Справа №521/18314/21
Номер провадження 3/521/10514/21
30 листопада 2021 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Лічман Л.Г., розглянувши матеріали справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого майстром по реставраціям, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
30.10.2021 року о 13 годині 44 хвилини у м. Одесі по вул. Мечнікова, 114, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ C180, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився під запис на бодікамеру 001310, 001041, 1613.
ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, зазначивши, що 30.10.2021 року о 13 годині 44 хвилини у м. Одесі по вул. Мечнікова, 114, керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ C180, номерний знак НОМЕР_2 , забрав товариша, який був нетверезий, а тому в автомобілі був запах алкоголю. ОСОБА_1 не має водійського посвідчення та його зупинено поліцейськими. ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився. ОСОБА_1 пояснював, що не може дмухати через перенесені хвороби «ковід» та туберкульоз, не вистачає сил. При доставленні у лікарню лікар знову ж таки надав «Драгер», однак ОСОБА_1 повідомив, що може здати кров, сечу. На що лікар сказав забирайте його та поліцейськими складено протокол про відмову від проходження огляду.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши відеозаписи з файлами з нагрудної камери співробітників поліції, суддя вважає, що обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 підтверджуються доказами, з огляду на наступне.
Обставини правопорушення й вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:
-довідкою від 01.11.2021 року, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 протягом року за ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.10.2021 р. з зазначенням ознак сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці;
-відеоматеріалами, записаними на портативний відеореєстратор № 001310, 001041, 1613.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв'язку свідчать про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови запропонованого у закладі охорони здоров'я огляду.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції становить самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначений порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу встановлений Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі - Інструкція).
Пунктом 10 Порядку передбачено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ. Тобто, лікар-нарколог визначає, які методи дослідження необхідно провести для проведення огляду особи з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Також Порядком передбачена можливість застосування лікарем приладів, дозволених до використання МОЗ. А отже пропозиція лікаря-нарколога здійснити огляд із застосуванням приладу «Драгер» відповідає нормам наведеним у Порядку.
В п. 1 розд. І Інструкції зазначено, що ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до п. 6-7 розд. І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться : поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно п. 3, 4, 8-10, 12-13, 15, 22 розд. ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З відеозаписів портативних відеореєстраторів № 001310, 001041, 1613, наданих співробітниками поліції, вбачається, що 30.10.2021 року о 13 годині 44 хвилини у м. Одесі по вул. Мечнікова, 114, ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ C180, номерний знак НОМЕР_2 , та його було зупинено поліцейськими за порушення ПДР. ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», на що він погодився, вважаючи, що не перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Однак, спроби ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» були безуспішними через неможливість надання достатньої кількості повітря для проведення тесту. ОСОБА_1 повідомив поліцейських, що він хворів на туберкульоз та у нього не вистачає достатньої кількості повітря, при цьому готовий здати будь-який біологічний матеріал, зокрема кров, сечу. ОСОБА_1 доставлено до закладу охорони здоров'я, де лікарем для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння надано спеціальний технічний засіб «Драгер». У ОСОБА_1 виникла конфліктна ситуація з лікарем та він відмовився проходити огляд за допомогою «Драгера» через У зв'язку з зазначеним поліцейські повідомили йому, що вказане свідчить про фактичну відмову від проходження огляду. Після залишення кабінету лікаря ОСОБА_1 знову повідомлено поліцейським, що він може здати кров, сечу, однак поліцейські повідомили, що без «продуття Драгеру» це неможливо та у відношенні нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП через відмову від проходження огляду.
Зміст відеозапису не викликає сумнівів щодо події адміністративного правопорушення, та перебігу обставин щодо проходження огляду ОСОБА_1 . Порушень з боку поліцейських, які б тягли за собою визнання доказів недопустимими, не вбачається. Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб'єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбувались, не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду вказаної справи.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів необґрунтована. В судовому засіданні ОСОБА_1 не надав суду будь-яких доказів на підтвердження наявності захворювань, які б унеможливлювали або могли спотворювати результат огляду. У разі підтвердження спеціальним технічним засобом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та на підставі незгоди з цим результатом проведення досліджень його біологічного середовища було б обґрунтованим та правомірним.
Як зазначається в п.п. 7 і 8 розділу ІІІ Інструкції метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Тому твердження ОСОБА_1 про те, що він бажав у медичному закладі здати кров або сечу є безпідставними, оскільки вимоги щодо обов'язкового забору зразків біологічного середовища в даному випадку не передбачено, що було належним чином йому роз'яснено працівниками поліції та лікарем.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП це правопорушення тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Значення термінів, наведених у Правилах дорожнього руху дається в п. 1.10. Зокрема «водій» - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до постанови № 14 Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного суду України № 18 від 19.12.2008 р.) позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 121 ч.3, 122 ч.4, 122-2, 123 ч.3, 124 і 130 КпАП України. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права, або взагалі не мала.
Інформація про не отримання посвідчення водія підтверджена ОСОБА_1 особисто, що зафіксовано на портативний відеореєстратор.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу порушника, з метою виховання правопорушника, попередження здійснення ним нових правопорушень, приходжу до висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 24, 33, 38, 401, 130 ч. 1, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого майстром по реставраціям, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривні.
Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу).
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання в частині стягнення штрафу та судового збору 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Одеського апеляційного суду через суд, що її виніс, протягом десяти днів з моменту її винесення.
С У Д Д Я: Л.Г. Лічман