Справа № 509/4402/21
02 грудня 2021 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Євгеній Миколайович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 168161 від 30.07.2021 року - ОСОБА_1 30.07.2021 року о 01:30 год в Одеській області, Одеському районі, с.Грибівка, вул Польова, буд 11, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох понятих, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху (ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні 24.09.2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Савенков О.С. заперечував проти викладеного в протоколі, звернувся до суду з клопотанням про витребування відеозапису з нагрудної камери поліцейського або відеореєстратора, на яких зафіксовано момент зупинки ОСОБА_1 співробітниками поліції та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки він повністю заперечує свою вину. Також просив суд викликати в судове засідання свідків, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.09.2021 року задоволено клопотання адвоката, витребувано від Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області (67707, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул Тимирязєва, 21) відеозапис з нагрудної камери або відеореєстратора поліцейських, у разі здійснення фіксування на місці при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 168161 від 30.07.2021 року щодо ОСОБА_1 , подія мала місце 30.07.2021 року о 01:30 год в Одеській області, Одеському районі, с.Грибівка, вул Польова, буд 11, протокол складено інспектором Максюта Д.О.
В постанові зазначено, що відповідь необхідно надати до суду в строк до 20.10.2021 року. У разі неможливості виконання постанови суду, повідомити про причини невиконання письмово у строк до 20.10.2021 року.
Розгляд справи відкладено на 21 жовтня 2021 року о 16:00 год та викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Вказану постанову відповідною установою було отримано, однак відповіді до суду не надходило, свідки також до суду не з'явилися. Судом повторно спрямовано до виконання постанову, та направлені повістки про виклик свідків, останні до суду не з'явилися, жодної інформації від Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області до суду також не надходило.
В судовому засіданні 02.12.2021 року адвокат Савенков О.С. просив суд закрити провадження по вказаній справі у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення інспектором СРПП Білгород-Дністровського РВП, лейтенантом поліції Максюта Д.О. до протоколу про адміністративне правопорушення додано: пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , рапорт на ім'я начальника Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області.
Крім цього, до протоколу додано довідку інспектора САП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, відповідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягувався за ч.1 ст. 130 КУпАП 30.07.2021 року. Разом з тим, доказів на підтвердження цього суду не надано.
Суд також звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 складений саме 30.07.2021 року, тому не зрозуміло про яке саме притягнення до адміністративної відповідальності йде мова.
Інших належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 не представлено, заперечення ОСОБА_1 та його адвоката матеріалами справи не спростовуються.
Щодо рапорту працівника поліції, який доданий до протоколу, вважаю що такий не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, про що також дійшов висновку у своїх постановах КАС ВС.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постанові № 524/5741/16-а від 20.05.2020 року, № 161/5372/17 від 29.04.2020 року.
Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченог о ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП уразі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
При цьому, огляд може проводитися не у будь-якому медичному закладі, а у закладі, який включено в Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення такого огляду. Цей перелік затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду в інших закладах заборонено законом.
Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан сп'яніння здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно із п.8 р. ІІ Інструкції №1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов'язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі.
Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.
І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення затверджений, додатоком 2 до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення…» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року. За версією наказотворця у протоколі повинно бути зазначено суть правопорушення з обов'язковим посиланням на пункт Правил дорожнього руху.
У пункті 2.5 ПДР вказано, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Як зазначалося раніше, судом 24 вересня 2021 року було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Савенкова О.С. та витребувано у Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, відеозапис вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, з метою підтвердження факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, 21.10.2021 року судом повторно було витребувано зазначений відеозапис, однак відеозаписи надані суду не були.
Судом, було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Савенкова О.С. та викликано свідків - понятих, однак свідки у судові засідання, які відбувались 21.10.2021 року, 18.11.2021 року та 02.12.2021 року не з'явились. Судові повістки про виклики направлялися відповідно адресам, які зазначені в поясненнях вказаних осіб, а також які відображені в протоколі про адміністративне правопорушення, та є ідентичними. Вказана кореспонденція повернута на адресу суду з відмітками працівників поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на його користь.
Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому вважаю за необхідне провадження по справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і Згідно п.4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 № 23рп/2010- Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3,частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції України, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24), юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши заперечення адвоката Савенкова О.С., який заперечував вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, диск з відеозаписом події, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, та на який посилається інспектор суду не наданий, в судове засідання свідки, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та письмові пояснення яких містяться в матеріалах справи, не з'явилися, вказану подію (керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння) не підтвердили, вважаю, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, не надано суду переконливих доказів винуватості особи - ОСОБА_1 .
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи, що в ході судового розгляду не здобуто переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, тому провадження в справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області.
Суддя Є. М. Панасенко