ЄУН 174/789/21
н/п 2/174/370/2021
01 грудня 2021 року м.Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Борцової А.А.,
з участю: секретаря - Килинчук Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. перебуває виконавче провадження № 66989969 від 30.09.2021 року з примусового виконання виконавчого напису № 246426 від 28.06.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 25873,48 грн. Вважає, вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з грубим порушенням норм чинного законодавства, бо приватний нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису не перевірив безспірності стягнення грошових сум, а саме: не отримав від сторін первинні документи щодо видачі кредиту, засвідченої копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання боржником. Також позивач не погоджується з наданим нотаріусу розрахунком заборгованості, оскільки він відображає односторонні арифметичні розрахунки відповідача та не може бути доказом безспірності вимог стягувача.
Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 246426 від 28.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором № 1774551 від 05.02.2021 року на загальну суму 25873,48 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 08.11.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі. (а.с. 12)
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву відповідно до якої просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. зареєстрованого за № 246426 від 28.06.2021 року таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 454,00 грн. та у разі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 227,00 грн. (а.с.37)
Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С., в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи без їх участі не надали. (а.с. 33,34)
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України "Про нотаріат"), зокрема Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, із змінами, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Разом з тим, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано нечинною та незаконною Постанову КМ України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема п.2 вказаних Змін, яким було передбачено стягнення заборгованості з підстав, що стосуються кредитних відносин, зокрема кредитних договорів, які не посвідчені нотаріально і за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такої.
З урахування приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості по спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-887цс17 від 05.07.2017 року).
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В судовому засіданні встановлено, що 28.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 246426 про стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів в розмірі 25873,48 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», якому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на підставі договору факторингу № 2106 від 21.06.2021 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № 1774551 від 05.02.2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 (а.с.6)
Виконавчий напис № 246426 від 28.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С., що підтверджено копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 66989969 від 30.09.2021 року. (а.с.7)
Разом з тим, вказаний виконавчий напис нотаріусом вчинено 28.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, доказів того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису був посвідчений нотаріально, відповідачем не надано, що дає суду підстави для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у Постанові ВС від 12.03.2020 р. (справа № 757/24703/18-ц, провадження № 61-12629св19).
До того ж, згідно заявлених вимог, позивач оспорює заборгованість по кредитному договору, а відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували безспірність вказаної заборгованості на момент видачі виконавчого напису нотаріусом, а також доказів отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, що передбачено підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та доказів набуття новим кредитором - ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги за договором, який укладено між позивачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», чим порушено права та законні інтереси позивача.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що виконавчий напис про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором, нотаріусом вчинено на підставі норми закону, яка визнана нечинною у судовому порядку, без належного підтвердження безспірності вимог кредитора, відповідач в цій частині позов визнав, що не суперечить обставинам справи та закону, що дає суду підстави для задоволення заявлених позивачем вимог та визнання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання щодо судових витрат у виді сплаченого позивачем судового збору, суд керується ч.1 ст.142 ЦПК України, і оскільки відповідачем позов визнано до початку розгляду справи по суті, то 50 % сплаченого позивачем при подачі позову судового збору, що становить 454,00 грн. підлягають поверненню останньому із державного бюджету, а решту судового збору у розмірі 50 % від сплаченої суми, що також становить 454,00 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України.
Крім того, судовий збір у розмірі 454,00 грн., сплачений позивачем при подачі заяви про забезпечення позову, також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі, оскільки із змісту ч.1 ст.142 ЦПК України слідує, що приписи цієї норми підлягають застосуванню щодо судового збору, який сплачено при подачі позову, а не при подачі заяви про забезпечення такого позову.
На підставі ст.ст.18, 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст.ст. 12, 81, 133, 141, 206, 247, 263- 265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 246426, вчинений 28.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (ЄДРПОУ 35017877) невиплачених в строк грошових коштів у розмірі 25873,48 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (місцезнаходження: Київська область, м.Ірпінь, вул.Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203, ЄДРПОУ 35017877) на користь ОСОБА_1 908,00 грн. судових витрат, з яких: 454,00 грн. - 50 % сплаченого судового збору за подання позовної заяви, 454,00 грн. сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України 454,00 грн. сплаченого судового збору, що становить 50 % суми сплаченого останнім судового збору при поданні позовної заяви згідно квитанції № 56763 від 03.11.2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий - суддя: підпис А.А. Борцова