23.11.2021м. СумиСправа № 920/382/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участі секретаря судового засідання Осокіної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/382/21 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 34013028),
до відповідача: Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 05747991),
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - 1) Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, ідентифікаційний код 43316700),
2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ),
про визнання права власності та зняття арешту з майна,
за участю представників сторін:
позивача - Шевченко Д.О.,
відповідача - не з'явився,
третіх осіб - 1) Литвиненко О.О., 2) Матішинець В.В.
15.04.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд: визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 34013028) на рухоме майно: спеціалізовану техніку автокран 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 р.в., шасі № НОМЕР_3 ; зняти арешт зі спеціалізованої техніки автокран 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 р.в., шасі № НОМЕР_3 , який було накладено головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тимофєєвою Т.І. постановою ВП № 57084810 від 23.02.2021; вирішити питання про розподіл судових витрат; залучити Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що постановою від 23.02.2021, винесеною при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження АСВП № 57084810 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тимофєєвою Тетяною Іванівною описано та арештовано майно АТ «Сумське НВО», а саме спеціалізовану техніку автокран 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 р.в.. шасі № НОМЕР_3 (копія постанови додається). Позивач вважає, що майно, арештоване постановою державного виконавця від 23.02.2021 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження АСВП № 57084810 належить саме TOB «СМНВО», а не відповідачу, а арешт, накладений на відповідне майно, має бути знятий.
У позовні заяві представник позивача просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, ідентифікаційний код 43316700), посилаючись на те, що рішення уданій справі матиме вплив на права та інтереси останнього.
Окрім наведеного у позовній заяві позивач зазначає, що ним понесено витрати по сплаті судового збору в сумі 6 419,00 грн.
Ухвалою від 19.04.2021 у справі № 920/382/21 судом постановлено позовну від 14.04.2021 № 38 (вх. № 1698 від 15.04.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 34013028) залишити без руху; встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 34013028) строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання суду: доказів надсилання копії позовної заяви на адресу відповідача разом з доданими до неї документами, а саме: опису вкладення ф. 107 із зазначенням додатків що надсилаються.
Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву від 14.04.2021 № 37 (вх. № 1699к від 15.04.2021) про забезпечення позову у справі № 920/382/21, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову; зупинити продаж (реалізацію) спеціалізованої техніки автокрану 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 р.в., шасі № НОМЕР_3 , шляхом проведення електронних торгів (аукціону) «Open Market» Державним підприємством «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6, код ЄДР 39958500).
Ухвалою від 19.04.2021 у справі № 920/382/21 судом постановлено заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 34013028) від 14.04.2021 № 37 (вх. № 1699к від 15.04.2021) про забезпечення позову у справі № 920/382/21 та додані до неї документи повернути позивачеві.
Ухвалою від 26.04.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/382/21 за правилами загального позовного провадження. Призначити підготовче засідання на 27.05.2021, 12:00, з повідомленням учасників справи про дату, час і місце судового засідання.
21.04.2021 представником позивача подано до суду заяву від 21.04.2021 б/н (вх. № 1805зп від 21.04.2021) про забезпечення позову у справі № 920/382/21, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову; зупинити продаж (реалізацію) спеціалізованої техніки автокрану 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 р.в., шасі № НОМЕР_3 , шляхом проведення електронних торгів (аукціону) «Open Market» Державним підприємством «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6, код ЄДР 39958500).
Ухвалою від 26.04.2021 у справі № 920/382/21 судом постановлено у задоволенні заяви представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 34013028) від 21.04.2021 № 37 (вх. № 1805зп від 21.04.2021) про забезпечення позову у справі № 920/382/21 відмовити.
24.05.2021 від представника третьої особи - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, ідентифікаційний код 43316700) надійшло клопотання від 24.05.2021 № 02.1-13/57084810/4 про продовження строку на подання письмових пояснень у справі.
Також 25.05.2021 від представника третьої особи - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, ідентифікаційний код 43316700) надійшли письмові пояснення від 24.05.2021 № 02.1-13/57084810/4, відповідно до яких останній зазначає, що наданий позивачем договір купівлі-продажу транспортного засобу, вчинений у письмовій формі, у ньому є підписи двох сторін продавця і покупця, він не засвідчений нотаріально і не є документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація транспортного засобу, що підтверджує правомірність його придбання.
Таким чином, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який пов'язаний з обов'язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору КУПІВЛІ - продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорті.
На підставі вищевикладеного, слід виходити з того, що автомобіль не знятий з обліку в органах Державної автомобільної інспекції згідно з чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, лишився зареєстрованим за відповідачем-1, тому відсутні підстави для визнання права власності.
Протокольною ухвалою від 27.05.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, суд задовольняє клопотання представника третьої особи від 24.05.2021 № 02.1-13/57084810/4 про продовження строку на подання письмових пояснень у справі та долучає подані письмові пояснення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 27.05.2021 оголошено перерву до 03.06.2021, 12:30.
Ухвалою від 27.05.2021 у справі № 920/382/21 судом постановлено повідомити відповідача про дату, час і місце підготовчого засідання, призначеного на 03.06.2021, 12:30.
03.06.2021 від представника позивача надійшли додаткові пояснення від 02.06.2021 № б/н, у яких останній зазначає, що в нормах чинного законодавства відсутні посилання на те, що право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а право власності у позивача виникло на підставі договору купівлі-продажу № 8/167.
03.06.2021 електронною поштою та 07.06.2021 засобами поштового зв'язку від представника третьої особи - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, ідентифікаційний код 43316700) надійшло клопотання від 02.06.2021 № 02.1-13/5708410/4, відповідно до якого, останній просить суд долучити до матеріалі в справи копії матеріалів виконавчого провадження № 57084810, а також провести підготовче засідання без участі представника третьої особи.
03.06.2021 представником позивача подано до суду додаткові письмові пояснення від 02.06.2021 б/н (вх. № 5299/21) з урахуванням пояснень третьої особи, де представник позивача зазначає, що не погоджується з твердженнями третьої особи - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та зазначає, що право власності і його перехід не є предметом правового регулювання ні Закону України «Про дорожній рух», ні Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388. Правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття прав на транспортний засіб є саме договір купівлі-продажу, в даному випадку № 8/67 від 29.06.2011 з актом приймання-передачі від 30.06.2011 до вказаного договору. При цьому проведення реєстраційних дій щодо транспортного засобу та видача відповідного свідоцтва про його реєстрацію лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, але свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, як самостійний документ, не породжує у особи право власності, оскільки виникнення права власності на рухомі речі не пов'язані з його державною реєстрацією.
Протокольною ухвалою від 03.06.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.
У судовому засіданні 03.06.2021 оголошено перерву до 07.07.2021, 11:30.
Ухвалою від 04.06.2021 у справі № 920/382/21 судом постановлено повідомити третю особу - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, ідентифікаційний код 43316700) про дату, час і місце підготовчого засідання, призначеного на 07.07.2021, 11:30.
06.07.2021 від представника відповідача надійшла заява від 06.07.2021 № 18-7/575 про визнання позову.
06.07.2021 від представника позивача надійшло клопотання від 06.07.2021 № б/н про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ). Зазначене клопотання заявник обґрунтовує тим, що згідно акту про проведення електронних торгів від 31.05.2021, який було видано на підставі протоколу про проведення електронних торгів № 539288 від 19.05.2021, транспортний засіб, що є предметом спору у даній справі було придбано з електронних торгів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ).
06.07.2021 від представника третьої особи - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, ідентифікаційний код 43316700) надійшло клопотання від 06.07.2021 № 02.1-13/5708410/4, відповідно до якого, останній просить залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ).
Ухвалою від 07.07.2021 постановлено клопотання представника позивача від 06.07.2021 № б/н та клопотання представника третьої особи від 06.07.2021 № 02.1-13/5708410/4 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) задовольнити. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 .) Зобов'язано позивача направити позовну заяву із доданими до неї документами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ), докази надсилання - надати суду. Запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) надати письмові пояснення по суті позовних вимог, а також щодо заяви представника відповідача від 06.07.2021 № 18-7/575 про визнання позову з урахуванням положень ч.4 ст. 191 ГПК України. Запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надати письмові пояснення щодо заяви представника відповідача від 06.07.2021 № 18-7/575 про визнання позову з урахуванням положень ч.4, ст. 191 ГПК України. Відкладено підготовче засідання та розгляд заяви представника відповідача від 06.07.2021 № 18-7/575 про визнання позову у справі № 920/382/21 в судове засідання на 15.07.2021, 14:00.
15.07.2021 від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 6567/21 від 15.07.2021) про долучення до матеріалів справи доказів надсилання позовної заяви із додатками третій особі - ОСОБА_1
15.07.2021 від представника третьої особи - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшли письмові пояснення вх. № 6568 від 15.07.2021, відповідно до яких, останній проти задоволення заяви представника відповідача про визнання позову заперечує.
15.07.2021 від представника третьої особи - Лихацької Ю.М. надійшли письмові пояснення вх. № 6568 від 15.07.2021, відповідно до яких, остання проти задоволення заяви представника відповідача про визнання позову та задоволення позову заперечує.
Протокольною ухвалою від 15.07.2021, яка, відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесена до протоколу судового засідання і не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду відповідно до положень ст. 255 ГПК України, судом відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача від 06.07.2021 № 18-7/575 про визнання позову у справі № 920/382/21 у відповідності до вимог ч. 4 ст. 191 ГПК України, з огляду на те, що у даному випадку, визнання відповідачем позову порушує права та інтереси інших осіб, а саме - третіх осіб у справі.
Відповідно до вимог частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи, що судом було вчинено всі дії в межах підготовчого провадження з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд ухвалою від 15.07.2021 постановив закрити підготовче провадження у справі № 920/382/21 та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.08.2021, 15:00.
Ухвалою від 16.08.2021 у цій справі судом постановлено відкласти розгляд справи по суті в судове засідання на 13.09.2021, 12:00.
У судовому засіданні по суті 13.09.2021 оголошено перерву до 21.10.2021, 12:30.
Ухвалою від 13.09.2021 у справі № 920/382/21 судом постановлено повідомити відповідача про дату, час і місце судового засідання по суті, призначеного на 21.10.2021, 12:30.
03.08.2021 представником позивача подано до суду письмові пояснення від 08.10.2021 б/н (вх. № 8603/21) щодо практики Верховного Суду з аналогічних питань, яка на думку позивача підтверджує його позицію у справі.
Окрім наведеного представником позивача подано до суду заяву від 08.10.2021 б/н (вх. № 3683 від 08.10.2021) про зупинення провадження у справі, де останній просить суд зупинити провадження у справі № 920/382/21 до набрання законної сили рішенням у справі Зарічного районного суду міста Суми у справі № 951/5361/21.
Протокольною ухвалою від 21.10.2021, яка, відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесена до протоколу судового засідання і не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду відповідно до положень ст. 255 ГПК України, судом відмовлено у задоволенні заяви представника позивача від 08.10.2021 б/н (вх. № 3683 від 08.10.2021) про зупинення провадження у справі за її необгрунтованістю.
У судовому засіданні по суті 21.10.2021 судом оголошено перерву до 23.11.2021, 14:30 та постановлено судове засідання розпочати зі стадії «Дослідження доказів».
16.11.2021 від представника третьої особи - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) до суду надійшло клопотання від 12.11.2021 № 02.1-13 (вх. № 4082 від 16.11.2021), яке по своїй суті є письмовими поясненнями, та у якому представник третьої особи зазначає, що саме гр. ОСОБА_1 є власником оспорюваного автомобіля, який нею придбано на електронних тогах та може оспорювати право власності позивача на вказане майно. Оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача, представник третьої особи просить суд відмовити у його задоволенні.
19.11.2021 від представника третьої особи - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) до суду надійшли письмові пояснення від 19.11.2021 № 02.1-13 (вх. № 9621/21 від 19.11.2021), де останній зазначає, що до спірних правовідносин релевантним є правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 683/2694/16-ц про те, що сам по собі договір купівлі-продажу автомобіля, вчинений у простій письмовій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у встановленому законом порядку не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця. Правовий висновок, який викладено у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 683/2694/16-ц, є релевантним до даних відносин оскільки до правовідносин застосовувалася частина четверта статті 334 ЦК України, у редакції яка діяла до 01.01.2013, як і в справі що розглядається. Враховуючи вищевикладене представник третьої особи просить суд у задоволені позову відмовити.
22.11.2021 представником позивача подано до суду письмові пояснення від 22.11.2021 б/н (вх. № 9664/21), де останній зазначає, що ним заявлено позов у справі № 591/5361/21 до Зарічного районного суду м. Суми про визнання торгів недійсними та витребування майна з чужого володіння, як належний спосіб захисту своїх прав відповідно до наведеної позиції Верховного Суду (змінити предмет позову та відповідача в межах справи № 920/382/21 позивач не міг з огляду на інший вид судочинства). Позивач зазначає, що на даний час спірний автокран заарештовано Зарічним районним судом м. Суми ухвалою від 13.10.2021 в порядку забезпечення позову ТОВ «СМНВО» у справі № 591/5361/21.
Щодо заперечень третьої особи щодо пояснень позивача із наданою практикою (постановами) Верховного Суду з тих мотивів, що наведені позивачем постанови Верховного Суду не є релевантними для даної справи, то ТОВ «СМНВО» зазначає, що у всіх наданих позивачем суду постановах з поясненнями щодо судової практики від 08.10.2021 Верховним Судом здійснено правовий аналіз та зроблено правові висновки щодо вимог ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, а саме: щодо наявності/відсутності зв'язку між набуттям права власності на транспортний засіб з фактом його реєстрації у відповідних державних органах. Надана позивачем практика Верховного Суду, як Касаційного господарського суду, так і Касаційного цивільного суду, зводиться до того, що суд дотримується правової позиції про те, що реєстрації транспортного засобу у відповідному державному органі не пов'язується з моментом виникнення у особи права власності на цей транспортний засіб.
Представник позивача у судове засідання 23.11.2021 прибув, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать відомості з протоколу судового засідання 21.10.2021 про явку учасників справи та повідомлення їм дати, часу та місця наступного судового засідання.
Представник третьої особи - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання прибув, проти задоволення позову заперечував.
Представник третьої особи - Лихацької Юлії Миколаївни у судове засідання прибув, проти задоволення позову заперечував.
Протокольною ухвалою від 23.11.2021, яка, відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесена до протоколу судового засідання і не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду відповідно до положень ст. 255 ГПК України, судом постановлено долучити до матеріалів цієї справи письмові пояснення позивача та третьої особи.
Згідно зі статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання для розгляду даної справи по суті та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.
В судовому засіданні по суті 23.11.2021 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.
У провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), перебуває зведене виконавче провадження АСВП № 57084810 по стягненню з АТ «Сумське НВО» заборгованості на користь ряду стягувачів.
Постановою від 23.02.2021, винесеною при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження АСВП № 57084810 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тимофєєвою Тетяною Іванівною було описано та арештовано майно АТ «Сумське НВО», а саме спеціалізовану техніку автокран 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 р.в.. шасі № НОМЕР_3 .
29.06.2011 між ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» (перейменованого з 01.08.2019 в АТ «Сумське НВО») та ТОВ «СМНВО» було укладено договір купівлі-продажу № 8/167 (далі - договір) відповідно до предмету якого, відповідач передав у власність позивачу майно, в тому числі й спеціалізовану техніку автокран 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 р.в., шасі № НОМЕР_3 .
Згідно з пунктом 2.3 договору датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем, що зазначена в акті прийняття-передання.
Пунктом 2.4 договору встановлено, що право власності на товар і ризики переходять від постачальника до покупця з моменту поставки товару згідно п. 2.3 даного договору.
30.06.2011 сторонами договору підписано акт № 2 прийняття-передання товару за договором купівлі-продажу від 29.06.2011, згідно якого позивачу відповідачем передано майно, в тому числі й спеціалізовану техніку автокран 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ. реєстраційний номер НОМЕР_2 . 1993 р.в.. шасі № НОМЕР_3 .
Наказом першого заступника директора ТОВ «СМНВО» № 255-2 від 30.06.2011 основні засоби та інші необоротні матеріальні активи з 30.06.2011 згідно акту № 2 прийняття-передання товару за договором купівлі-продажу від 29.06.2011 № 8/167 були введені в експлуатацію.
На момент опису та арешту майна 23.02.2021 автокран перебував в оренді АТ «Сумське НВО», що підтверджується договором оренди рухомого та нерухомого майна № 54 від 03.02.2020 та актом прийому-передачі об'єкта оренди (акт приймання № 2) від 01.04.2020.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою від 23.02.2021, винесеною при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження АСВП № 57084810 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тимофєєвою Тетяною Іванівною описано та арештовано майно, а саме: спеціалізовану техніку автокран 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ. реєстраційний номер НОМЕР_2 . 1993 р.в., шасі № НОМЕР_3 , власником якого є позивач.
В процесі примусового виконання зведеного виконавчого провадження державним виконавцем 23.02.2021 постановою про опис та арешт майна боржника описано та накладено арешт на транспортний засіб, що знаходився за адресою: м. Суми, просп. Курський, 135 - транспортний засіб автокран 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 р.в., шасі № НОМЕР_3 .
19.05.2021 Державним підприємством «СЕТАМ» проведено електронні торги з реалізації автокрану 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстрацій номер НОМЕР_2 , 1993 р.в., шасі № НОМЕР_3 , про що складено протокол № 539288. Переможцем торгів була визначена Лихацька Юлія Миколаївна.
Актом про проведення електронних торгів від 31.05.2021 засвідчено право власності ОСОБА_1 на автокран 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції № 2831/5 від 29.09.2016, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно.
За твердженнями позивача, відчуження спірного транспортного засобу третій особі позбавило його як власника права на рухому річ, а тому таке право позивача підлягає захисту судом шляхом визнання права власності на нього.
Суд об'єктивно оцінивши надані позивачем у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав, наведених у позові з огляду на наступне.
Відповідно до приписів статей 317, 328 Цивільного кодексу України право власності це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном, право власності набувається з підстав, не заборонених законом, зокрема, з правочинів; право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.
За правилами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Одним зі способів захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивачем у такому позові може бути суб'єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.
Відповідачем за цим позовом може бути будь-яка особа, яка не визнає, заперечує або оспорює право позивача здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження спірним майном або має власний інтерес щодо цього майна.
Отже, визнання права власності здійснюється господарським судом за наявності існуючого (згідно приписів законодавства) права власності на майно в межах спору власника з іншою особою про право на це майно.
Обов'язковою умовою, за наявності якої позивач може пред'явити позов про визнання за ним права власності, є невизнання його права власності особою, яка вказана відповідачем.
Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 910/7122/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц).
Позов у даній справі пред'явлено до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (нове найменування Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.Б. Фрунзе») (відповідач), із яким позивачем було укладено договір купівлі-продажу від 29.06.2011 № 8/167, зокрема, спірного транспортного засобу, та підписано акт № 2 від 30.06.2011 прийому-передачі товару за договором від 29.06.2011, та до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (відповідач-2), яким у межах ВП № 57084810 було проведено опис та накладено арешт на спірне майно та у подальшому здійснено його примусову реалізацію на електронних торгах, з наведенням на його обгрунтування змісту норм, які вміщені у ст.ст. 15, 16, 316, 317, 321, 325, 328, 334, 391 та 392 Цивільного кодексу України, а також ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Щодо позовних вимог позивача, що грунтуються на приписах ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", стосовно зняття арешту зі спеціалізованої техніки автокран 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 р.в., шасі № НОМЕР_3 , який було накладено головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тимофєєвою Т.І. постановою ВП № 57084810 від 23.02.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції на час звернення з позовом у даній справі) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що в силу приписів п. 3 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції станом на час повного розрахунку за придбане майно на електроних торгах) після реалізації спеціалізованої техніки - автокран 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 р.в., шасі № НОМЕР_3 , та надходження на рахунок органу державної виконавчої служби коштів від третьої особи - ОСОБА_1 в рахунок оплати придбаного нею майна, арешт, який було накладено головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тимофєєвою Т.І. постановою ВП № 57084810 від 23.02.2021, знято (у зв'язку з отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах).
Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що станом на момент розгляду справи по суті арешт з майна знято, суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі в частині позовної вимоги щодо зняття арешту за відсутністю предмету спору на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
Щодо вимоги про визнання права власності на майно, то суд зазначає наступне.
Так, відповідно до положень ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 392 цього Кодексу визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідач підтримує заявлений позов ТОВ «СМНВО» та погоджується із тим, що власником спірного майна є позивач, який набув його на підставі укладеного із ним договору купівлі-продажу від 29.06.2011 № 8/167, та не здійснює позивачу перешкод у праві користування чи розпорядження таким майном.
Отже, Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» не є у розумінні ст.ст. 391 та 392 Цивільного кодексу України особою, яка оспорює право власності позивача на спірне майно чи здійснює перешкоди у праві користування чи розпорядження таким майном, а тому не може бути відповідачем за заявленим позовом.
У свою чергу, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції також не є у розумінні ст.ст. 391 та 392 Цивільного кодексу України особою, що оспорює право власності позивача на спірний транспортний засіб або ж особою, що має власний інтерес щодо цього майна, оскільки останнім лише вчинялись дії із виконання судових рішень у межах зведеного ВП № 57084810. Дана особа у справі залучена третьою особою без самостійних вимог.
Органом ДВС у межах зведеного виконавчого провадження здійснено примусову реалізацію спірного майна на електронних торгах, за результатами проведення яких власником спірного майна стала ОСОБА_1 , що підтверджується актом про проведені електронні торги від 31.05.2021, який у даному випадку згідно пункту 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, підтверджує виникнення права власності на придбане майно у третьої особи.
Враховуючи наведене, саме ОСОБА_1 є особою, яка вважає себе власником автокрану 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 , який нею придбано на електронних торгах, та може оспорювати право власності позивача на вказане майно. Однак останній визначений позивачем як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, а не як відповідач.
Відповідно до частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Отже, заміна відповідача у справі може бути здійснена виключно за клопотанням позивача, в той час як суд позбавлений можливості здійснити заміну відповідача за власною ініціативою.
Таким чином, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд відмовляє у позові до неналежного відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у даній справі щодо визнання права власності, оскільки позов про визнання права власності пред'явлено не до тієї особи, що не визнає або оспорює право власності позивача на спірне майно, тобто до неналежного відповідача.
Оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача, суд питання щодо того, чи існує у позивача право власності на спірне майно не розглядає та оцінку доводам учасників справи з цього приводу не надає. Відповідна оцінка має бути здійснена судом під час розгляду позову, заявленого до належного відповідача.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання за позивачем права власності.
Відповідні висновки в аналогічній справі викладено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 в справі № 920/1191/20 за ідентичними вимогами між тими ж сторонами.
Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в задоволенні його позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Провадження у справі № 920/382/21 в частині вимоги щодо зняття арешту зі спеціалізованої техніки автокран 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 р.в., шасі № НОМЕР_3 , який було накладено головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тимофєєвою Т.І. постановою ВП № 57084810 від 23.02.2021 - закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
2. У задоволенні позову в частині вимоги щодо визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 34013028) на рухоме майно: спеціалізовану техніку автокран 10-20т-С КС 3577 на базі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 р.в., шасі № НОМЕР_3 - відмовити.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 03 грудня 2021 року.
Суддя Ю.А. Джепа