року, а в разі порушення строків повернення боргу, ОСОБА_2 з 23.11.2020 року повинна сплачувати відсотки в розмірі 50 % за кожні 15 днів, про що свідчить розписка, оригінал якої був досліджений в судовому засіданні. (а.с. 7).
Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом. Істотним вважається таке порушення стороною Договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Тобто, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику та договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.
Враховуючи викладене, виходячи із змісту договору, суд приходить до висновку, що 09.11.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 позику у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.), під відсотки в розмірі 30 % від отриманої суми за 15 днів, з вимогою про повернення в строк до 23.11.2020 року, а в разі порушення строків повернення боргу, ОСОБА_2 з 23.11.2020 року повинна сплачувати відсотки в розмірі 50 % за кожні 15 днів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, відповідач у строки, що встановлені вказаним договором позики, грошові кошти не повернула. Строк виконання договору сплинув, але ОСОБА_2 зобов'язання не виконала, чим порушила вимоги статті 1049 ЦК України. Доказів, що борг відсутній, відповідач суду не надала. Форма договору позики, що передбачена статтею 1047 ЦК України, сторонами дотримана.
Таким чином, суд вважає, що на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 сума позики у розмірі 2000,00 грн. ( дві тисячі гривень 00 грн.).
Також позивач ОСОБА_1 у своєму позові просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 проценти за час користування позикою у розмірі 22600,00 грн ( двадцять дві тисячі шістсот гривень 00 коп.), що складається з боргу по відсоткам з 09.11.2020 року по 23.11.2020 року складає: 2000,00 грн. х 30%= 600 грн. (відсотків), а також, в розписці зазначено, якщо в порушення строку повернення боргу, відповідач зобов'язується з 23.11.2020 року сплачувати відсотки в розмірі 50 % за 15 днів, тобто за місяць відсотки становлять -2000,00 грн., тобто сума боргу станом на 13.09.2021 року складає: 2000,00 грн. х 11 місяців = 22000,00 грн. (сума відсотків). (а.с. 3).
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами був укладений договір позики, в якому були визначені всі істотні умови та передбачені наслідки невиконання цих умов. Відповідач належним чином свої обов'язки за договором не виконувала, внаслідок чого допустила виникнення заборгованості. Таким чином, враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомленим з умовами договору, уклавши вказаний договір, не виконує його істотні умови щодо порядку та строків його погашення, хоча взяла на себе зобов'язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, не подає відомості про причини порушення взятих на себе зобов'язань, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в цій частині вимог та з відповідача підлягає до стягнення сума неповернутої позики за договором позики від 09.11.2020 року та відсотків у розмірі - 24600,00 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот гривень 00 грн.).
Не підлягають стягненню з відповідача витрати на правничу допомогу з огляду на наступне.
При зверненні до суду з позовом позивач посилався на те, що планує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 5472,50 гривень, що становить розмір гонорару адвоката.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Згідно вимог статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У свою чергу, підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
До закінчення розгляду справи по суті ні позивачем, ні його представником не надано доказів понесених витрат на правничу допомогу, а саме квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касового чеку, який підтверджує факт оплати гонорару та інших витрат.
З огляду на це, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу в зв'язку з їх необґрунтованістю.
Що стосується відшкодування витрат по сплаті судового збору, то суд за правилами ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, які пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 908 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 109, 141, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст. ст. 545, 533, 536, 599, 625, 1046-1050 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги представника позивача - адвоката Шейка Костянтина Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , суму неповернутої позики за договором позики від 09.11.2020 року та відсотків у розмірі - 24600,00 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , оплату судового збору в розмірі 908, 00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.)
У задоволенні решти вимог про стягнення відшкодування витрат на правову допомогу - відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Краматорського міського
суду Донецької області Ю.О. Сухоручко