01.12.2021м. СумиСправа № 920/745/21
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,
розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж 19» (вул. Чекалкіна, буд. 2А, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 42957794)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиводбуд» (вул. О.Береста, буд. 5, м. Суми, 40000, ЄДРПОУ 31397362)
про припинення спільної часткової власності та виділ майна
за участю представників сторін:
від позивача: Коваленко О.І.
від відповідача: Поправко О.В .
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач 07.07.2021 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд виділити у натурі на праві приватної власності як окремий об'єкт нерухомого майна 39/100 частки нежитлового приміщення місцезнаходження: вул. Чекалкіна, буд. 2А, м. Суми, 40002 , та припинити право спільної часткової власності позивача на виділену частину нежитлового приміщення.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що йому на праві спільної часткової власності належить 39/100 частки зазначеного нежитлового приміщення, іншим співвласником, якому належить 61/100 частка, є відповідач. Реалізуючи своє право на виділ у натурі частки нерухомого майна, відповідно до статті 364 ЦК України позивач направив відповідачу лист з проханням прибути до нотаріуса для укладання договору про виділ у натурі частки з нерухомого майна. Також позивач звертався до відповідача з проханням як співвласник надати дозвіл на виготовлення технічних умов для приєднання позивача до інженерних мереж. Станом на день звернення до суду позивач не отримав відповіді на свої пропозиції. Відсутність згоди співвласника обмежує права позивача на користування належною йому часткою майна у спільній власності.
Суд ухвалою від 09.07.2021 залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем недоліків суд ухвалою від 16.07.2021 прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та відкрив провадження у справі, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач 30.07.2021 подав відзив, проти позову заперечує у повному обсязі з огляду на те, що позивачем не було здійснено необхідних та достатніх дій, направлених на реалізацію свого права на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Також до відзиву відповідач додав попередній розрахунок суми судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.
Підготовче засідання за клопотанням позивача з 15.09.2021 було відкладено на 18.10.2021.
18.10.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 10.11.2021.
27.10.2021 відповідач подав клопотання про долучення доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9600,00 грн. 02.11.2021 відповідач подав клопотання про відкладення судового засідання. Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав судове засідання з розгляду справи по суті на 01.12.2021.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Позивач є власником 39/100 нежитлового приміщення за адресою вул. Чекалкіна, буд. 2А, м. Суми, 40002 . Відповідач є власником 61/100 зазначеного нежитлового приміщення. Вказані обставини визнаються позивачем та відповідачем, зазначені у заявах по суті, тому відповідно до статті 75 ГПК України не підлягають доказуванню.
Обґрунтовуючи порушення відповідачем права позивача як співвласника у спільному майні, позивач зазначає, що відповідно до статті 364 ЦК України він має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Тому 22.12.2020 позивач направив на адресу відповідача лист із пропозицією прибути 23.12.2020 до приватного нотаріуса для укладання договору про виділ у натурі частки із майна (арк. справи 14). Докази направлення позивачем листа відповідачу додані до позову, але факт отримання відповідачем зазначеного листа позивачем суду не доведений. У заяві по суті - відзиві на позов - відповідач повідомляє, що станом на 23.12.2020 лист ним отриманий не був.
Також позивач 09.02.2021 надіслав на адресу відповідача лист про надання згоди на виготовлення технічних умов, приєднання та підключення до водопостачання та електропостачання. Факт надсилання листа підтверджується поданими позивачем доказами (арк. справи 13). Факт отримання зазначеного листа відповідач заперечує у відзиві на позов.
У зв'язку із тим, що відповідач не надав відповідей на пропозиції позивача, позивач вважає, що його права як співвласника нерухомого майна обмежуються у можливості користування майном.
Тому з метою реалізації свого права на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, позивач звернувся до судового експерта із листом про проведення будівельно-технічного дослідження, на вирішення якого поставив питання: надати варіант виділу у натурі частки нежитлових приміщень будівель, розташованих за адресою: вул. Чекалкіна, буд. 2А, м. Суми , з урахуванням їх ідеальних часток та сформованого порядку користування; чи можлива подальша експлуатація даних об'єктів як окремих об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до висновку експерта лист від позивача надійшов 09.02.2021, а висновок був складений 12.02.2021 (арк. справи 15-19) .
За результатами проведеного будівельно-технічного дослідження експертом було запропоновано варіант виділу у натурі частки нежитлових приміщень позивачу та відповідачу (арк. справи 18) та зроблено висновок про можливу подальшу експлуатацію об'єктів як окремих об'єктів нерухомого майна.
Вважаючи неможливим вирішення питання із відповідачем про виділ частки із спільного нерухомого майна мирним шляхом, позивач звернувся до суду із даним позовом та поставив вимоги до відповідача про виділ у натурі на праві приватної власності 39/100 нежитлового приміщення із переліком приміщень згідно висновку експерта, які зазначені позивачем у пункті 1 прохальної частини позову (арк. справи 3). Також позивач просить припинити його право спільної часткової власності. Позивач обґрунтовує свої вимоги положеннями статей 361,364 ЦК України.
Відповідач заперечує проти задоволення позову та вважає, що право позивача не порушено, так як позивач не надсилав на його адресу ніяких проектів договору про виділ або поділ нерухомого майна, що є у їх спільній частковій власності.
При прийнятті рішення суд керується наступними приписами цивільного законодавства України.
Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: множинність суб'єктів та єдність об'єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно з частинами першою, другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 зроблено висновок, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Судом встановлено, що спірне нерухоме майно, яке є предметом даного спору, належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв'язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.
Позивач пред'явив позовні вимоги саме про виділ належної йому частки в праві спільної часткової власності на нежитлове приміщення за правилами статті 364 ЦК України. Позовних вимог про поділ нежитлового приміщення у натурі між сторонами в порядку статті 367 ЦК України позивач не заявляв.
Установивши, що нежитлове приміщення за адресою: вул. Чекалкіна, буд. 2А, м. Суми , належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, суд вважає, що виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні позову, то на позивача покладаються його витрати із сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу
30.07.2021 відповідач разом з відзивом на позовну заяву подав суду попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовний), договір про надання правової допомоги від 22.07.2021, укладений між ТОВ «Сумиводбуд» і адвокатом Брульовою Євгенією Олександрівною, ордер на надання правової допомоги серії КВ №184279 від 22.07.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005659 від 12.10.2015.
27.10.2021 відповідачем подано до суду клопотання про долучення доказів понесених судових витрат (вх. №9035/21).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що між відповідачем (клієнт) та адвокатом Брульовою Євгенією Олександрівною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №005659 від 12.10.2015) (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги від 22.07.2021 ( а.с. 70).
Відповідно до п. 5 зазначеного Договору сторони погодили, що вартість послуг адвоката розраховується виходячи з витрат часу роботи адвоката з розрахунку 800 грн. за 1 годину роботи.
Розрахунки проводяться на підставі Актів здачі-прийому наданих послуг, у термін 5 банківських днів з моменту отримання клієнтом рахунку від адвоката (п. 6 Договору).
Відповідно до поданого відповідачем розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 01.09.2021 (а.с. 110) розрахунок вартості надання послуг адвоката в рамках виконання умов договору про надання правової допомоги від 22.07.2021 становить 800 грн 00 коп. за одну годину роботи адвоката, всього 9600 грн 00 коп., куди входить: аналіз позовної заяви та доданих документів (4 години, разом 3200 грн 00 коп); аналіз судової практики та визначення позиції по справі (4 години, всього 3200 грн 00 коп); складення відзиву на позовну заяву (4 години, всього 3200 грн 00 коп), загалом - 12 годин, 9600 грн 00 коп.
Згідно з Актом №1 виконаних робіт (наданих послуг) до Договору від 01.09.2021 (а.с.111) адвокат надав, а клієнт прийняв роботу (послуги) по підготовці до розгляду справи №920/745/21: аналіз позовної заяви та доданих документів (4 години, разом 3200 грн 00 коп); аналіз судової практики та визначення позиції по справі (4 години, всього 3200 грн 00 коп); складення відзиву на позовну заяву (4 години, всього 3200 грн 00 коп), загалом - 12 годин, 9600 грн 00 коп.
Адвокатом виставлено рахунок №01/09/1 від 01.09.2021 на суму 9600 грн. 00 коп., відповідачем сплачено зазначено суму відповідно до платіжного доручення №24 від 01.09.2021 (а.с.112,113).
Суд погоджується з витратами відповідача в розмірі 3200 грн 00 коп. на послуги зі складення відзиву на позовну заяву, а тому витрати в цій частині підлягають відшкодуванню, оскільки у позові було відмовлено в повному обсязі.
Стосовно іншої частини витрат в розмірі 6400 грн 00 коп. за аналіз позовної заяви та доданих документів; аналіз судової практики та визначення позиції по справі, то суд дійшов висновку, що зазначені дії відносяться до складення відзиву по справі №920/745/21, за які адвокату належить до сплати загалом 3200 грн 00 коп., а тому суд відмовляє у стягненні витрат в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж 19» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиводбуд» про припинення спільної часткової власності та виділ майна - відмовити повністю.
2. Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж 19» по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу покласти на позивача.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж 19» (вул. Чекалкіна, буд. 2А, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 42957794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиводбуд» (вул. О.Береста, буд. 5, м. Суми, 40000, ЄДРПОУ 31397362) 3200 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
4. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумиводбуд» наказ після набрання рішенням законної сили.
5. У стягненні 6400 грн 00 коп. витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиводбуд» на професійну правничу допомогу - відмовити.
6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 3 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 03.12.2021.
Суддя О.Ю. Резніченко