про забезпечення позову
03.12.2021м. СумиСправа № 920/1260/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС» (вул. Половка, буд. 76, м. Полтава, 36034, ідентифікаційний код 38983870) від 29.11.2021 № 250/11-21 (вх. № 4279 від 02.12.2021) про забезпечення позову у справі № 920/1260/21 та матеріали зазначеної справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС» (вул. Половка, буд. 76, м. Полтава, 36034, ідентифікаційний код 38983870),
до відповідача: Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, ідентифікаційний код 00205618),
про стягнення 21 455 678,86 грн.
23.11.2021 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 31.03.2020 № 55-20/ГК в загальній сумі 21 455 678,86 грн, з них: основний борг в сумі 17 933 150,33 грн, пеня в сумі 1 553 872,55 грн, інфляційні втрати в сумі 632 680,63 грн, 3 % річних в сумі 301 327,52 грн, 7 % штрафу від суми простроченого платежу понад 30 днів в сумі 1 034 647,73 грн; а також витрати по сплаті судового збору в сумі 321 835,18 грн.
Ухвалою від 25.11.2021 у справі № 920/1260/21 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/1260/21 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 18.01.2022, 12:00 з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог статті 165 ГПК України протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 ГПК України - до 11.01.2022; встановити відповідачу строк для подання до суду заперечення із урахуванням вимог статті 167 ГПК України - до 14.01.2022.
02.12.2021 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову від 29.11.2021 № 250/11-21 (вх. № 4279 від 02.12.2021), у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти в розмірі 21 455 678,86 грн (двадцять один мільйон чотириста п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень вісімдесят шість копійок), що належать Акціонерному товариству «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» (код за ЄДРПОУ 00205618) та підлягають сплаті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 38983870).
В обгрунтування зазначеної заяви позивач зазначає, що станом на день звернення до суду з позовною заявою відповідач має заборгованість перед позивачем з оплати поставленого природного газу, потужності, небалансу та застосованих господарських санкцій в розмірі 21 455 678,86 грн. Причинами звернення позивача з заявою про забезпечення позову є систематичне невиконання відповідачем договірних зобов'язань. Починаючи з серпня 2021 року, позивач неодноразово звертався до відповідача щодо погашення існуючої заборгованості.
16.08.2021 позивачем на адресу відповідача направлено лист з зазначенням вимоги щодо сплати нарахованої заборгованості за діючим договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, а також зазначено, що врегулювання даного питання необхідне для недопущення отримання збитків позивачем в процесі здійснення власної господарської діяльності та недопущення відключення відповідача від постачання газу. У відповідь на вищезазначений лист відповідачем направлено позивачеві підписаний та скріплений печаткою графік погашення заборгованості, згідно якого відповідач зобов'язувався сплатити борг за використаний газ наступними платежами: до 31.08.2021 - 2 027 355,00 грн; до 30.09.2021 - 3 406 638,00 грн; до 31.10.2021 - 5 592 763,00 грн. Натомість, до 31.08.2021 гарантований платіж оплачено частково - в розмірі 1 857 719,41 грн з метою уникнення відключення відповідача від постачання газу.
В жовтні 2021 року відповідачем знову надано позивачу графік погашення заборгованості, який передбачає сплату: 28.10.2021 боргу в розмірі 8 805 000,00 грн; 29.10.2021 боргу в розмірі 11 023 000,00 грн. Проте в гарантовані відповідачем дати заборгованість також не було не сплачено.
Даний розмір боргу є суттєвим для позивача, не невиконання відповідачем своїх зобов'язань впливає на інших споживачів газу.
На думку позивача, дії відповідача щодо надання щомісячних гарантій і систематичне свідоме недотримання останніх свідчать про вчинення останнім дій щодо уникнення виконання зобов'язань та може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Враховуючи, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, на думку позивача, вбачається потенційна можливість ухилення відповідача від виконання і судового рішення.
Таким чином, позивач вважає, що доводи щодо необхідності вжиття заходів щодо забезпечення позову є розумними, обґрунтованими і адекватними, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС» (вул. Половка, буд. 76, м. Полтава, 36034, ідентифікаційний код 38983870) від 29.11.2021 № 250/11-21 (вх. № 4279 від 02.12.2021) про забезпечення позову у справі № 920/1260/21, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Однак положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до частини першої статтею 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19 та від 25.09.2020 у справі № 925/77/20).
Водночас, зі змісту пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19 та від 25.09.2020 у справі № 925/77/20).
Ураховуючи положення статей 136, 137 ГПК України та предмет позову в цій справі, суд зазначає, що за своїм юридичним змістом заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення збереження існуючого становища на момент подання заяви про забезпечення позову і на весь час розгляду спору судом з метою недопущення ситуації, коли виконання судового рішення буде утрудненим або взагалі неможливим.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
На момент подання позивачем відповідної заяви зобов'язання сторін не виконані. Договір в частині здійснення розрахунків діє до повного їх виконання, тобто є чинним, а зобов'язання за цим договором є правомірними та мають виконуватись сторонами відповідно до умов цього договору. Крім того, умовами договору передбачена відповідальність за невиконання зобов'язань за договором.
Водночас ст. 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правомірність правочину презюмується.
Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Схожа за змістом позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 19.12.2019 у справі № 910/12355/19, від 15.01.2020 у справі № 910/14150/19, від 16.04.2020 у справі № 910/18680/19.
Докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання своїх зобов'язань додані до заяви про забезпечення позову.
Враховуючи, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, вбачається потенційна можливість ухилення відповідача від виконання і судового рішення.
Запропонованим заявником (позивачем) забезпеченням у вигляді арешту коштів та/або майна на суму, що не перевищує заявлену заборгованість дотримано, на думку суду, вимогу щодо його адекватності заявленим вимогам та принцип збереження балансу інтересів сторін у здійсненні їх господарської діяльності, зокрема, й з огляду на ймовірний негативний вплив на інших споживачів даного постачальника, що фактично є запобіганням, а не порушенням прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього відповідає предмету позову та водночас вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, мають тимчасовий характер, спрямовані на забезпечення "status quo" до остаточного вирішення спору.
Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб передбачені п.1 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України та не суперечить положенням частин 5-7, 10-12 вказаної статті.
Забезпечення позову сприятиме ефективному захисту та поновленню порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, та унеможливить невиконання чи ускладнення виконання рішення суду за умови задоволення позову.
Відповідно до вимог статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Враховуючи викладене, суд не зазначає у постановленій ухвалі про час, до якого діятимуть відповідні заходи забезпечення, зокрема - до набрання рішенням законної сили, а роз'яснює час їх дії відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного, суд, надавши оцінку доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з дотриманням норм процесуального права дійшов висновку про задоволення заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС» (вул. Половка, буд. 76, м. Полтава, 36034, ідентифікаційний код 38983870) від 29.11.2021 № 250/11-21 (вх. № 4279 від 02.12.2021) про забезпечення позову у справі № 920/1260/21.
Обґрунтованість та відповідність доводів заявника чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується наведеними судом висновками.
Відповідно до ст. 139 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Метою зустрічного забезпечення є забезпечення позивачем відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Отже зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому заявник не пропонує зустрічне забезпечення та зазначає, що розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням наведених вимог законодавства (постанова ВС від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).
Наявність у заяві про забезпечення позову прохання позивача «не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування» свідчить про відповідність заяви вимогам статті 139 ГПК України (постанова ВС від 14.08.2019 у справі № 910/3802/19).
Відповідно до частини шостої статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС» (вул. Половка, буд. 76, м. Полтава, 36034, ідентифікаційний код 38983870) від 29.11.2021 № 250/11-21 (вх. № 4279 від 02.12.2021) про забезпечення позову у справі № 920/1260/21 задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти в розмірі 21 455 678,86 грн (двадцять один мільйон чотириста п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень вісімдесят шість копійок), що належать Акціонерному товариству «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» (код за ЄДРПОУ 00205618).
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 03 грудня 2021 року.
4. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
5. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання (частина восьма статті 140 Господарського процесуального кодексу України).
6. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина перша статті 144 Господарського процесуального кодексу України).
7. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.
8. Стягувачем за цією ухвалою є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС» (вул. Половка, буд. 76, м. Полтава, 36034, ідентифікаційний код 38983870).
9. Ухвала дійсна для пред'явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.
10. Ухвалу надіслати позивачу, а належним чином засвідчену копію ухвали -відповідачу.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.
Суддя Ю.А. Джепа