25 листопада 2021 р.Справа № 520/9328/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Мар'єнко Л.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 22.09.21 року по справі № 520/9328/21
за позовом Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність" (надалі - позивач, Підприємство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області №00078561806 від 19.05.2021, винесене на підставі акту про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за лютий 2021 року №6809/20-40-18-06-08/3389926 від 20.04.2021.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 позовні вимоги задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області №00078561806 від 19.05.2021.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність" (в'їзд Новий, буд. 11, с. Високий, Харківський район, Харківська область, 62459, код ЄДРПОУ 33899926) судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції невірно застосував приписи п. 200.1, п. 200 ст. 200 Податкового кодексу України. Зазначає, що камеральною перевіркою податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року (вх. від 19.03.2021 року № 9056607410) встановлено порушення Підприємством п. 200.1 п. 200.4, ст. 200 ПК України з урахуванням висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС (від 28.12.2020 № 6982/20-40-07-07-09/33899926) та Рішення про результати розгляду скарги ДПС України (від 13.04.2021 № 8291/6/99-00-06-01-05-06) щодо неправомірності застосування ставки “0”, передбаченої п. 8. підрозділу 2 розділу XX ПК України, внаслідок чого Підприємству відмовлено в наданні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року у розмір 92 556, 00 гривень. Стверджує, що вказаною документальною виїзною перевіркою зроблено висновок, що підприємством здійснювалось виготовлення товарів за номенклатурою, а саме: колеса автомобільні, змонтовані на диски, але оскільки автомобільні диски підприємством не придбавались, а мало місце лише монтаж придбаних шин на автомобільні диски замовника, то фактично здійснено продаж автомобільних послуг з монтування автомобільних шин на автомобільні диски, надані замовником (покупцем) з подальшим балансуванням. З огляду на вищезазначене, у зв'язку з порушенням вимог п. 8 підрозділу 2 розділ V ПК України (в частині застосування нульової ставки з ПДВ) до обсягів з продажу придбаних товарів підлягає застосуванню ставка ПДВ в розмірі 20 відсотків.
Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність", код ЄДРПОУ - 3389926, зареєстровано як суб'єкт господарювання юридична особа.
19.03.2021 Підприємство з метою відшкодування з бюджету податку на додану вартість подало до податкового органу податкову декларацію за лютий 2021 з розрахунком суми бюджетного відшкодування, яку обчислено відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України, відповідно до яких бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає сума 92556 грн.
У період з 23.03.2021по 20.04.2021 посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку Підприємства відповідно до п.200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України в порядку, встановленому ст. 76 глави 8 розділу ІІ Кодексу, результати якої оформлено у вигляді акту від 20.04.2021 №6809/20-40-18-06-08/3389926 про результати камеральної перевірки Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за лютий 2021 року.
Відповідно до висновків акту від 20.04.2021 № 6809/20-40-18-06-08/3389926 камеральною перевіркою податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року встановлено порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства, а саме: п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України з урахуванням висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень місяць 2020 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету №6982/20-40-07-07-09/33899926 від 28.12.2020р. та рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 13.04.2021 року №8291/6/99-00-06-01-05-06 щодо неправомірності застосування нульової, передбаченої п.8. підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №00078561806 від 19.05.2021, згідно з яким позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок у банку по податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року у розмірі 92556 грн.
Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що запроваджені Податковим кодексом України норми, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин та фактичних даних, дають підстави для висновку, що Підприємством всі умови для застосування пільгової нульової ставки ПДВ були виконані. У зв'язку з цим висновки акту камеральної перевірки щодо неправомірності застосування нульової ставки, передбаченої п.8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 Податкового кодексу України.
За змістом пунктів 200.1, 200.2 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу,
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктами 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України визначаються, зокрема, передумови отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Згідно з цими пунктами у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
З аналізу вищевикладених норм законодавства вбачається, що платник податків отримує право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у разі узгодження такої суми за результатами проведення камеральної або документальної перевірки.
При цьому за змістом пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі пepeвищeння заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Приписами п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України визначено процедуру повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, за якою сума податку, що підлягає сплаті бюджетному відшкодуванню, може бути повернута платнику податків (відшкодована) на розсуд та за ініціативою такого платника (якщо немає податкового боргу).
Пунктом 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що заявлена до відшкодування сума може бути узгоджена за результатами фактично проведеної перевірки та відсутності порушень платника.
Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України для узгодження суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, проводиться камеральна перевірка даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Строк проведення такої перевірки становить 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації (уточнюючих розрахунків), а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, та не пізніше закінчення 1095 дня вказаних строків подання.
Відтак, з аналізу вищевикладеного вбачається, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 Податковим кодексом України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності та інформації, що наявна у контролюючого органу.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (пп. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Учасниками справи не заперечується, що у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення документальної перевірки сум бюджетного відшкодування, оскільки заявлена до бюджетного відшкодування сума становила менше 100 тис. грн., що визначено пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Отже, у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень забезпечив реалізацію управлінської функції у формі камеральної перевірки.
З огляду на матеріали справи, висновки акту камеральної перевірки про порушення норм Податкового кодексу України базуються на неправильному застосуванні Підприємством нульової ставки ПДВ при продажу товару, а саме п.8 підрозділ у 2 розділу XX Податкового кодексу України.
На думку посадових осіб відповідача, викладених в акті перевірки, Підприємство не здійснювало переробку та перетворення комплектуючих та безпосередньо не здійснювало виготовлення товарів за номенклатурою колеса автомобільні, змонтовані на диски, оскільки автомобільні диски підприємством не придбавались, а мало місце надання послуг лише з монтування придбаних автомобільних шин на автомобільні диски, надані замовником (покупцем) з подальшим балансуванням. При цьому, перевіряючі зазначали, що при складанні первинних документів підприємство повинно було окремо визначити товарні позиції автомобільних шин, автомобільних камер із зазначенням відповідного коду УКТ ЗЕТ та вартість наданої послуги із зазначенням коду 45201300 "Ремонтування шин автомобілів і мало вантажних автотранспортних засобів, зокрема регулювання та балансування коліс" Державного класифікатора продукції та послуги (ДКПП). У випадку застосування різних ставок при оподаткуванні обсягів продажу товарів (робіт, послуг) складаються та реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних окремі податкові накладні. Оскільки постачання придбаних товарів оподатковується на загальних підставах за ставкою ПДВ 20 відсотків, контролюючим органом нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на обсяги їх продажу, з урахуванням вимог п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.
При цьому висновки камеральної перевірки, ґрунтуються, зокрема, на даних, вказаних в акті документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2020 №6982/20-40-07-07- 09/33899926 щодо неправомірності застосування нульової ставки, передбаченої п.8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та на результатах розгляду скарги Підприємства в рішенні ДПС від 13.04.2021 № 8291/6/99-00-06-01-05-06, яким підтверджено висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2020 №6982/20-40-07-07- 09/33899926 щодо неправомірності застосування нульової ставки, передбаченої п.8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
В акті документальної перевірки зазначено, що підприємством не здійснювалось безпосередньо виготовлення товарів за номенклатурою колеса автомобільні, змонтовані на диски, з причини того, що оскільки автомобільні диски підприємством не придбавались, а мало місце лише монтування придбаних шин та автокамер на автомобільні диски, який надав замовник на давальницьких умовах та фактично здійснено продаж автомобільних шин та послуг з монтування автомобільних шин на автомобільні диски, надані замовником (покупцем) з подальшим балансуванням виготовлених коліс.
Також в цьому акті зазначено, що фактично мало місце надання послуг лише з монтування автомобільних шин на автомобільні диски, надані замовником (покупцем) з подальшим балансуванням виготовлених коліс, та підприємство при складанні первинних документів повинно було окремо зазначити товарні позиції автомобільних шин, автомобільних камер із зазначенням відповідного коду УКТ ЗЕД, та вартість наданої послуги із зазначенням коду 45201300 "Ремонтування шин автомобілів і маловантажних автотранспортних засобів, зокрема регулювання та балансування коліс" Державного класифікатора продукції та послуг.
Як правомірно та враховано судом першої інстанції, у жовтні 2020 року Підприємство здійснювало постачання безпосередньо виготовлених власними силами автомобільних коліс (шип, змонтованих на диски). Для цього закуповувало складові частини авто коліс (комплектуючі), а саме: гумові авто шини різних типорозмірів та автомобільні диски різних типорозмірів, або використовувало автомобільні диски замовника на давальницьких умовах. У подальшому, в залежності від замовлень покупця, підприємство здійснювало монтаж шин (а в деяких випадках із автокамерами) на колісні диски (на шино-монтувальному обладнанні), накачувало їх повітрям до визначного тиску та здійснювало їх балансування (на балансувальному обладнанні), комплектувало їх в партії та реалізовувало замовнику. Тобто, підприємство отримувало від постачальників окремо авто шини (автокамери) та окремо автомобільні диски або використовувало автомобільні диски замовника, на які монтувало шини, та реалізовувало колеса автомобілів, змонтовані з авто дисків та авто шин.
Судом встановлено, що у лютому 2021 р. підприємство також здійснювало постачання безпосередньо виготовлених власними силами коліс автомобільних, виготовлених з авто дисків та з шин, при цьому, використовувало лише покупні автомобільні комплектуючі - диски та авто шини та не використовувало автомобільні диски замовника. Так, у лютому 2021 року підприємством "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність" виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу покупців з наступною номенклатурою "колесо автомобільне ходове, виготовлене з авто дисків та з шин та відбалансоване" за кодом УКТ ЗЕД - 870870.
З метою підтвердження зазначених обставин позивачем долучено до матеріалів справи копії документів: податкова накладна №28 від 26.02.2021, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №8 від 24.03.2021 до податкової накладної №28 від 26.02.2021, рух запасних частин та комплектуючих по рахунку бухгалтерського обліку №207, які використовувались для виробництва коліс автомобільних у лютому 2021 pоку), копії видаткових накладних на отримання комплектуючих від контрагентів позивача, підтвердження визначення коду УКД по товару: колеса ходові та колеса (автодиски), пояснення та розшифровка коду товару (а.с 119-132).
Дослідивши зміст вказаних документів, колегія суддів дійшла висновку, що така обставина як використання автомобільних дисків замовника, на яку посилається контролюючий орган в акті камеральної перевірки і визначає порушення норм п.8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, при здійсненні господарської діяльності позивача у лютому 2021 року відсутня.
Отже, під час проведення камеральної перевірки посадовими особами помилково враховано висновки, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2020 №6982/20-40-07-07- 09/33899926 та результати розгляду скарги Підприємства в рішенні ДПС від 13.04.2021 № 8291/6/99-00-06-01-05-06, яким підтверджено висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2020 №6982/20-40-07-07- 09/33899926 щодо неправомірності застосування нульової ставки, передбаченої п.8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки такі висновки зроблені під час аналізу господарської діяльності підприємства в той період коли підприємство здійснювало виконання робіт по монтуванню придбаних автомобільних шин на автомобільні диски, надані замовником (покупцем) з подальшим балансуванням.
Водночас в межах розгляду цієї справи встановлено, що у лютому 2021 року Підприємство здійснювало постачання безпосередньо виготовлених власними силами коліс автомобільних, виготовлених з авто дисків та з шин, при цьому, використовувало як покупні автомобільні комплектуючі - диски, так автошини.
За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи заявника апеляційної скарги про можливість врахування під час проведення камеральної перевірки висновків попередньо проведеної документальної перевірки, адже такі висновки сформовані за інших умов проведення господарської діяльності Підприємства.
Приписами абз. 1 п.8 пп. 2 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що на період до 1 січня 2025 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.
Приписами абз.2 п.8 підр.2 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.
Згідно із абз.3 п.8 під. 2 розділу XX Податкового кодексу України інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі подання відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу та позитивного рішення повноваженого органу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-ХІІ, із змінами та доповненнями.
З аналізу наведених вищевикладених норм слід дійти висновку про те, що застосування нульової ставки оподаткування податком на додану вартість, передбаченої підпунктом 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, можливе за умови дотримання сукупності наступних критеріїв: постачання товарів та послуг (за виключенням: підакцизних товарів; послуг при проведенні лотерей і розважальних ігор; послуги з постачання товарів, отриманих у межах посередницьких договорів, договорів довірчого управління, а також інших цивільно-правових договорів, за якими постачання товарів здійснюється від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на них) має здійснюватись виключно підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю; кількість осіб з інвалідністю за основним місцем роботи має становити протягом попереднього звітного періоду не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників; фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва; товари та послуги мають бути виготовленими безпосередньо таким підприємством; наявність реєстрації підприємства або організації у відповідному контролюючому органі на підставі позитивного рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Колегія судів вважає, що в перевіряємому періоді Підприємство отримало право на застосування нульової ставки оподаткування податком на додану вартість, передбаченої підпунктом 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки ним дотримано сукупність критеріїв, визначених цією статтею.
Так, позивач належить до підприємств та громадських організацій інвалідів, що підтверджується випискою про державну реєстрацію та статутом; Підприємством дотримано вимоги щодо кількості працюючих інвалідів - 50 % від загальної кількості працюючих та фонд оплати праці таких інвалідів, що перевищує 25% суми загальних витрат підприємства на оплату праці; сума витрат, понесених Підприємством на обробку, інші види перетворення комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів. Також в акті перевірки вказано, що підприємством позивача отримано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування, передбаченими абзацом першим пункту 8 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України відповідно до розпорядження Харківської обласної державної адміністрації №400 від 26.06.2020 року на період з 01.07.2020 року по 30.06.2021 року.
При цьому судовим розглядом встановлено, що господарська діяльність позивача за період, що перевірявся (лютий 2021) складалася з перетворення комплектуючих (диски та автошини) в готові вироби (автомобільне колесо, тобто інший товар) в розумінні вимог абз.2 п.8 підр. 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Отже, колегія суддів вважає, що запроваджені Податковим кодексом України норми, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин та фактичних даних дають підстави для висновку, що Підприємством всі умови для застосування пільгової нульової ставки ПДВ були виконані.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00078561806 від 19.05.2021.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 по справі № 520/9328/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 03.12.2021.